|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
ПЛАЗМОЗАМІННІ РОЗЧИНИ.
| 1.
| Засоби, що впливають на гемопоез (кровотворення).
Класифікація за напрямом дії:
1) Засоби, що впливають на еритропоез (утворення еритроцитів):
· Стимулятори еритропоезу - для лікування анемій (малокров”я).
· Інгібітори еритропоезу (які пригнічують утворення еритроцитів) - для лікування поліцитемії або еритремії (повнокров”я, яке вважається злоякісною патологією і лікується препаратами радіоактивного фосфору за відповідними сучасними технологіями)
| |
| 2) Засоби, що впливають на лейкопоез (утворення лейкоцитів):
· Стимулятори лейкопоезу - при лукуванні захворювань або патологічних станів, які супроводжуються лейкопенією, алейкією.
· Інгібітори лейкопоезу - для лікування лейкозів, лімфогрануломатозів (злоякісних уражень системи крові, які лікуються спеціальними препаратами, що належать до групи антибластомних засобів і застосовуються за спеціальними правилами в умовах спец.стаціонарів).
| |
| Засоби для лікування гіпохромних (залізодефіцитних) анемій:
1. Гемостимулін. Комплекс лактату заліза, сульфату закису міді та харчового альбуміну. Призначається у середину в табл. під час або після їди, бо подразнює шлунок і може викликати диспепсію. Залізо також зв”язує сірководень у кишках і тому може викликати закрепи. Враховуючи все це, краще користуватись більш сучасними препаратами, з яких залізо вивільнюється повільно, і, будучи у зв”язаному стані, не не подразнює слизових оболонок і не викликає закрепів. Це - Феро-градумет, Тардіферон.
2. Коамід. Це - дихлорнікотинамід кобальту. Порошок бузкового кольору. Сприяє засвоєнню заліза. 1% розчин 1 мл. в ампулах для в/м”язового введення. Може депонуватися у шкірі долонів, забарвлюючи ії у бузковий колір (небезпеки в цьому немає!).
3. Ферковен (однотипний - Ферум-Лек). Комплекс сахарату заліза, глюконату кобальта і вуглеводів. В ампулах 5 мл. темно-бурого кольору. Вводиться в/венно по 2-5 мл. дуже повільно (1 мл. за 1-2 хв.),розводячи 1:2 фізрозчином - для попередження негативної реакції на нього (металевий смак у роті, гіперемія, печіння язика, стиснення в грудній клітці, біль у попереку, озноб).
Увага: Під шкіру не вводяться - викликають запалення (Ферум-Лек у формі,
яка має мальтозу, можна вводити в/м”язово)
| |
|
Засоби для лікування гіперхромних анемій (злоякісна, мегалобластична анемія або хвороба Адісона-Бірмера):
1. Цианокобаламін (віт. В-12, антиперніцин). Сприяє утворенню дозрілих форм еритроцитів. Розчин має характерний малиновий колір (за рахунок кобальту, який є мінералом рожевого кольору). Вводиться п/шкірно, в/м”язово щоденно (при важких формах хвороби), або через день. Побічні ефекти: алергія (!), біль у ділянці серця, тахікардія, збудження ЦНС.
| — 2 —
| 2. Фолієва кислота (Віт. Вс). Забезпечує дозрівання еритроцитів за
нормобластичним типом. Застосовується для лікування макроцитарної анемії
(анемія вагітних, після резекції шлунка або кишечника, аліментарна анемія
новонароджених), а також при інших формах анемії, лейкопенії.
Засоби, що застосовуються при лейкопенії (зменшенні кількості лейкоцитів), алейкії (різкому зменшенні кількості лейкоцитв - менше 2000 в 1 куб. см. крові, або їх відсутності, що може спостерігатись при отруєннях бензолом, променевій хворобі, вживанні в їжу злаків, які перезимували на кореню):
· Метилурацил (пентоксил). Похідний нуклеотидів. Має також регенераційну, імуномодулюючу та протизапальну дію. Тому застосовується при лікуванні ран, які тривало не загоюються (метацилова мазь), виразок, свищів, ерозій. У середину - в таблетках.
· Лейкоген. Комплекс нуклеїнатів. В таблетках..
· Натрію нуклеїнат. 1% р-н 1 мл. в/м”язово.
Примітка: Пентоксил треба приймати після їди, запиваючи молоком або
лужною мінеральною водою для запобігання диспептичних явищ.
|
Завдання для самостійної роботи:
1. Зміст і застосування фераміду, фероцерону, фероплексу.
2. Як краще приймати гемостимулін для запобігання диспепсії?
3. Причини макроцитарної анемії та ії фармакотерапія.
4. З групи антибластомних засобів виберіть препарати для лікування
лейкозів та інших злоякісних уражень крові, вкажіть правила
їх застосування.
— 3 —
| 2.
| Засоби, що впливають на згортання крові:
Класифікація за характером дії:
1. Засоби, що підвищують згортання крові (коагулянти, гемостатики).
2. Засоби, що знижують згортання крові.
| | | Коагулянти. За особливостями дії класифікуються на:
3. Прамі коагулянти: фібриноген, тромбін (компоненти згортаючої системи крові);
4. Непрямі коагулянти:вікасол (синтетичний замінник вітаміну К), який стимулює синтез протромбіну у печінці; кальцію хлорид або глюконат;
5. Антифібринолітичні засоби (інгібітори фібринолізу): кислота амінокапронова, ПАМБА (параамінометилбензойна кислота - похідне амінокапронової кислоти), контрикал;
6. Стимулятори агрегації тромбоцитів (а також їх утворення та синтезу тромбопластинів): етамзилат (дицинон), добезилат-кальций (доксиум);
7. Фітопрепарати: листя кропиви, трава деревію, кора калини, арніка гірська, трава водяного перцю.
Nota bene!: Розчин тромбіну застосовується тільки місцево для зупинки капілярних кровотеч, наприклад, під час операцій на печінці та інших паренхіматозних органах. Стерильну серветку (тампон) накладають на місце кровотечі не менш ніж на 5 хв., потім оборожно знімають. Цей препарат не можна вводити в/м”язово і в/венно - небезпека внутрішньосудинних тромбозів!!!
| | | Засоби, що знижують згортання крові. За особливостями дії виділяють:
1. Антикоагулянти прямої дії: гепарин, фраксипарин.
2. Антикоагулянти непрямої дії(антагоністи вітаміну К, які зменшують синтез протромбіна у печінці): неодикумарин (пелентан), синкумар, фенілін.
3. Фібринолітичні засоби (активатори фібринолізу): стрептоліаза (стрептокіназа, авелізин), фібринолізин, актилізе (альтеплаза).
4. Антиагрегантні засоби: дипіридамол (курантил), кислота ацетилсаліцилова
(аспірин), тиклід (тиклопідин). Останній частіше застосовується при наявності
факторів ризику стосовно можливості розвитку інфаркта міокарда
(стенокардія), а також для профілактики тромбування аорто-коронарних
шунтів (кардіальна хірургія).
| | | Особливості роботи з деякими препаратами:
· Вікасол призначають не більш ніж на 3-4 дні.
· Кальцію хлорид вводять тільки внутрішньовенно обережно. У разі введення його у тканини розвивається некроз!!
· Розчин фібриногену використовують протягом 1-й години з моменту розведення.
· Фібринолітичні препарати (фібринолізин, стрептоліаза, актилізе) застосовують тільки при свіжих тромбах - до 5 діб з моменту утворення. Іх призначають разом з гепарином під контролем показників
|
— 4 —
|
| згортання крові (часу згортання та протромбінового індексу).
· Фраксипарин застосовується як профілактичний засіб в загальній хірургії та ортопедії, він має сильну антитромботичну дію. Вводиться під шкіру передньої черевної стінки. Легко дозується і не потребує лабораторного контролю.
· Актилізе - тромболітик №1 (нового покоління) у сучасній кардіології. Являє собою рекомбінантний тканинний активатор плазміногену людини - глікопротеїд, який активує перетворення плазміногену в плазмін, котрий розчиняє фібриновий згусток. Застосовується в умовах стаціонару (реанімації) при гострому інфаркті міокарда і тромбоемболії легеневої артерії протягом перших 6-ти годин після появи симптоматики. Вводиться в/венно за відповідними інструкціями щодо готування розчину та його застосування.
· Тиклід - найбільш ефективний інгібітор агрегації тромбоцитів широкого спектру дії. Найкращий засіб для лікування хворих з високим ступенем ризику. На відміну від аспірину не викликає виразкову хворобу шлунка та 12-палої кишки, при його застосуванні значно знижується ризик кровотечі. Але не слід призначати разом з антикоагулянтами та іншими антиагрегантами - аспірином, курантилом. Добова доза - 250 мг. 2 рази на день, перорально під час їди.
· Аспірин як антиарегант може застосовуватись лише у дозі не більш 0,25 на добу або через день, бо в більших дозах він сприяє, навпаки, утворенню тромбів!!!
· При необхідності введення гепарину в м”язи треба користуватися тонкими голками; перевіряти, чи не увійшла голка в судину під час проколу тканини; вводити повільно. Це треба робити для попередження утворення гематоми!!!
· Всі антикоагулянти протипоказані при виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки та інших станах, які супроводжуються схильністю до кровотеч!!.
|
| | | |  |
Завдання для самостійної роботи:
1. Можливі ускладнення при внутрішньовенному введенні 10% розчину
кальцію хлориду, їх профілактика та усунення.
2. Правила застосування фібриногену та контрикалу.
3. Правила застосування гепарину. Симптоматика передозування,
невідкладна допомога.
— 5 —
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 542 | Нарушение авторских прав
|
