АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Додаткові методи обстеження.

Лабораторне дослідження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові, аналіз крові на цукор та ін.

У кожного хворого визначають групу крові і резус-фактор, незалежно від того, проводились ці дослідження раніше чи ні.

У хірургічних хворих проводять і мікробіологічне дослідження – виділення мікроорганізмів з ексудату, гною, крові, сечі, харкотиння, визначення їх вірулентності і чутливості до антибактеріальних препаратів.

Для уточнення діагнозу, особливо в онкологічних хворих, проводять цитологічне та гістологічне дослідження. Матеріалом для цих досліджень слугують пунктати, шматочки тканин, взятих під час операцій, ендоскопічних досліджень; мазки з поверхні пухлин, осади рідин, отриманих із плевральної або черевної порожнини.

Інструментальні та апаратні методи дослідження:

1. Термометрія та вимірювання артеріального тиску.

2. У хворих, які перебувають у тяжкому стані, особливо шоковому, вимірюють венозний тиск (ВТ). Нормальним тиском у периферійних венах вважають 80-120 мм вод.ст.

3. Рентгенологічне обстеження. У хірургічній практиці частіше використовують рентгеноскопію, за допомогою якої можна визначити розміри і конфігурацію органів, виявити ділянки ущільнення в легенях, контури пухлин. За допомогою рентгенографії можна отримати графічне зображення органів і різних змін на плівці.

4. Ендоскопія – огляд внутрішньої поверхні порожнистих органів, проводять за допомогою ендоскопів (фіброгастроскоп, дуоденоскоп, холедоскоп та ін.) Її застосовують для обстеження стравоходу (езофагоскопія), шлунка (гастроскопія), дванадцятипалої кишки (дуоденоскопія), прямої і сигмаподібної кишки (ректороманоскопія), трахеї і бронхів (трахеобронхоскопія), черевної порожнини (лапароскопія), сечового міхура (цистоскопія).

5. Ультразвукове дослідження грунтується на використанні ультразвукових променів і дозволяє виявити камені у жовчному міхурі, нирках, пухлини, кісти, абсцеси в печінці, селезінці, мозку та ін.

6. Комп’ютерна томографія дозволяє чітко визначити локалізацію патологічного процесу і вибрати найбільш раціональний метод лікування.

7. Ядерно-магніто-резонансна томографія. Метод дозволяє визначити форму, розміри, наявність патологічних утворів (пухлин, кіст, гнійників) з відображенням поперечного і сагітального зрізів тіла.

Тема: "Догляд за онкологічними хворими"

План лекції.

1. Доброякісні та злоякісні пухлини, їх клінічні ознаки. Діагностика.

2. Теорії злоякісних пухлин.

3. Класифікація пухлин.

4. Диспансеризація онкологічних хворих.

Питання до лекції.

1. Що таке анаплазія?

2. Що необхідно взяти у хворого у разі підозри на пухлину?

3. Що таке метастазування?

4. Які зміни в загальному аналізі крові у разі злоякісних пухлин?

Домашнє завдання: "Догляд за онкологічними хворими".

Література:

О.М.Кіт "Медсестринство в хірургії" Укрмедкнига, 2002р.,с.295-264;

І.В.Роздольський Посібник з хірургії, Київ:Здоров’я, 2003р., с.253-142.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 573 | Нарушение авторских прав