АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Реґуляція ниркового кровотока

У судинній системі нирки можна виділити два кола: велике (кортикальне) і мале (юкстамедулярне). Кортикальне коло включає міжчасточ-кові артерії, приносну і виносну артеріоли, навколоканальцеву капілярну і венозні мережі. Юкстамедулярне (ЮМ) коло складають проксимальні відділи артерій, приносні артеріоли ЮМ клубочків, судини пірамід, проксимальні відрізки вен. ЮМ кровообіг має більш високий рівень артеріального тиску. Він є своєрідною «розподільною зоною». Виносні артеріоли ЮМ клубочків широко анастомозують між собою і з венами. Опускаючись в піраміди, вони утворюють широкопетлисті артеріовенозні сплетення, після чого впадають в основні венозні стовбури нирки. Таким шляхом створюється дренажна система паренхіми нирки. Граничний шар здійснює перерозподіл крові між корою і пірамідами. У фізіологічних умовах 85—90 \% крові тече по кортикальному і лише 10—15 \% по ЮМ шляху. Однак за рахунок широко представлених тут шунтів значно більша кількість крові може скидатися в піраміди, обминаючи кіркову речовину. Включення або вимикання шунтування регулюється нервово-рефлекторними механізмами. У розвитку спазму артерій кори має значення і гуморальний механізм регуляції.

Для сечоутворення потрібні постійні умови ниркового кровотока. Тому кровотік тут відносно автономний. Тиск у капілярах може залиша

тися постійним, незважаючи на можливі коливання середнього системного тиску в межах 90—190 мм рт. ст. (12—25 кПа). Це забезпечується механізмами аутореґуляції кровотока. Підтримка стабільного тиску в капілярах клубочка багато в чому визначається співвідношенням діаметра приносної і виносної судин. Є два основні механізми їх регуляції: міоген-на аутореґуляція і гуморальна. У зв'язку з відносно невеликою кількістю адренорецепторів симпатичні нерви впливають на ниркові судини.

Міогенна аутореґуляція полягає в тому, що гладкі м'язи приносної артеріоли скорочуються, якщо в них зростає артеріальний тиск. У результаті кількість крові, що надходить у капіляри, зменшується, і тиск у них нормалізується. Навпаки, при падінні системного тискупри-носні артерії, розширюються, і кровотік у капілярах клубочка зростає.

Тонус артеріол регулюють гормони і вазоактивні субстанції, більшість з яких утворюється в самій нирці. Найбільш потижний з них — ангіо-тензин ІІ звужує обидві судини (V. аТТегегіз і V. еТТегеггз), але найбільш активно —V. еТТегеггз. Аналогічний вплив чинять похідні арахідонової кислоти — тромбоксан і лейкотрієн. Аденозин звужує приносну артеріолу. Передсердний натрійуретичний пептид розширює V. агТегеггз. Вазоділа-таторами обох судин є ацетилхолін, дофамін, гістамін, простациклін.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 495 | Нарушение авторских прав