Оперативне лікування.
Показання до операції:
– гострий біліарний панкреатит з жовтяницею, що наростає;
– перфорація порожнистого органа;
– арозивна кровотеча;
– гнійні ускладнення ГП та парапанкреатичних ділянок;
– перитоніт як ускладнення ГП за неефективності консервативної терапії. Фер ментативний перитоніт не є показанням до оперативного лікування, евакуацію рі дини потрібно проводити завдяки лапароскопії або лапароцентезу з подальшим дре нуванням черевної порожнини.
Гострий травматичний панкреатит (при «свіжому» розриві залози — резекція дистального відділу залози, при розвитку панкреонекрозу — панкреатостомія з по дальшим панкреато кишковим анастомозом або оклюзією частини органа).
Оперативне лікування «стерильних вогнищ» некрозу (10% випадків) показано в разі збільшення площі понад 50% і неефективності консервативного лікування.
Останніми роками домінуючим напрямком оперативного лікування ГП є вико ристання малоінвазівних методів, зокрема черезшкірних пункційних втручань під УЗ контролем при захворюваннях підшлункової залози.
Всі пункційні втручання, що їх проводять під час лікування захворювань підшлункової залози розділяють на три великі групи: діагностичні, лікувально діагностичні пункції, дренажні втручання.
Показане оперативне лікування у 30% пацієнтів з інфікованими вогнищами і в 10% зі стерильними.
При інфікованих некрозах виконують:
1. Панкреатонекрсеквестректомію із закритим дренуванням.
2. Панкреатонекрсеквестректомію з пролонгованою іригацією.
3. Панкреатонекрсеквестректомію з лапаростомією.
4. Програмовану релапаротомію.
5. Різноманітні види резекції залози (вкрай рідко).
Операцією вибору є некректомія (більш ніж 2 тиж захворювання), секвестректомія (3–4 тиж), які виконують з орієнтацією на результати КТ, закрите дренування.
Релапаротомії через виникнення нових вогнищ некрозу й абсцедування залози показані у 25–78% випадків. Летальність становить 44% переважно внаслідок поліорганної недостатності.
«Відкрита тампонада» (лапаростомія) з плановими поетапними некректоміями (до 10 разів). Летальність — 14–25%. Основне ускладнення — утворення шлунко вих нориць і післяопераційних кил:
– постійний активний діаліз вогнищ некрозу, перитонеальний діаліз;
– оментопанкреатопексія (має історичне значення);
– кращих результатів вдається досягти під час виконання відстрочених операцій;
– летальність оперованих становить 28–39%. Можливі варіанти завершення ГП:
– одужання;
– перехід у хронічний панкреатит;
– утворення кісти, абсцесу, нориці;
– смерть хворого.
Література.
Основна:
1. Хірургія: підручник з хірургії / За ред. Березницького Я.С., Захараша М.П., Мішалова В.Г., Шідловського В.О. — Т. ІІ. — Дніпропетровськ: Дніпро VAL, 2007. — 628 с.
2. Лекції з госпітальної хірургії: Навчальний посібник / За ред. докт. мед. наук, проф. В.Г. Мішалова. — У 3 т. — Т. 1. — 2 ге вид., доп. і переробл. — К.: Видавничий дім «Асканія», 2008. — 287 с.
Додаткова:
1. Земсков В.С. и соавт. Стандарты (протоколы) диагностики и лечения заболеваний поджелудочной железы. — К., 2000. — С. 5–10.
2. Конькова М.В. Диагностическая и интервенционная сонография в неотложной абдоминальной хирургии. — Донецк: Новый мир, 2005. — 300 с.
Тема №2: «УСКЛАДНЕННЯ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ: ГОСТРА ПСЕВДОКІСТА ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ, АБСЦЕС ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ, ПОШИРЕНИЙ ПЕРИТОНІТ, НЕКРОЗ СТІНОК ПОРОЖНИННИХ ОРГАНІВ, КРОВОТЕЧА В ЧЕРЕВНУ ПОРОЖНИНУ, ГОСТРІ ВИРАЗКИ ТРАВНОГО КАНАЛУ, КРОВОТЕЧА З ГОСТРИХ ВИРАЗОК У ПОРОЖНИНУ ТРАВНОГО КАНАЛУ, ПЕРФОРАЦІЯ ГОСТРИХ ВИРАЗОК»
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 574 | Нарушение авторских прав
|