АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація післяопераційних ускладнень

Прочитайте:
  1. Анатомічна класифікація
  2. Будова, класифікація і хімічний склад кісток.
  3. Визначення ВЛІ та їх класифікація за етіологічною ознакою. Причини виникнення.
  4. Гігієнічні критерії та класифікація умов праці
  5. Завдання №6 Класифікація з’єднань хребта
  6. Загальна характеристика та класифікація
  7. ІІ. Класифікація серцевих шумів.
  8. Їх використання в практ діяльності лікарів. Класифікація клін ефектів пошкоджуючої дії на організм залежно від умов опромінення.
  9. Класифікація АГ за рівнем артеріального тиску.
  10. Класифікація аліментарно-зумовлених захворювань

Ранні:

– нагноєння;

– інфільтрат;

– гематома;

– діастаз рани з евентрацією і без (повний, частковий);

– лігатурні нориці;

– кровотечі.

Пізні:

– залишковий червоподібний відросток;

– пізні внутрішньочеревні абсцеси;

– сторонні тіла;

– пухлина запального генезу;

– злукова хвороба;

– нориці;

– стеноз ілеоцекального кута;

– евентрація.

 

Серед ускладнень, які виникають після апендектомії, перше місце посідають ті, що локалізуються в операційній рані: вторинна кровотеча (утворення гематом) і нагноєння операційної рани. До ускладнень, пов’язаних з технікою апендектомії, відносять черевну кровотечу, розвиток місцевого (інфільтрат або абсцес у правій клубовій ямці) та розлитого перитоніту. В деяких випадках можуть утворитися міжкишкові, підпечінкові, піддіафрагмові та тазові абсцеси. Своєчасна діагностика ускладнень, які розвиваються в післяопераційному періоді, і адекватно вибраний метод їх лікування забезпечують одужання хворого.

 

Експертиза працездатності та реабілітація хворих:

а) за неускладненого перебігу післяопераційного періоду шви знімають на 6–7 й день після операції;

б) термін амбулаторного лікування після операції становить 3–4 тиж;

в) пацієнтам, професійна діяльність яких пов’язана з важкою фізичною працею, через лікувально контрольну комісію (ЛКК) обмежують працездатність на 6–8 тиж, фізичні навантаження — до 12 тиж.

 

Література.

Основна:

1. Лекції з госпітальної хірургії: Навчальний посібник / За ред. д ра мед. наук, проф. В.Г. Мішалова. — У 3 х т. — Т. 1. — 2 ге вид., доп. і переробл. — К.: Видавни чий дім «Асканія», 2008. — 287 с.

2. Хірургія: підручник з хірургії / За ред. Березницького Я.С., Захараша М.П., Міша

лова В.Г., Шідловського В.О. — Т. ІІ. — Дніпропетровськ: Дніпро VAL, 2007. — 628 с.

3. Ковальчук А.Я., Спіженко Ю.П., Саєнко В.Ф., Книшов Г.В., Нечитайло М.Ю. Шпитальна хірургія. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — 590 с.

4. Хирургические болезни / Под ред. М.И.Кузина. — М.: Медицина, 1987.

5. Технічні аспекти апендектомії (Навчально методичний посібник) / Міша

лов В.Г., Уманець О.І., Діброва В.А., Цема Є.В. — К.: Видавничий дім «Асканія»,

2008. — С. 111.

 

Додаткова:

1. Камитиевский П.Ф. Болезни червеобразного отростка. — М.: Медицина,

1970.

2. Колесов В.Й. Острый аппендицит. — Ленинград: Медгиз, 1959.

3. Русанов А.А. Аппендицит. — Ленинград: Медицина, 1979.

4. Неотложная хирургия брюшной полости / Под ред. В.Г. Зайцева. — К.: Здо

ров’я, 1989.

5. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. — К., 2004.

 

Тема №1: «ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ І КЛАСИФІКАЦІЯ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ. КЛІНІКА ЛЕГКОГО ТА ТЯЖКОГО ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ. ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ»

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 470 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)