|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
ПСИХОТРОПНІ ЗАСОБИ
(які впливають на психічний стан людини, тобто на його вищу нервову діяльність, та змінюють емоційне ставлення до дійсності. Psiche - душа, Emotio - хвилювання)
|
| Класифікація за характером дії:
1. Психотропні засоби з пригнічуючим (депримуючим) типом дії:
А)Нейролептики; Б)Транквілізатори (анксіолітики); В)Седативні препарати
2. Психотропні засоби зі стимулюючим (ексцитуючим) типом дії:
А) Антидепресанти; Б) Психостимулятори; В) Ноотропні препарати.
Г) Адаптогени. Д) Аналептики ЦНС.
| 
1.
|
Нейролептики. Усувають марення і галюцінації (антипсихотична дія), почуття страху, дратливість, агресивність, мають протиблювотну дію і посилюють дію засобів, що пригнічують ЦНС.
Класифікація за хімічною будовою і коротка характеристика:
1. Похідні фенотіазину:
· Аміназин (хлорпромазин). Препарат першого покоління для лікування гострих психозів, який має також периферичні адрено- і холіноблокуючі властивості, тому знижує А.Т. і може застосовуватись при лікуванні гіпертонії, при операціях на головному мозку з використанням методики керованої гіпотензії та штучного охолодження тіла (сприяє зменшенню температури тіла). Як антиметик центральної дії (пригнічує Тріггер-зони) - при невпинній блювоті вагітних, пухлинах мозку, променевій хворобі. Але може викликати явища паркінсонізму, усунути котрі можна циклодолом (левопою або мідантаном не можна! - зменшується антипсихотична дія аміназину).
Увага: 1)При в/м”язовому введенні - небезпека інфільтрату, при в/венному - тромбофлебіту, тому важливо виконувати відповідні заходи для профілактики цих ускладнень. 2)У медпрацівника може розвинутись контактний дерматит, для попередження якого застосовується відповідна обробка рук. 3)У вагітних-небезпека тератогенезу, тому - лише для нетривалого застосування!!
· Інші пр-ти фенотіазинового ряду за властивостями схожі з аміназином, відрізняючись від нього лише спектром, тривалістю та силою дії.
2. Похідні бутирофенону:
· Галоперідол (галофен). Дає швидкий і тривалий антипсихотичний, транквілізуючий, антиметичний ефекти. На А.Т. не впливає.
· Дроперідол. Дає швидку, сильну, але короткотривалу дію, тому застосовується у комбінації з фентанілом для нейролептанальгезії (один із методів загального знеболення без втрати свідомості) і при наданні швидкої психіатричної допомоги.
| |
2.
|
Транквілізатори. Антипсихотична дія відсутня. Усувають почуття страху (антифобічна дія), емоційні розлади, покращують настрій (атарактична дія), тому застосовуються для лікування неврозів та патологічних станів з перепадами настрою, психо-емоційним збудженням, безсонням (при підготовці до операції, при лікуванні гіпертонії, стенокардії, клімаксу тощо), епілепсії.
| — 2 —
|
| Класифікація за хімічною будовою і коротка характеристика:
1) Похідні бензодіазепіну: феназепам, діазепам (седуксен, сибазон, реланіум),
хлозепід (хлордіазепоксид, еленіум), нозепам (тазепам), мазепам (рудотель).
2) Різної хімічної будови: фенібут, мебікар (адаптол).
При тривалому застосуванні викликають звикання і лікарську залежність, тому видаються тільки за рецептами лікарів (крім адаптолу, який є безрецептурним препаратом, бо малотоксичний і позбавлений багатьох побічних ефектів, притаманних іншим транквілізаторам). Слід звернути увагу на гепатотоксичну дію, тератотогенну (обережно-вагітним!).
Nota bene!:
· Транквілізатори і нейролептики заборонено призначати представникам професій, які вимагають швидкої і точної психічної і рухової реакції (водії транспорта, льотчикі, оператори машин на виробництві тощо).
· Всі пр-ти в тий чи іншій мірі порушують здатність зосереджуватись, викликаючи т.з.”провали пам”яті”, тому не треба рекомендувати артистам, лекторам (перед виступом), студентам перед іспитами (крім адаптолу!)
| | 3.
| Седативні засоби. Виявляють заспокійливу дію за рахунок посилення процесів гальмування у корі напівкуль мозку. Застосовуються для лікування неврозів, неврозоподібних станів, для усунення підвищеної дратливості, безсоння, істерії, на ранніх стадіях гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, серцево-судинних неврозах. Антипсихотичної, снодійної, гіпотензивної дії не мають.
Класифікація за походженням і коротка характеристика:
1. Препарати брому (броміди): натрію бромід, калію бромід, адоніс-бром,
бромізовал, бромвалідол. Мають пряму дію на кору мозку, посилюючи та
концентруючи процеси гальмування (за І.П.Павловим). Натрію бромід застосовується в мікстурах: Павлова (з кофеїном), Кватера (разом з настоями та настойками валеріани, собачої кропиви, пасифлори, хмілю, півонії) Індивідуально натрію бромід застосовується в 1-3% розчинах або усередину столовими ложками (після їди, бо подразнює слизову оболонку шлунка і може викликати диспепсію) або для в/венних ін”єкцій при сильному нервовому збудженні.
Застосування протягом більше 3-х тижнів призводить до виникнення явищ бромізму, бо бром кумулюється і виникають симптоми отруєння.
2. Фітопрепарати: настій та настойка валеріани (ефіри валеріанової кислоти мають пряму та рефлекторну- за рахунок специфічного запаху та смаку- заспокійливу дію на мозок, а також спазмолітичну дію на судини серця та гладенькі м”язи ШКТ), настій трави кропиви собачої (пустирник) та ін.
|  Завдання для самостійної роботи:
¨ Заходи для запобігання інфільтратів і тромбофлебітів при лікуванні аміназином
¨ Профілактика контактного дерматиту при роботі з аміназином.
¨ Чому при лікуванні нейролептиками і транквілізаторами
забороняється вживання алкогольних напоїв?
¨ Механізм дії транквілізаторів. Особливості дії та застосування сибазону.
¨ Симптоми бромізму та його лікування.
— 3 —
 4.
| Антидепресанти. Покращують настрій, усувають почуття туги, безнадії, наміри щодо самогубства.
Класифікація та деякі відомості про окремі препарати:
1) Інгібітори моноаміноксидази (МАО): ніаламід (нуредал), піразидол (пірліндол). Ніаламід має також виражений психостимулюючий ефект. Але порушує інактивацію в печінці барбітуратів, седативних, алкоголю, гіпотензивних засобів, тому їх дія на фоні ніаламіду пролонгується та посилюється, що може призвести до інтоксикації цимі препаратами (!).
Nota bene! Під час лікування ніаламідом не можна вживати продукти, що містять тирамін: вершки, сир, каву, пиво, вино, копчені м”ясо, рибу, ковбаси - це призведе до розвитку т.з. “тирамінової кризи” (гіпертонія з блюванням, пітливістю, підвищенням температури, головним болем).
2) Трициклічні та тетрациклічні антидепресанти (неселективні інгібітори захоплення катехоламінів): Імізин (меліпрамін), амітриптилін (триптизол), доксепін (синекван). Імізин знижує внутрішньоочний тиск, тому протипоказаний при глаукомі; може викликати (особливо після першого прийому чи ін”єкції) ортостатичну гіпотонію, тому після введення пацієнт повинен полежати 1 год.; може утворювати інфільтрат в місці введення, тому потрібна профілактика!; у медпрацівника - контактний дерматит (профілактика - за відповідними правилами).
3) Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: пароксетил (паксил), флуоксетин (портал). Серотонін - “гормон радості”, його багато у бананах, ананасах.
4) Фітопрепарати: свіжий сік огіречнику. Ще стародавні римляні казали: “Ego, Borrago, gaudia semper ago” - “Я. огіречник, завжди приношу радість”
|  5.
| Психостимулятори. Стимулюють фізичну та розумову працездатність, усувають відчуття втоми, покращують настрій, зменшують потребу у сні. Застосовуються при лікуванні захворювань, які супроводжуються сонливістю, апатією, в”ялістю, підвищеною втомлюваністю, гіпотонією.
· Кофеїн. Алкалоїд кофе, чаю, какао, кола. В табл., в складі мікстур і в ампулах для ін”єкцій. Має також аналептичні властивості.
· Сиднокарб (сиднофен). В табл. 0,005-0,01. Призначається лише у 1-й половині дня, бо має адреноміметичні властивості і тому підвищує артеріальний тиск (гіпертонікам протипоказаний!), викликає тахікардію і порушує сон.
Увага: Усі психостимулятори при систематичному безконтрольному застосуванні призводять до виснадження нервової системи (хронічне отруєння), ознаками чого є: безсоння, тахікардія, аритмія серця, підвищення А.Т., підвищена нервова збудливість, тремор. Це небезпечно (великий французький писменник Оноре де Бальзак передчасно помер від постійного передозування кофеїну, випиваючи по 15 чашочок кофе за день).
| | 5.
| Ноотропні засоби (Noos - думка). Покращують інтелектуальну діяльність, мислення, пам”ять, здатність до навчання. Застосовуються при розумовій недостатності на фоні порушень мозкового кровообігу (після черепно-мозкових травм, інсультів, при старечому недоумстві тощо).
| — 4 —
|
| П репарати:пірацетам (ноотропіл), аміналон (гамалон), енцефабол (піридитол), серміон, кавінтон (вінпоцетин), цинаризин (стугерон), церебролізин. Всі вони (за виключенням церебролізину) призначаються у таблетках. Церебролізин являє собою гідролізат мозкової тканини телка, вводиться в/м”язово.
Останнім часом набули популярності препарати на основі екстрактів рослини Гінкго білоба (папоротникове дерево, батьківщина- Японія, острови Полінезії) - Танакан, мемоплант та ін. Вони нетоксичні, поступово відновлюють периферичний кровообіг, одночасно стимулюючи мікроциркуляцію крові у мозку, тому застосовуються також при лікуванні цукрового діабету (для профілактики порушень трофічних виразок), ендартерііту тощо.
| | 6.
| Адаптогени. Загальностимулюючі засоби, підвищують витривалість при фізичних і психічних навантаженнях та стійкість організму до зовнішніх несприятливих умов, сприяють його пристосуванню до постійних змін довкілля, а також при захворюваннях, які супроводжуються в”ялістю, гіподинамією, гіпотонією, зниженням апетиту, погіршенням зору (це ознаки т.з астенічного стану). Є препарати рослинного походження: настойкі, рідкі екстракти Жень-шеню, елеутерококку, родіоли (золотого кореню), ехінацеї, заманіхи, аралії манчжурської, левзеї. Є препарати тваринного походження, наприклад - пантокрин (усередину в краплях і в/м”язових ін”єкціях), який являє собою рідкий екстракт неокостенілих рогів марала або плямистого оленя.
| | 7.
| Аналептики ЦНС. Стимулюють життєвоважливі центри ЦНС - дихальний та судинно-руховий. Застосовуються для стимуляції дихання і серцевої діяльності при шоку, колапсі, асфіксії, гострих і хронічних розладах кровообігу, отруєннях снодійними та засобами для наркозу.
· Камфора. Діюча речовина камфорного лавру (зараз отримується штучно, з піхтової олії). Має специфічний запах. Виявляє аналептичну, кардіотонічну, відхаркувальну, антисептичну, місцевоподразнювальну дію. Застосовують олійні розчини під шкіру (сульфокамфокаїн - також в/м, в/в повільно), а також олійні та спиртові розчини зовнішньо для розтирань при артритах, ревматизмі, для профілактики пролежнів.
· Етимізол. Має також бронхолітичну, психостимулюючу дію, покращує оперативну пам”ять. Призначається у середину і в ін”єкціях.
· Бемегрид (агіпнон). Суто дихальний аналептик. Вводиться лише в/венно, повільно (для попередження м”язових судом). Але при гострому отруєнні барбітуратами його застосування небезпечно!!
| 
Завдання для самостійної роботи:
1. Чому ніаламід не можна комбінувати з іншими антидепресантами?
2. Особливості добового прийому ніаламіду та їх обгрунтування.
3. Правила застосування церебролізину.
4. Особливості дії та застосування етимізолу, кордіаміну.
5. Яким хворим і чому протипоказаний сульфокамфокаїн?
6. Чому бемегрид протипоказаний при гострому отруєнні барбітуратами?
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 902 | Нарушение авторских прав
|
