АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методи діагностики гострого апендициту.

Діагностика гострого апендициту ґрунтується на аналізі даних анамнезу, фізикального, лабораторного й інструментального обстеження, клінічних проявів захво рювання.

Клінічна картина гострого апендициту. Суб’єктивні (функціональні) ознаки (скарги, історія захворювання, історія життя, опитування по органах і системах).

Біль у животі — найчастіша та найхарактерніша ознака. Початок захворювання гострий, інколи (за раптової закупорки відростка) — раптовий. Локалізація — права здухвинна ділянка, у багатьох випадках — підчеревна ділянка, згодом біль переміщуєть ся в праву здухвинну ділянку (чи іншу залежно від варіанта локалізації сліпої кишки та червоподібного відростка) — епігастральна фаза — симптом Волковича — Кохера.

Іррадіація — з правої здухвинної ділянки інколи в ділянку пупка, рідше в підчерев’я, частіше відсутня. Характер — постійний (рідше спочатку переймоподібний), прогресуючий. Суб’єктивне зменшення інтенсивності попередньо інтенсивного болю може бути проявом деструкції відростка. Біль посилюється під час глибокого ди хання, кашлю, рухів у кульшовому суглобі, поперековому відділі хребта. Інтенсив ність болю може бути неадекватною ступеню деструкції відростка.

Диспептичний синдром: нудота — часта, але не постійна, помірно виражена, пе редує виникненню болю і супроводжує його, блювання — теж не постійна, помірна, одно дворазова, шлунковим вмістом; затримка газів, рідко затримка випорожнень; іноді, за тазового розташування відростка можливі, навпаки, одно дворазові рідкі ви порожнення, а за ретроцекального, ретроперитонеального положення — дизуричні ознаки; відчуття сухості в роті.

Загальні ознаки: зниження апетиту, помірне підвищення температури тіла, загальна слабість, помірно виражена хворобливість.

Об’єктивні ознаки (виявлені під час об’єктивного фізикального обстеження).

Загальні: під час ходьби обмеження рухів у правому кульшовому суглобі — хворий «тягне» праву ногу, підтримує правою рукою здухвинну ділянку, у ліжку частіше ле жить на правому боці з дещо зігнутою у кульшовому суглобі правою ногою. Язик — частіше сухий і обкладений; температура тіла — помірно підвищена (до 38 °С), постій на; ректальна температура — вища більше ніж на один градус від температури тіла (симптом Ленандера); пульс — адекватна підвищенню температури тіла тахікардія.

Місцеві: обмеження дихальних рухів передньої черевної стінки у правій здух винній ділянці, правій половині живота; гіперстезія шкіри в правій здухвинній ділянці; напруження м’язів передньої черевної стінки в правій здухвинній ділянці, правій половині живота під час поверхневої пальпації, часто в поєднанні з підвище ною чутливістю, помірною болючістю; виражений локальний біль за глибокої паль пації у правій здухвинній ділянці, інколи з іррадіацією в параумбілікальну, підчеревну ділянки; ослаблені перистальтичні шуми при аускультації живота; позитивні апен дикулярні симптоми (симптом Кохера — Волковича — переміщення болю з підче ревної ділянки або верхніх відділів живота у праву здухвинну ділянку; Ровзинга — поява або посилення наявного болю у правій здухвинній ділянці в результаті пош товхоподібних подразнень передньої черевної стінки за перетиснутої сигмоподібної кишки в лівій здухвинній ділянці. Причиною болю прийнято вважати різке переміщен ня товстокишкового вмісту в напрямку до сліпої кишки і запаленого червоподібного відростка; Образцова — посилення болю в правій здухвинній ділянці при пальпації під час піднімання випрямленої в колінному суглобі правої ноги; Ситковського — виникнення або посилення болю у правій здухвинній ділянці, коли хворий перевер тається в ліжку на лівий бік; Бартом’є — Міхельсона — посилення болю при глибо кій пальпації у правій здухвинній ділянці за положення хворого лежачи на лівому боці; позитивні симптоми подразнення очеревини у правій здухвинній ділянці: каш левий — поява чи посилення болю під час кашлю; Щьоткіна — Блюмберга — посилен ня болю в разі різкого відсмикування пальців після попереднього м’якого натискання на передню черевну стінку (біль різкої декомпресії); Воскресенського (сорочки) — поява різкого болю в разі швидкого проведення долонею по передній черевній стінці від правої (чи лівої) ребрової дуги до правої здухвинної ділянки по натягнутій сорочці хворого; Роздольського — поява чи посилення болю в разі дозованого посту кування по передній черевній стінці; Кримова — виникнення болю в разі введенні пальця у зовнішнє кільце пахвинного каналу; Думбадзе — виникнення болю в разі введення кінчика пальця в пупкове кільце, поява чи посилення болю при пальпації правого і заднього склепінь піхви під час вагінального дослідження у жінок чи пе редньої стінки прямої кишки за пальцевого її дослідження у чоловіків.

Лабораторне й інструментальне обстеження. Для верифікації діагнозу гострого апендициту найчастіше використовують:

– загальний аналіз крові — нейтрофільний лейкоцитоз з більш менш вираже ним зсувом лейкоцитарної формули вліво (появою молодих форм нейтрофільних лейкоцитів) при деструктивних формах гострого апендициту;

– загальний аналіз сечі — нормальний при простому і з неспецифічними ознаками інтоксикації при деструктивному гострому апендициті.

Окрім зазначених методів для верифікації гострого апендициту в окремих ви падках можна використовувати оглядову рентгенографію органів черевної порож нини, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, лапароцентоз, лапа роскопію.

Диференційний діагноз. У більшості випадків діагностика гострого апендици ту не становить особливих труднощів. Але в той самий час, діагностичні помилки спостерігають в середньому в 10–15% випадків.

Найчастіше гострий аппендицит доводиться диференціювати від:

– захворювань органів грудної клітки (базальна плевропневмонія, інфаркт міокарда, міжреброва невралгія),

– захворювань органів черевної порожнини (загострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, проривна виразка, гострий холецистит, гострий панкреатит, гостра кишкова непрохідність, тромбоз мезентеріальних судин, гострий дивертикуліт, гострі захворювання внутрішніх жіночих статевих органів, органів заочеревинного простору (сечокам’яна хвороба, пієлонефрит, попереково крижо вий радикуліт, розшаровуюча аневризма аорти);

– інфекційних захворювань (харчова токсикоінфекція, гострий ентероколіт, епідемічний гепатит, оперізувальний лишай);

– низки інших захворювань (цукровий діабет, капіляротоксикоз, свинцева коліка тощо).

Правобічні базальна плевропневмонія, базальний плеврит. За цих патоло гічних станів може визначатися рефлекторне напруження м’язів у верхніх відділах передньої черевної стінки. Потреба в диференційній діагностиці виникає частіше в разі високого (печінкового) розташування відростка. Діагноз ґрунтується на вияв ленні об’єктивних даних плевролегеневої патології, рентгенологічних ознак при ог лядовій ренгенографії органів грудної клітки.

Інфаркт міокарда, епігастралгічна форма — доводиться диференціювати при вираженій епігастральній фазі перебігу гострого апендициту, печінковому розташу ванні відростка. Наявність гемодинамічних порушень, змін при аускультації серця, змін на ЕКГ, при ехокардіоскопії дають змогу верифікувати діагноз.

Міжреброва невралгія правих нижніх (8–12) нервів іноді може провокувати

біль у животі, напруження черевних м’язів, але для неї не характерний диспептичний синдром. Паравертебральна блокада, що сприяє усуненню болю, дає змогу верифі кувати діагноз.

Загострення виразкової хвороби, передпроривна виразка шлунка, дванадA цятипалої кишки, прикрита перфорація. Труднощі під час диференціації виника ють у разі вираженої клініки гострого апендициту в епігастральній фазі, висхідного розташування відростка, за подібної на симптом Волковича— Кохера первинної епігастральної локалізації болю з подальшою диспозицією його в праву здухвинну ділянку при прикритій перфорації виразки (у зв’язку з переміщенням агресивного дуоденального чи шлункового вмісту по правому боковому каналу до здухвинної ділянки). Диференціальний діагноз ґрунтується на наявності у хворого виразково го анамнезу. Верифікація діагнозу можлива на підставі результатів гастродуоденос копії, визначення наявності вільних газу та рідини у черевній порожнині клінічно (зникнення печінкової тупості, притуплення перкуторного звуку над відлогими місцями черевної порожнини, нависання передньої стінки прямої кишки), рентге нологічно (серпоподібна смужка вільного газу під правим куполом діафрагми) чи при УЗД, лапароцентезі (наявність шлункового чи дуоденального вмісту в черевній порожнині), лапароскопії.

Гострий холецистит — подібна клінічна картина можлива як за печінкового висхідного розташування червоподібного відростка, так і за низького розміщення жовч ного міхура. Диференціальний діагноз ґрунтується на наявності у пацієнта жовчно кам’яної хвороби в анамнезі й іррадіації болю в праву лопатку, праве надпліччя, жовтяниці. Верифікація діагнозу можлива на підставі результатів УЗД (розмір жовчного міхура, товщина стінки, характер вмісту, зміни печінки, жовчних проток).

Гострий панкреатит — подібна клініка можлива за медіального розміщення червоподібного відростка, вираженої клініки в епігастральній фазі гострого апенди циту. Верифікація діагнозу ґрунтується на результатах дослідження сечі та крові (гіперамілазурія, гіперамілаземія), УЗД, лапароцентезу.

Гостра кишкова непрохідність (странгуляційна, обтураційна, інвагінація) — нагадує клініку апендикулярної коліки, вираженого диспептичного синдрому при гострому апендициті, апендикулярного інфільтрату.

Верифікація діагнозу можлива на підставі оглядової рентгенографії органів че ревної порожнини (наявність чаш Клойбера), УЗД, іригоскопії, іригографії, лапа роскопії.

Гострий мезентеріальний тромбоз — верифікація можлива на підставі наявності мікро (рідко макро) ректорагії, результатів УЗД, лапароскопії, аортомезентерико графії.

Гострий дивертикуліт Меккеля — клініка майже ідентична, діагноз верифі

кують під час оперативного втручання.

Гострі захворювання жіночих внутрішніх статевих органів (апоплексія яєч ника, порушена позаматкова вагітність, перекрут кісти яєчника, гострі аднексит, ендо метрит, пельвіоперитоніт) — клініка подібна за тазового розміщення червоподібного відростка. Диференційний діагноз ґрунтується на аналізі акушерсько гінекологічного анамнезу, результатах бімануального вагінального дослідження, пункції заднього склепіння піхви (кров, гній), УЗД внутрішніх статевих органів.

Захворювання сечовивідних шляхів (ниркова коліка, пієлонефрит) — клініка подібна у випадках ретроцекального, особливо ретроперитонеального (параурете рального) розміщення червоподібного відростка. Диференціальна діагностика ґрунтується на анамнезі сечокам’яної хвороби, мікро чи макрогематурії, піурії, ре зультатах хромоцистоскопії, УЗД сечовивідних шляхів, екскреторної урографії.

Лікування.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 552 | Нарушение авторских прав