АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Групи антиноцицептивної системи (АНЦС)

Прочитайте:
  1. II. Хвороби кістково-суглобової системи
  2. А. Наявності у матері Ат до еритроцитів групи крові плода.
  3. АВТОНОМНА ЧАСТИНА ПЕРИФЕРІЙНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.
  4. Адаптація зорової сенсорної системи
  5. Анатомічна будова та функції лімбічної системи.
  6. Анатомія та фізіологія дихальної системи
  7. АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ І ГІГІЄНА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
  8. Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи у дітей раннього віку. Медсестринське обстеження даної системи.
  9. Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи у дітей.
  10. Анатомо-фізіологічні особливості кровi та системи кровотворення.

1. Опіатна нейронна система

Вона утворена ядерними структурами середнього мозку, гіпоталамуса, гіпофіза та ін. У цих структурах виробляються опіатні речовини. Серед них – ендорфіни (внутрішні морфіни), енкефаліни, динорфіни. У кожній із цих груп існують різновиди, які діють знеболюючим чином. Одні з них пригнічують проведення больових імпульсів у специфічних ядрах таламуса, інші гальмують виділення алгогенних (algia – біль, гр.) речовин (речовина Р, брадікінін та ін.) після зв’язування з больовими рецепторами тощо.

2. Неопіатна нейронна система

Ця система представлена нейронами неспецифічних структур, що виділяють моноаміни, у зв’язку з чим її ще називають моноамінною системою головного мозку. До неї належать: ядра шва стовбура, нейрони якого виділяють серотонін, блакитна пляма, нейрони якої виділяють норадреналін і чорна субстанція, нейрони якої виділяють дофамін. Аксони нейронів цих структур утворюють широко розгалужені шляхи як у висхідному (до різних структур головного мозку), так і в низхідному (до спинного мозку) напрямках.

3. Гормональна опіатна система

Системи сенсорних шляхів, що передають небольові імпульси, можуть збуджувати на різних рівнях опіатні структури мозку і, відповідно, впливати на передачу больових імпульсів. При досягненні цими сис- темами, наприклад, гіпоталамуса активується утворення і виділення передньою часткою гіпофіза АКТГ, а також опіатної речовини.

4. Гормональна неопіатна система

Головним гормоном цієї системи є вазопресин, який виробляється гіпоталамусом, потім ворітною системою надходить до головного мозку й діє на больові структури гальмуючим чином. Вазопресин може діяти й іншим шляхом – через відростки вазопресинергічних нейронів. Знеболюючою дією володіє окси- тоцин і деякі гормони ДЕС, а саме: соматостатин, бомбезин, холецистокінін.

АНЦС у здорової людини знаходиться на певному рівні активності. При відсутності больових подраз- нень кількість знеболюючих речовин, які виділяються цією системою, регулює ЦНС. При дії больового подразника, перш за все, гальмуються нейрони АНЦС: ЦСР, ядер шва, гіпоталамуса, а вже потім активу- ються нейрони больової чутливості.

Відповідно, больове відчуття є результатом не лише активації больової сенсорної сис- теми, але й гальмування АНЦС. При актива- ції АНЦС відбувається гальмування больової сенсорної системи. Завдяки взаємодії цих двох систем і формується больовий поріг. Оскільки ці системи у різних людей виражені по-різному, то й больовий поріг буде різний.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 556 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)