|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
РЕЧОВИНИ З ПЕРЕВАЖНОЮ ДІЄЮ НА ПРОЦЕСИ
ТКАНИННОГО ОБМІНУ
____________________________________
| Препарати гормонів, їх синтетичних замінників і антагоністів.
1) Препарати гіпофізу.
¨ Кортикотропін (АКТГ). Гормональний препарат передньої частки гіпофізу. Стимулює виділення надниркових кортикостероїдів, які мають протизапальну та протиалергічну дію. Тому застосовується при функціональній недостатності кори наднирників (“Бронзова хвороба”, або хвороба Адісона), хронічних і важких формах ревматизму, поліартритів, бронхіальній астмі. Вводиться в/м”язово по 10,20,30,40 О.Д. за схемою (розчин готується ex tempore).
¨ Адіурекрин (сухий пітуїтрин). Містить гормони задньої частки гіпофізу: вазопресин (АДГ) і невелику кількість окситоцину. Проявляє антидіуретичний ефект, тобто зменшує сечовиділення(за рахунок дії АДГ) і тому показаний для лікування енурезу (нічне нестримання сечі, якщо виявляється гормональна причина цієї патології), нецукровому діабеті (сечовинурення). Вводиться інтраназально у вигляді мазі, або найдрібнішого порошка. Тривалість дії - 8 годин, тому доцільно призначати на ніч.
2) Препарати щитовидної залози та антитиреоїдні засоби.
Þ Препарати, що застосовуються при гіпофункції щитовидки (при лікуванні мікседеми у дорослих і кретинізму у дітей) - замінна терапія.
— Тиреоїдин (табл.). Комплексний - містить всі гормони щитовидки:
тироксин, трийодтиронін, тирокальцитонін (впливає на обмін кальцію
і фосфору). Призначається при всіх формах гіпотіреозу - за схемою, з
поступовим підвищенням дози до повної компенсації гіпотіреозу.
— L-тироксин (табл.). За схемою.
— Трийодтироніну гідрохлорид (табл.). За схемою. Показаний у хворих
на мікседему при наявності у них алергії до тиреоїдину.
Þ Препарати, що застосовуються при гіперфункції щитовидної залози (гіпертиреоз, Базедова хвороба) - антитиреоїдні засоби, або тиреостатики.
— препаратийоду: табл “Мікройод”, розчин Люголя.
— Мерказоліл. Гальмує синтез гормонів щитовидки. Призначається у
випадках, коли попередні пр-ти не дають бажаного ефекту.
— Дійодтирозин. Гальмує продукцію тиреотропного гормону гіпофізу,
який стимулює синтез гормонів щитовидки.
Þ Фітопрепарати: Настій дурнишнику (реп”яшку), перстача сріблястого (вони містять органічно-пов”язаний йод).
|
3) Препарати гормону паращитовидних залоз. Паратгормон (паратиреоїдин). Підвищує рівень іонізованого кальцію в плазмі крові.
При гіпофункції паращитовидної залози зменшується рівень кальцію в крові
 
— 2 —
(гіпокальціемія), в наслідок чого підвищується нервово-м”язова збудливість і виникає судомний синдром - тетанія. У дітей - спазмофілія при рахіті.
Для профілактики приступів тетанії паратгормон вводиться в/м”язово по 1 мл., а для купіювання приступів треба застосовувати також пр-ти кальцію: 10% р-н кальцію хлориду в/венно, або кальцію глюконату в/венно, в/м”язово.
4) Гормони підшлункової залози. Протидіабетичні засоби (пр-ти інсуліну
тасинтетичні гіпоглікемічні засоби). Інсулін продукується -клітинами, глюкагон (антагоніст інсуліну по дії на вуглеводний обмін) - -клітинами островкового апарата підшлункової залози (панкреас).
Þ Препарати інсуліну:
* Короткої дії (прості інсуліни ) Тривалість дії - 6-8 год.
* Середньої (проміжної) дії.Тривалість дії - 12-14 год.(“Інсуліни - semilente”)
* Пролонг-препарати (“ultralente”). Тривалість дії - 24-36 год.
* Комбіновані препарати, що містять інсуліни попередніх груп.
Примітки:
1) Пр-ти інсуліну вводяться спеціальним інсуліновим шприцем, підшкірно
або в/м”язово за 30-60 хв. до їди (при діабетичній комі - в/венно
крапельно, але тількі прості інсуліни!).
2) Розрахунок дози інсуліну: 1 О.Д. на 4-5 гр. глюкози в добовій сечі.
Þ Синтетпичні пероральні протидіабетичні засоби:
* Сульфонаміди: 1-го покоління - Бутамід, Букарбан; 2-го покоління - Манініл (глібенкламід); 3-го покоління - Амарил (його позитивні властивості: має вибіркову дію на клитини панкреас, на впливаючи на серце, як інши сульфонаміди; має антиагрегантну та протисклеротичну дію).
* Похідні бігуанідів: похідне гуанідину - Глібутид (адебіт).
Всі ці препарати або стимулюють -клітини, або пригнічують -клітини
панкреас. Застосовуються при легких формах діабету, або разом з інсуліном
при більш важких формах, але дози поступово зменшуються.
Þ Фітопрепарати: Салат з топінамбуру (земляна груша); настій листя чорниці.
Завдання для самостійної роботи:
¨Поняття про ендемічний зоб та його профілактика.
¨Правила застосування мерказолілу.
¨Чому лікування мерказолілом потребує постійного лікарняного контролю?
¨Причина спазмофілії у дітей?
¨Симптоматика діабетичної коми та ії лікування.
¨Симптоматика гіпоглікемічного шоку, тактика виведення з нього.
| 
— 3 —
   5.
| Препарати гормонів стероїдної будови:
1. Гормони надниркових залоз - кортикостероїди;
2. Гормони жіночих і чоловічих статевих залоз.
Þ Препарати гормонів кори наднирків: 1) глюкокортикоїди - регулюють вуглеводний і білковий обмін; 2) мінералокортикоїди - регулюють водно-сольовий баланс організму; 3) кортикостероїди з андрогенною та естрогенною активністю (статеві).
¨ Глюкокортикоїди (ГКС). Використовуються у зв”язку з наявністю в них протизапальної, протиалергічної, імунодепресивної, протишокової та антитоксичної дії - при лікуванні ревматизму та інших колагенозів, артритів і поліартритів, бронхіальної астми, у реанімації - для виведення хворих із шоку і колапсу різної етіології (травматичного, геморагічного, септичного, кардіогенного шоків, гіпоглікемічній комі, тощо).
Обов”язковою умовою застосування ГКС є ситуація, коли всі інші можли-
вості терапії вичерпані (“терапія відчаю”), бо мають широкий спектр
побічних ефектів і ускладнень!!!
Побічні ефектиПротипоказання
1) Затримка натрію та води 1) Виразні набряки
2) Підвищення артеріального тиску 2) Гіпертонія
3) Гіперглікемія (“стероїдний діабет”) 3) Цукровий діабет
4) Руйнування слизової оболонки ШКТ 4) Виразкова хвороба
5) Схільність до тромбоутворення 5) Тромбози, тромбоемболії
6) Ожиріння 6) Синдром Іценко-Кушінга
7) Збудження ЦНС 7) Нервово-психічні розлади
Вказані побічні ефекти розвиваються лише при тривалому використанні ГКС в будь-яких лік. формах, навіть у мазях. Одноразове застосування цих препаратів, або протягом 1-2 днів, навіть дуже великих доз, є нешкідливим.
Увага: Для профілактики “синдрому відміни” при систематичної терапії (прояви функціональної недостатності гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи при раптовому припиненні лікування - загострення захворювання, для лікування якого призначалися ГКС) дозу пр-та перед його відміною треба поступово зменшувати!!!
Препарати: Кортизону ацетат, Гідрокортизону ацетат, Преднізолон, Дексаметазон (дексазон, гамакортен).
¨ Мінералокортикоїди. Застосовуються при лікуванні хвороби Адісона (в комбінації з ГКС), а також захворювань, які супроводжуються виразною
міастенією (м”язова слабкість), адинамією, гіпотонією, розладами водно-
сольового балансу: Дезоксикортикостерону ацетат (ДОКСА).
| — 4 —
 
| Þ Препарати статевих гормонів.
¨ Препарати жіночих статевих гормонів:
— Група естрогенів: Естрон (фолікулін); Синестрол; Етинілестрадіол
(мікрофолін). Застосовуються при аменореї, недорозвитку статевих
органів у жінок, після видалення яєчників, при клімактеричних розладах,
деяких формах безпліддя. Інколи - при раку предміхурової залози в чо-
ловіків та раку молочної залози в жінок, старших 60 років.
— Група гестагенів: Прогестерон, Оксипрогестерону капронат. Застосову-
ються при загрозі викидню, дисфункціональних маткових кровотечах,
болючих менструаціях.
¨ Препарати чоловічих статевих гормонів (андрогени):
— Тестостерону пропіонат, метілтестостерон. Для замінної терапії при
статевому недорозвитку у чоловіків, чоловічому клімаксі, сенільному ос-
теопорозі, гіпертрофії простати, злоякісних пухлинах матки і молочної
залози в жінок до 60 років.
Þ Анаболічні стероїди. Синтетичні похідні андрогенів, позбавлені андрогенної активності, але з виразною анаболічною дією, тобто здатністю стимулювати синтез білка, гальмуючи його розпад. Сприяють фіксації кальцію у кістках. Тому використовуються при кахексії різного походження, астенії, в період реконвалесценції після тяжких травм, операцій, опіків; при остеопорозі, для прискорення процесів регенерації при переломах кісток; при гіпофізарній карликовості.
Увага: У наш час анаболіки застосовуються спортсменами для
нарощення м”язової маси та підвищення результатів у
змаганнях. Це абсолютно недопустимо як з етичних мір-
кувань, так і з медичної точки зору (дивись “Зауваження”!),
суперечить вимогам олімпійських комітетів!!!
Примітка: При тривалому застосуванні анаболіки викликають ураження
печінки, підвищення згортання крові, порушення психіки тощо,
що може стати причиною інвалідізації людини. Тому застосуван-
ня - строго за призначенням лікаря.
Препарати: Метандростенолон (неробол), Феноболін(нероболіл), Ретаболіл
Завдання для самостійної роботи:
1. Значення антитоксичної дії ГКС і правила їх застосування при інфекціях.
2. Принципові схеми призначення преднізолону і дексаметазону.
3. Правила застосування ДОКСА
4. Особливості застосування пр-тів жіночих і чоловічих статевих гормонів.
5. Поняття про контрацептивні засоби, особливості їх застосування.
6. Правила використання анаболічних стероїдів.
| — 5 —
|
| Вітамінні препарати. Тема вивачається студентами самостійно.
ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯдо самостійної підготовки.
| |
1.
|
До групи водорозчинних вітамінів:
| |
|
* Вітамін U - метилметіонінсульфонію хлорид. Відкритий американським вченим Чіннеєм у 1957 р. На цей вітамін багата білокочанна капуста. Має противиразкову дію. Тому призначається для профілактики та лікування виразкової хвороби шлунка та 12-ти палої кишки (противиразковий фактор).
* Вітамін В-1(тіамін) в організмі перетворюється на фермент кокарбоксилазу, що впливає на вуглеводний обмін, зменшує гіпоксию тканин, покращає засвоєння кисню, зменшує ацидоз в крові. Тому цей вітамін і кокарбоксилаза застосовуються при І.Х.С., цукровому діабеті, ацидозі, коматозних станах. При недостатності вітаміну В-1 виникають явища хвороби Бері-бері.
* В-2 (рибофлавін)-гіповітаміноз характеризується виникненням хейлозу (болючі тріщини в кутах рота), глоситу (запалення язика, він стає яскраво-червоним і болючим), кератиту (запалення і помутніння рогівки ока).
* В-3 (РР. Кислота нікотинова)-гіповітаміноз - пеллагра (в перекладі з італійської - “плямиста шкіра”), або “Хвороба трьох Д”: Д ерматит - запалення шкіри, Д іарея - пронос, Д еменція - недоумство.
* В-12 (ціанокобаламін). Розчин яскраво-малинового кольору. Депонується у печінці. Гіповітаміноз - внаслідок порушення всмоктування в ШКТ, коли спостерігається недостатність або відсутність в стінці шлунка транспортної речовини мукополіпротеїду (фактор Касля).
* Вітаміни В-1, В-6, В-12 не можна вводити із одного шприца внаслідок функціональної та хімічної несумісності: вітамін В-6 заважає перетворенню вітаміна В-1 в біологічно-активну форму - кокарбоксилазу, вітамін В-12 посилює алергічну дію вітаміну В-1, а кобальт, якій входить до вітаміну В-12, руйнує інші вітаміни.
| | 2.
| ДО ГРУПИ ЖИРОРОЗЧИННИХ ВІТАМІНІВ:
Вітамін F - комплекс жирних ненасичених кислот рослинного походження: лінолєва, лінолєнова, арахідонова, які містяться у рідких оліях (соняшній, персиковій, шипшиновій, обліпиховій, кукурудзяній). Сприяє виведенню з організму холестерину, заважає розвитку атеросклерозу, покращає загоєння ран (регенераційна дія). Масло обліпихи застосовується для перев”язки ран, при ерозіях шийки матки (у тампонах), у середину - при виразковій хворобі шлунка.
|
— 6 —
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 616 | Нарушение авторских прав
|
