|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
ПРОТИАЛЕРГІЧНІ ТА ПРОТИЗАПАЛЬНІ ЗАСОБИ
| 1.
| Протиалергічні засоби. Здебільшого природа алергену залишається невизначеною, тому лікування алергії проводять методом неспецифічної гіпосенсибілізації організму, тобто за допомогою препаратів, що впливають на процеси алергії незалежно від природи алергену.
| |
| Класифікація препаратів за локалізацією та характером дії:
1. Антигістамінні препарати (блокатори гістамінових рецепторів):
· Що пригнічують ЦНС: димедрол, супрастин, тавегіл(клемастин), дипразин (піпольфен).
· Що мало впливають на ЦНС: діазолін, фенкарол, гісманал (астемізол), лоратадин (кларитин), перітол.
2. Антимедіаторні препарати і мембраностабілізатори (перешкоджають виділенню медіаторів алергії, в т.ч. гістаміну, з тучних клітин, стабілізуючи їх мембрани, попереджаючи їх руйнування): глюкокортикостероїди (ГКС), кромолін-натрій (інтал), кетотифен (задитен), вілозен.
3. Препарати, що усувають прояви алергічних реакцій:
· Адреноміметики: адреналіну гідрохлорид, ефедрину гідрохлорид (знімають бронхоспазм, стабілізують А.Т.),
· Бронхолітики: еуфілін, тощо (дивись тему “Засоби, що впливають на функції органів дихання”).
· Препарати кальцію (загальна десенсибілізуюча дія): кальцію хлорид, кальцію глюконат (дивись тему “Солі лужних і лужноземельних металів”).
| |
| Особливості дії та застосування деяких препаратів:
1) Димедрол і дипразин при введенні під шкіру можуть викликати запалення, тому їх вводять парентерально - внутрішньом”язово чи внутрішньовенно.
2) Всі антигістамінні препарати, що пригнічують ЦНС, дають також снодійний ефект (особливо димедрол) і гальмують відповідь на подразники, тому їх не рекомендовано призначати хворим, професія яких пов”язана з точною психічною реакцією (водіям, операторам тощо).
3) Діазолін призначається внутрішньо після їди, запивається великою кількістю води, бо сильно подразнює слизові оболонки.
4) Перітол може призначатись також при мігрені для усунення головного болю судинного типу, і як стимулятор апетиту при анорексії різного походження (неврози, втома, хронічні хвороби тощо).
5) Вілозен являє собою екстракт вілочкової залози (тимусу) великої рогатої худоби, ефективний при алергічних захворюваннях верхніх дихальних шляхів (алергічний риносинусит тощо), вводиться інтраназально: розчин готується ex tempore в 2-х мл. фізрозчину або кип”ченої води і закапуєься у кожну половину носу по 5 крап. 5 разів на день.
6) Кромолін-натрій застосовується тільки для профілактики повторних нападів бронхіальної астми. На фоні приступа ефекту не дає, бо медіатори алергії (гістамін, серотонін) вже виділилися з тучних клітин. Вводиться інгаляційно за допомогою турбоінгалятора (стерильний найдрібнішій порошок).
7) Дітек-аерозоль являє собою комплекс кромолін-натрію та фенотеролу, застосовується інгаляційно як для купірування нападу бронхіальної астми (фенотерол-бронхолітик швидкої, але короткої дії), так й для профілактики
| — 2 —
|
| повторного нападу (кромолін-натрій діє повільно, але до 7-8 годин).
| |
| 8) Лоратидин (кларитин). Найефективніший препарат 2-го покоління. В табл. 0,01. Пролонгована дія - до 24 год. (один прийом за добу).Швидко усуває гостру алергічну симптоматику, алергічний ринит, дерматит. Не має седативної та холіноблокуючої дії.
Невідкладна допомога при анафілактичному шоку:
Þ У дошоковий період вводять антигістамінні препарати - супрастин,
дипразин, димедрол, тавегіл.
Þ При зниженні А.Т. і бронхоспазмах вводять адреналін (підшкірно по 0,5 мл.
0,1% р-ну через кожні 5-10 хв.; за відсутності ефекту - внутрішньовенно,
розвівши в 10 разів), ефедрину гідрохлорид.
Ефективно в/венне крапельне (40-50 крап. за 1 хв.) введення протишокової
суміші: 5 мл. 0,1% р-ну адреналіну гідрохлориду і 0,06 гр. преднізолону (2
ампули), розчинених в 500 мл. 0,9% р-ну натрію хлориду.
Þ При бронхоспазмах використовують також інші бронхолітики, наприклад
еуфілін (дивись тему “Засоби, що впливають на функції органів дихання “).
Þ При пригніченні дихання призначають оксигенотерапію, вводять
стимулятори дихання (аналептики кордіамін, етимізол).
Þ При гострому набряку легенів уводять сечогінні засоби фуросемід, манітол.
Þ Проводиться корекція гемодинамічних розладів (за потребою) - сольові
розчини, плазмозамінники тощо.
| |
2.
|
Протизапальні засоби. За походженням класифікуються на 2 групи:
1) Протизапальні засоби стероїдної структури (ГКС): преднізолон,
дексаметазон.
2) Нестероїдні потизапальні препарати (НПЗП)- саліцилати, похідні
піразолону, фенілоцтової кислоти, індолоцтової кислоти (дивись тему
“Ненаркотичні анальгетики”).
Увага: 1)Аспірин не можна поєднувати з іншими НПЗП, бо це посилить її ульцерогенну дії (утворення виразки шлунка). 2)Бутадіон несумісний з ГКС. 3)Внутрішньовенне введення анальгіну болюче.
| 
Завдання для самостійної роботи:
* Механізми дії ГКС і нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП).
* Правила застосування преднізолону та гексаметазону.
* Правила застосування димедролу, дипразину, діазоліну.
* Особливості дії та застосування тавегілу.
* Особливості дії та застосування еуфіліну.
* Алгоритм надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоку (з деталізацією дозування та методики застосування відповідних препаратів!!!).
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 722 | Нарушение авторских прав
|
