АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Провідниковий та кірковий відділи соматичної сенсорної системи

Прочитайте:
  1. II. Хвороби кістково-суглобової системи
  2. АВТОНОМНА ЧАСТИНА ПЕРИФЕРІЙНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.
  3. Адаптація зорової сенсорної системи
  4. Анатомічна будова та функції лімбічної системи.
  5. Анатомія та фізіологія дихальної системи
  6. АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ І ГІГІЄНА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
  7. Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи у дітей раннього віку. Медсестринське обстеження даної системи.
  8. Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи у дітей.
  9. Анатомо-фізіологічні особливості кровi та системи кровотворення.
  10. Анатомо-функціональні особливості дихальної системи

Від пропріорецепторів імпульси йдуть у складі аферентних волокон групи А-альфа (70-120 м/с), від тактильних рецепторів – у складі аферентних волокон групи А-бета (40-70 м/с) і А-дельта (15-40 м/с), а для імпульсів, які йдуть від рецепторів, що викликають відчуття свербіжу – у складі С-волокон (0,5-3 м/с). Проведення імпульсів від терморецепторів здійснюється волокнами групи А-дельта і С-волокнами.

Від тулуба й кінцівок імпульси йдуть у складі спинномозгових нервів, а від голови – у складі трійчастого нерва. Для проведення імпульсів, що забезпечують тактильну чутливість, використовуються спинномоз- ково-кортикальні тракти Голя і Бурдаха.

Кіркове представництво соматичної сенсорної системи знаходиться в пост- центральній звивині СмІ (рис. 12.2).

 

Рис. 12.2. Представництво різних частин організму людини в задній центральній звивині.

Коркове представництво сомато-сенсорної системи характеризується рядом особливо- стей.

1. Соматотопічною організацією – визначеним розташуванням проекцій ділянок тіла в ній. Тіло спроектоване в постцентральній звивині вверх но- гами.

2. Не співпаданням розмірів цих проекцій – найбільші території займають язик, губи, гортань, кисть, як найбільш важливі для оцінки подразнення. Найменші території – проекції тулуба й нижніх кінцівок.

3. Контралатеральне розташування проекцій від рецепторів лівої сторони імпульси надходять у праву півкулю, а від правої сторони – у ліву півкулю.

4. Складається переважно з моносенсорних нейронів.

Подразнення ділянки СмІ призводить до виникнення відчуттів ідентичних тим, які виникають при дії подразників (дотик, вібрація, тепло, холод, рідко біль).

Асоціативна ділянка СмII знаходиться біля латерального кінця постцентральної звивини на верхній стінці сільвієвої борозни й складається переважно з полісенсорних нейронів. Вона має білатеральне со- матотопічне представництво тіла, тому відіграє суттєву роль у сенсорній та моторній координації двох сторін тіла (наприклад, при дії обох рук).

Пошкодження ділянки СмІ – призводить до порушення тонкої локалізації відчуттів, а пошкодження ді- лянки СмІІ – до астереогнозії – невпізнання предметів при обмацуванні (без контролю зору).


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 576 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)