АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Госпітальний етап.

Всі хворі з УГК повинні госпіталізуватися у блоки кардіореанімації або відділення інтенсивної терапії з можливістю постійного моніторування параметрів центральної гемодинаміки та життєво важливих функцій. Антигіпертензивна терапія проводиться шляхом внутрішньовенного введення препаратів. Метою антигіпертензивної терапії при більшості УГК є зниження рівня середнього АТ на 20-25% протягом 1-2 годин. Треба уникати більш швидких темпів зниження АТ задля попередження ятрогенної мозкової, ниркової та/або коронарної ішемії

Ці рекомендації базуються на особливостях авторегуляції мозкового, ниркового та коронарного кровотокупідтримувати сталий рівень перфузії при зниженні АТ у межах 20-25%.

Якщо стан пацієнта залишається стабільним можна продовжувати зниження систолічного АТ до 160 мм рт ст. та діастолічного АТ до 100-110 мм рт ст протягом наступних 2-6 годин. Метою терапії є зниження АТ до “робочих” (характерних для пацієнта) цифр протягом 24-48 годин лікування. Ретельний контроль симптомів і ознак можливого ішемічного ураження органів-мішеней на фоні зниження АТ повинен проводитися протягом всього періоду спостереження.

Для лікування УГК використовують ряд медичних препаратів, які відносяться до різних класів та мають різні механізми дії. Вибір антигіпертензивного препарату проводиться із врахуванням препарат-специфічних та пацієнт-специфічних факторів.

До препарат-специфічних факторів відносять особливості фармакокінетики та фармакодинаміки препарату, а також можливі побічні ефекти та особливості введення препарату і контролю за його дією. “Ідеальний” антигіпертензивний препарат для лікування УГК повинен вводитися внутрішньовенно, мати швидкий початок та припинення дії, легко титруватись, мати підтверджену ефективність, безпечність та прийнятну вартість. У теперішній час в Україні зареєстрована обмежена кількість препартів, які були схвалені для застосування при УГК – нітрогліцерін, нітропрусід, лабеталол, есмолол, еналаприл, урапіділ. Основні характеристики препаратів представлені в таблиці 6.

При виборі антигіпертензивного препарату необхідно також враховувати ряд факторів з боку пацієнта, а саме – вік, расу, стать, можливість вагітності, ступінь зневоднення, ураження того або іншого органу-мішені та наявність супутніх захворювань. Як правило, пацієнти старшої вікової групи (>65 років) більш чутливі до антигіпертензивної терапії, тому лікування цих хворих слід починати з менших доз. Функція нирок та печінки визначають швидкість елімінації препаратів чи/та їх активних/токсичних метаболітів, тому їх важливо враховувати перед вибором препарату та його дози.

Основні характеристики, особливості використання та дозування, можливі побічні ефекти, а також цільові групи хворих для різних антигіпертензивних препаратів, що зареєстровані в Україні для лікування УГК, представлені нижче.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 488 | Нарушение авторских прав