АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація пухлин.

Прочитайте:
  1. Анатомічна класифікація
  2. Будова, класифікація і хімічний склад кісток.
  3. Визначення ВЛІ та їх класифікація за етіологічною ознакою. Причини виникнення.
  4. Гігієнічні критерії та класифікація умов праці
  5. Завдання №6 Класифікація з’єднань хребта
  6. Загальна характеристика та класифікація
  7. ІІ. Класифікація серцевих шумів.
  8. Їх використання в практ діяльності лікарів. Класифікація клін ефектів пошкоджуючої дії на організм залежно від умов опромінення.
  9. Класифікація АГ за рівнем артеріального тиску.
  10. Класифікація аліментарно-зумовлених захворювань

Залежно від росту і поширення клітин в організмі, розрізняють доброякісні та злоякісні пухлини.

За видом тканини вони можуть бути: епітеліальні, сполучнотканинні, м’язові, судинні, нервові та змішані.

За локалізацією – рак легень, шлунка, шкіри, печінки та ін.

Доброякісні пухлини характеризуються наявністю капсули, що відділяє їх від навколишніх тканин, повільним ростом. Залежно від локалізації така пухлина може існувати протягом всього життя хворого, не турбуючи його. Доброякісні пухлини не рецидивують після радикальних операцій, не дають метастазів, за своєю гістологічною природою мало відрізняються від тканин, з яких вони утворились. До них відносять пухлини з епітеліальної тканини – папілома, аденома, дермоїдні кісти та ін.

Папіломи – доброякісні сосочкові епітеліальні пухлини.

Дермоїдні кісти відносять до кістозних форм і виникають внаслідок проникнення в глибину тканин невеликих частин шкіри в період ембріонального розвитку. Вони мають щільну оболонку і наповнені масою, що складається з шкірного епітелію, жиру, волосся.

Аденома утворюється із залозистої тканини. Може переходити в залозистий рак. Аденоми трапляються в усіх частинах тіла, де є залозиста тканина (молочна, підшлункова, щитоподібна залоза, яєчник та ін.)

Фіброма – доброякісна пухлина із сполучної тканини. Трапляється в усіх ділянках організму.

Ліпома – доброякісна пухлина з жирової тканини.

Хондрома – доброякісна пухлина з хрящової тканини.

Остеома – пухлина з кісткової тканини, може перетворюватись у злоякісну остеосаркому.

Ангіома – судинна пухлина, що виходить з лімфатичних (лімфангіома) і кровоносних (гемангіома) судин.

Міома – пухлина м’язової тканини.

Невринома – пухлина зі шванівської оболонки нервового стовбура, локалізується у сідничному нерві, нервах верхніх кінцівок.

Гліома – пухлина з білої або сірої речовини головного чи спинного мозку.

 

Злоякісні пухлини характеризуються швидким інфільтративним ростом, руйнуванням тканин. Злоякісні клітини можуть відриватись і з течією крові, лімфи переноситись в інші органи, утворюючи нові пухлини – метастази. Бурхливий ріст злоякісних пухлин в організмі змінює обмін речовин, внаслідок чого накопичуються токсичні продукти, що погіршує стан хворого. На початок свого розвитку пухлина часто розвивається безсимптомно, тому пацієнти пізно звертаються до лікаря, що зумовлює запізнілу діагностику. Інфільтративний ріст злоякісних пухлин може створювати умови для їх проростання в сусідні органи. Після видалення таких пухлин часто настають рецидиви.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 354 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)