АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Формування медичного фахівця
Медицина, у відмінності від інших наук, тісно пов'язана з долею людини, його здоров'ям і життям. Звідси випливають і особливі моральні якості лікаря. Найбільш повно вони визначаються поняттям «гуманізм», без якого медицина не має право на своє існування, тому що її основна мета - служити людині. Гуманізм складає етичну основу медицини, її мораль, а етика є теорією моралі. Мораль - одна з форм суспільної свідомості, під якою мають на увазі співвідношення свого індивідуального досвіду з смислом життя, із суспільним призначенням людини.
Що ж таке етика лікаря? Етика лікаря – це частина загальної етики, наука про моральність і поводження лікаря в сфері його діяльності, що включає в себе сукупність норм поводження й мораль, визначення почуття професійного обов'язку, честі, совісті й достоїнства лікаря. Лікарська етика як один з різновидів етики професійної являє собою «...сукупність принципів регулювання й норм поводження медиків, зумовлюваних особливістю їхньої практичної діяльності, положенням і ролі у суспільстві».
Своє практичне вираження етика медичного працівника знаходить у конкретних моральних принципах, що визначають його відношення до хворої людини в процесі спілкування з ним, його родичами. Весь цей моральний комплекс прийнятий визначати терміном «деонтологія» від грецького слова «deon» – обов'язок і «logos»- навчання. Таким чином, деонтологія - це навчання про обов'язок медичного працівника, сукупність етичних норм, необхідних йому для виконання своїх професійних обов'язків. Іншими словами, деонтологія – це практичне втілення морально-етичних принципів у діяльність лікаря, середнього й молодшого медичного персоналу. Вона спрямована на створення максимально сприятливих умов для ефективного лікування хворого, тому що слово й поводження лікаря (будь-якого медпрацівника), його манери, жести, міміка, настрій відіграють важливу роль (позитивну або негативну) у житті хворого, перебігу його захворювання.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 462 | Нарушение авторских прав
|