АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ДОВГАСТИЙ МОЗОК

Безпосереднім продовженням спинного мозку у всіх хребетних тварин і людини є довгастий мозок.

Межею між довгастим і спинним мозком є місце виходу корінців перших шийних спинномозкових нервів. Вгорі довгастий мозок переходить в мозковий міст, бічні його відділи продовжуються в нижні ніжки мозочка.

На передній (вентральній) поверхні довгастого мозку помітні два поздовжні підвищення – піраміди і, лежачі назовні від них, оливи (еліпсоподібні підвищення, побудовані із скупчення нейроцитів). Всередині олив лежать їх ядра – нагромадження сірої речовини.

На задній поверхні по боках від задньої серединної борозни простягаються тонкий і клиноподібний канатики. Ці бічні канатики продовжуються сюди із спинного мозку і закінчуються на клітинах одноіменних ядер, які утворюють на поверхні тоненький і клиноподібний горбики.

В довгастому мозку знаходяться ядра 9-12 пар черепномозкових нервів, які виходять з нижньої його поверхні позаду оливи і між оливою та пірамідами.

Ретикулярна формація довгастого мозку складається з переплетених нервових волокон і лежачих між ними нервових клітин, які утворюють ядра сітчастого утвору.

Біла речовина довгастого мозку утворена:

· · довгими системами волокон, які проходять із спинного мозку або, навпаки, прямують в спинний мозок;

· · короткими волокнами, які звязують ядра мозкового стовбура.

Довгастий мозок, як і спинний мозок, має прямий чутливий і руховий звязок з периферією. По чутливих волокнах довгастий мозок отримує імпульси-інформацію від рецепторів шкіри голови, слизових оболонок ока, носа, ротової порожнини, від органу слуху, вестибулярного апарату, від рецепторів гортані, трахеї, легень, серцево-судинної системи і системи травлення.

Довгастий мозок виконує такі функції:

1.Рефлекторна функція.

Через довгастий мозок здійснюються наступні рефлекси:

1) 1) захисні: кашель, чхання, моргання, сльозовиділення, блювота;

2) 2) травні рефлекси: смоктання, ковтання, соковиділення травних залоз;

3) 3) серцево-судинні рефлекси, які регулюють діяльність серця і кровоносних судин;

4) 4) наявність дихального центру, який забезпечує вентиляцію легень;

5) 5) наявність вестибулярних ядер від яких бере початок низхідний вестибулоспінальний тракт, що приймає участь в здійсненні установчих рефлексів пози.

В довгастому мозку знаходяться життєво-важливі центри: дихальний,серцево-судинний і травний. За рахунок діяльності цих центрів здійснюється регуляція дихання, кровообігу і травлення. Таким чином основна біологічна роль довгастого мозку полягає в забезпеченні сталості складу внутрішнього середовища організму

2.Провідна функція.

Через довгастий мозок проходять провідні шляхи, які сполучають двостороннім звязком кору, проміжний і середній мозок, мозочок і спинний мозок.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 709 | Нарушение авторских прав