 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Термінологія. Гострий апендицит — одне з найпоширеніших гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини
Тема: «ГОСТРИЙ АПЕНДИЦИТ. АНАТОМО ФІЗІОЛОГІЧНІ ВІДОМОСТІ. ЕТІОЛОГІЯ ТА ПАТОГЕНЕЗ. КЛАСИФІКАЦІЯ. КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА, ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА. ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ» Актуальність теми. Гострий апендицит — одне з найпоширеніших гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини. Частіше гострий апендицит розвивається у жінок. За хворюваність залежить від віку і становить у дітей до 1 року 3,48 на 10 тис. населен ня, від 1 до 14 років — 11,4, у віці від 15 до 59 років — 114,9, від 60 до 69 років — 29,7, у пацієнтів 70 років і старших — 15,8. Таким чином, якщо умовно прийняти середню тривалість життя за 60 років, то кожна 12–15 та людина до кінця життя позбудеть ся червоподібного відростка. У колишньому Радянському Союзі щороку виконували в середньому 1 млн операцій з приводу гострого апендициту, тобто 1 на 230 осіб. В Україні за рік проводять 200–250 тис. апендектомій. Післяопераційна летальність в Україні при гострому апендициті в середньому за останнє десятиріччя становить 0,16–0,24%. Цей відсоток, ніби, невеликий, але аб солютні цифри вражають: приблизно 440 осіб на рік, що зумовлює актуальність заз наченої проблеми. Мета. 1. Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із гострим апен дицитом. 2. Визначати типову клінічну картину при гострому апендициті. 3. Складати план обстеження хворих із гострим апендицитом. 4. На підставі аналізу даних лабораторного й інструментального обстеження про водити диференційну діагностику, обґрунтовувати та формулювати діагноз гостро го апендициту. 5. Визначати показання до оперативного втручання при гострому апендициті. 6. Оцінювати ризик оперативного втручання у пацієнтів із гострим апендицитом. 7. Призначати передопераційну підготовку пацієнтам із гострим апендицитом. 8. Демонструвати володіння морально деонтологічними принципами медично го працівника та принципами фахової субординації. Студент має знати: 1. Визначення гострого апендициту. 2. Анатомо фізіологічні відомості про червоподібний відросток. 3. Етіологію гострого апендициту. 4. Патогенез гострого апендициту. 5. Класифікацію гострого апендициту. 6. Клінічну картину та симптоми гострого апендициту. 7. Методи діагностики гострого апендициту. 8. Принципи диференційної діагностики гострого апендициту. 9. Лікувальну та хірургічну тактику в разі гострого апендициту. Студент має вміти: 1. Збирати й оцінювати дані анамнезу у пацієнтів із гострим апендицитом. 2. Проводити обстеження хворого з гострим апендицитом фізикальними мето дами та робити висновки на підставі отриманих даних. 3. Призначати програму обстеження й оцінювати дані лабораторного, інстру ментального та інших методів обстеження у пацієнтів із гострим апендицитом. 4. На підставі аналізу анамнезу, клінічної симптоматики, даних лабораторного й інструментального обстеження проводити диференціальну діагностику й обґрун товувати діагноз гострого апендициту. 5. Визначати лікувальну програму при гострому апендициті. 6. Визначати показання до оперативного втручання при гострому апендициті. 7. Призначати передопераційну підготовку. 8. Демонструвати володіння морально деонтологічними принципами медично го працівника та принципи фахової субординації. Термінологія.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 450 | Нарушение авторских прав |