АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Лікування неускладнених ГК.
Більшість пацієнтів із значним підвищенням АТ, не мають ознак ураження органів-мішеней, тобто мають неускладнені ГК. Терапія таких хворих може проводитися амбулаторно, але з обов’язковим повторним контролем стану пацієнта протягом 24 годин. При неможливості такого контролю амбулаторно пацієнти повинні бути госпіталізовані. Хворого необхідно заспокоїти та розмістити у темному комфортному приміщенні. Рекомендовано повільне поступове зниження АТ (протягом 24-48 годин) шляхом перорального прийому антигіпертензивних препаратів. Швидке зниження АТ може призвести до порушення ауторегуляції та спричинити значне зниження перфузії життєво важливих органів (мозок, серце, нирки), їх ішемії та розвитку інфаркту.
Швидке та значне зниження АТ є особливо небезпечним у пацієнтів старших вікових груп, із супутнім периферичним атеросклерозом, відомим атеросклеротичним ураженням коронарних та мозкових судин, тобто з високим ризиком розвитку ішемічних ускладнень.
Метою терапії хворих з неускладненими ГК є зниження АТ до 160/110 мм рт ст. протягом декількох годин, сумарно швидкість зниження середнього АТ повинна складати не більше ніж на 25% протягом 24 годин. Більшість авторів не рекомендують застосовувати сублінгвальне та внутрішньом’язове введення антигіпертензивних препаратів у зв’язку з непередбаченим фармакодинамічним ефектом.
Найбільш часто для лікування неускладнених ГК використовують каптопріл, клонідін, лабеталол та амлодипін (таблиця 5).
Застосування ніфедипіну короткої дії для лікування ГК протипоказано оскільки швидкість та ступінь зниження АТ при його прийомі (особливо сублінгвально) важко контролювати, у зв’язку з чим підвищується ризик мозкової або коронарної ішемії.
У разі вегетативних порушень ефективні седативні препарати, зокрема бензодіазепінові похідні, які можна використовувати per os або у вигляді внутрішньом’язових ін’єкцій, а також піроксан та дроперидол.
Таблиця 5. Препарати, які використовують для лікування
неускладнених ГК.
Препарат
| Доза
| Початок дії
| Пік дії
| Тривалість дії
| Побічні ефекти (застереження)
| Каптоприл
| початкова – 12,5-25 мг, повторно- через 90-120 хвилин (можливо збільшення дози до 50-100 мг)
| перорально -15-30 хв, сублінгвально – 10-20 хв
| 30 – 90 хв.
| перорально – 6-8 год., сублінгвально – 2-6 год.
| Гіпотензія, ниркова недостатність, гіперкаліемія, кашель, набряк Квінке.
Протипоказний – при двобічному стенозі ниркових артерій
| Клонідин
| 0,1-0,2 мг перорально, повторювати кожну годину при необхідності до сумарної дози 0,6-0,7 мг
| 30- 60 хв.
| 2-4 год.
| 8-16 год.
| Гіпотензія (особливо ортостатична), сонливість, сухість у роті.
Не рекомендований – при порушенні провідності.
| Лабеталол
| 200-400 мг перорально, повторна доза кожні 2-3 години
| 30-90 хв.
| 1-2 год.
| 2-12 год.
| Бронхоспазм, негативний інотропний ефект, AV-блокада, нудота, підвищення печінкових ферментів, нудота, головокружіння
| Амлодипін
| 5-10 мг перорально
| 60-120 хв.
| 6-12 год.
| 12-18 год.
| Головний біль, тахікардія, гіпотензія, почервоніння лиця, периферичні набряки
|
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 477 | Нарушение авторских прав
|