АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МОЗОЧОК ( cerebellum )

Мозочок – непарне утворення, яке розміщується позаду довгастого мозку і моста мозку. Зверху покритий потиличними частками великих півкуль. Маса мозочка майже 150г.

Вмозочку виділяють три частини: дві півкулі і середню частину – червяк.

Поверхня мозочка покрита шаром сірої речовини (кора мозочка) і утворюєщілини та борозни. Вони поділяють поверхню мозочка на значну кількість часток та часточок. Серед часток найбільшими є передня, задня та жмутково-вузликова.

Ценральну частину мозочкаутворюєбіла речовина. В ній закладені скупчення сірої речовини – ядра мозочка. Найбільше з них – зубчасте ядро; є ще – кулясте, коркоподібне та ядро вершини або ядро шатра.

Мозочок повязаний з мозковим стовбуром трьома парами ніжок:

1) 1) верхніми ніжками – із середнім мозком

2) 2) середніми ніжками – з мостом

3) 3) нижніми ніжками – з довгастим мозком

Четвертий шлуночок – є порожниною, яка розвивається разом з довгастим мозком, мостом і мозочком. Основою його є ромбоподібна ямка – дно 4 шлуночка. Нижню частину її утворює довгастий мозок, а верхню – міст і перешийок – межа між середнім і заднім мозком. Задня (дорсальна) покришка 4 шлуночка утворена верхніми і нижніми мозковими вітрилами. Місце сходження верхнього і нижнього вітрил в мозочку утворює шатро.

Ромбоподібна ямка має життєво важливе значення, оскільки в цій ділянці закладено більшість ядер черепномозкових нервів (5-12 пара).

Функції мозочка:

- - координація рухів

- - нормальний розподіл мязового тонусу

- - регуляція вегетативних функцій.

Свій вплив мозочок реалізує через ядерні утворення середнього і довгастого мозку, а також рухові нейрони спинного мозку. Велика роль в здійсненні впливу мозочка на функції організму належить двосторонньому звязку мозочка з моторною зоною кори великого мозку і ретикулярної формації стовбура мозку.

Рухові розлади при видаленні мозочка були описані відомим італійським фізіологом Лючіані. Основними з них є:

1) 1) атонія – зникнення або послаблення мязового тонусу;

2) 2) астенія – зниження сили мязових скорочень (швидка мязева втома)

3) 3) астазія – втрата здібності до злитих тетанічних скорочень.

В результаті атонії, астенії і астазії у тварин порушуються координація рухів: відмічається похитування під час ходи, розмашисті, неточні рухи. Весь комплекс рухових розладів при ураженні мозочка отримав назву мозочкової атаксії. Подібне порушення спостерігається і в людини при ушкодженні мозочка.

Через деякий час після видалення мозочка всі рухові розлади поступово згладжуються. Якщо у таких тварин видалити моторну ділянку кори великого мозку, то рухові порушення знову посилюються. Отже, компенсація рухових розладів при ураженні мозочка здійснюється з участю кори великого мозку, її моторної ділянки.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 837 | Нарушение авторских прав