АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ТЕМА: «ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЧІНКИ»

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ХІРУРГІЇ №2

ПОСІБНИК

з хірургії для самостійної роботи студентів IV курсу медичного факультету

ТЕМА: «ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЧІНКИ»

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичних зборах

кафедри хірургії №2 ОНМедУ

«_____»______________ 20___ р.

Протокол №____ від ____ ____________ 20___ р.

Зав. кафедри хірургії №2 ОНМедУ,

Лауреат Державної премії України,

Заслужений лікар України,

д.мед.н., професор Запорожченко Б.С.

Абсцеси печінки - нагноїтельниє захворювання бактерійної або протозойної природи. Найчастіше зустрічаються амебні і бактерійні абсцеси, збудниками яких може бути різноманітна флора. Абсцеси можуть бути первинними і вторинними, коли вдається встановити захворювання, що ускладнилося нагноїтельним процесом в печінці; а також одіночнимі і множинними.

Клінічно абсцес печінки можна запідозрити при достатньо високій тривалій лихоманці, болях в правому підребер'ї, гепатомегалії і хворобливості при пальпації в правому підребер'ї, наявності лейкоцитозу, нейтрофілеза, прискоренні СОЕ.

Вельми інформативні дані ехографії і комп'ютерній томографії. При УЗІ абсцес визначається як осередкова освіта в печінці, неправильної форми, з низько амплітудними ехо-сигналамі в центрі.Стінки абсцесу зазвичай добре контуріровани, нерівні, на початкових стадіях можуть чітко не визначатися. Картина томографії характеризується значним зниженням щільності зображення в центрі вогнища, яке чітко не відмежоване від навколишньої тканини. Діагноз бактерійного абсцесу підтверджується пункцією освіти під контролем УЗІ і отриманням гноїть. Для верифікації діагнозу амебного абсцесу мають значення дані анамнезу. Ці захворювання часто зустрічаються у осіб, прибулих з Середньої Азії, Кавказу. Амебний абсцес нерідко протікає на тлі поразки товстої кишки з типовою ендоскопічною картиною. У калі, в соськобах слизової оболонки виявляються амеби. Може бути позитивна реакція з амебним антигеном.

Бактерійні абсцеси лікують за допомогою енергійної антібіотікотерапії з урахуванням чутливості збудника. Антибактеріальні засоби вводяться також в порожнину абсцесу після евакуації звідти гноїть. Абсцес пунктирується під контролем УЗІ. Для лікування амебних абсцесів використовуються еметін, метронідазол, хлорохин. Абсцес печінки - обмежена порожнина в печінці, заповнена гноєм. Викликається абсцес бактеріями (бактерійний) або паразітамі-простейшимі (протозойний). З простих абсцес печінки найчастіше викликається амебами. Зараження амебами зазвичай буває при недотриманні санітарних умов. Абсцеси можуть бути первинними і вторинними, коли вдається встановити захворювання, що ускладнилося нагноїтельним процесом в печінці. Розрізняють також одиночні і множинні абсцеси.

Ознаками абсцесу печінки є достатньо висока тривала температура, болі в правому підребер'ї, збільшення печінки і її хворобливість при огляді лікаря. Аналіз крові указує на запальний процес.

Остаточний діагноз встановлюється за допомогою ультразвукового дослідження і комп'ютерної томографії, а також спеціальних досліджень, які дозволяє визначити чи бактерійний це абсцес або протозойний.

Бактерійні абсцеси лікуються антибіотиками, причому їх вводять не тільки за допомогою ін'єкцій, але і в порожнину самого абсцесу. Під контролем ультразвука з абсцесу видаляють гній. Для лікування амебних абсцесів використовуються еметін, метронідазол, хлорохин.

Абсцес печінки - обмежена порожнина в печінці, заповнена гноєм. Викликається абсцес бактеріями (бактерійний) або паразітамі-простейшимі (протозойний). З простих абсцес печінки найчастіше викликається амебами. Зараження амебами зазвичай буває при недотриманні санітарних умов. Абсцеси можуть бути первинними і вторинними, коли вдається встановити захворювання, що ускладнилося нагноїтельним процесом в печінці. Розрізняють також одиночні і множинні абсцеси.

Ознаками абсцесу печінки є достатньо висока тривала температура, болі в правому підребер'ї, збільшення печінки і її хворобливість при огляді лікаря. Аналіз крові указує на запальний процес.

Остаточний діагноз встановлюється за допомогою ультразвукового дослідження і комп'ютерної томографії, а також спеціальних досліджень, які дозволяє визначити чи бактерійний це абсцес або протозойний.

Бактерійні абсцеси лікуються антибіотиками, причому їх вводять не тільки за допомогою ін'єкцій, але і в порожнину самого абсцесу. Під контролем ультразвука з абсцесу видаляють гній. Для лікування амебних абсцесів

використовуються еметін, метронідазол, хлорохин.

Смертність при нелікованих піогенних абсцесах печінки складає 100 %. Можливі прорив абсцесу в черевну порожнину, формування піддіафрагмального, околопеченочного або підпечінкового абсцесу і перитоніт. Прорив абсцесу в плевральну порожнину може привести до розвитку емпієми плеври, в порожнину перикарду — до виникнення перикардиту або тампонади серця. Можливо також метастатична поразка легенів, мозку і очей при утворенні септичних емболов.

Ускладнення амебних абсцесів печінки аналогічні таким у піогенних. Прорив абсцесу в плевральну порожнину приводить до розвитку амебної емпієми плеври, в тканину легені — до формування абсцесу легені або бронхопльоврального свища. Поразка перикарду зустрічається у 1-2 % пацієнтів і пов'язано з амебними абсцесами, розташованими в лівій частці печінки. Серозний випот в порожнині перикарду може указувати на загрозливий прорив абсцесу. Наслідком гнійного амебного перикардиту часто стає здавлюючий перикардит. Є також повідомлення про розвиток у хворого з амебними абсцесами печінки абсцесів головного мозку в результаті гематогенной діссемінациі збудника.

Прогноз залежить від оперативності встановлення правильного діагнозу і від основного захворювання. Пацієнти з амебними абсцесами печінки, як правило, швидко видужують при призначенні відповідної терапії. Розсмоктування абсцесу приводить до формування рубця і підкапсульної ретракциі тканини печінки. В деяких випадках у пацієнтів з великими абсцесами печінки залишкова порожнина, оточена сполучною тканиною, може зберігатися протягом тривалого часу. Рання діагностика і адекватна антібіотікотерапія дозволяють скоротити смертність при піогенних абсцесах печінки до 5-10 %. На рівень смертності в значній мірі впливає основне захворювання, що привело до формування абсцесу печінки. Процес одужання триває довго, в основному із-за складності лікування і необхідності тривалого дренування абсцесу.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 420 | Нарушение авторских прав