Травлення в товстому кишечнику
Товстий кишечник складається з декількох відділів:
1) сліпа кишка з червоподібним відростком;
2) висхідна ободова кишка;
3) поперечно-ободова кишка;
4) низхідна ободова кишка;
5) сигмоподібна кишка;
6) пряма кишка.
У місці переходу клубової кишки (останнього відділу тонкого кишечника) у сліпу знаходиться ілеоцекальний сфінктер, що через 1—4 хв послу прийому їжі, кожні 0,5—1 хв періодично відкриваючись, порціями по 0,015 л пропускає хімус з клубової кишки в сліпу. Відкриття сфінктера відбувається під дією перистальтичної хвилі тонкого кишечника, що підвищує тиск у ньому.
У процесі перетравлення товстий кишечник відіграє не настільки значну роль, як тонкий. В основному вся їжа розщеплюється і всмоктується в тонкому кишечнику.
Сік товстого кишечника виділяється без механічного подразнення слизової кишки в дуже малих кількостях, рН 8,5—9,0. У соку міститься туга частина з епітеліальних клітин і слизу. Є невелика кількість ферментів: пептидази, ліпази, амілази, нуклеази.
У товстому кишечнику інтенсивно усмоктується вода і, таким чином, хімус перетворюється в калові маси. Велике значення відіграє мікрофлора товстого кишечника.
Роль мікрофлори полягає в тому, що вона сприяє кінцевому розкладанню залишків неперетравленої їжі, гальмує розвиток патогенних мікробів, бере участь у синтезі вітамінів (К і В), фізіологічно активних речовин, в обміні речовин організму.
Бактерії розщеплюють волокна клітиновини, що не перетравлюються в тонкій кишці. Травні соки частково руйнуються і всмоктуються в тонкому кишечнику, а частково надходять у товсту кишку. Тут відбувається інактивація ентерокінази, амілази, трипсину, лужної фосфатази.
Мікрофлора кишечника пригнічує діяльність патогенних мікробів і попереджає інфікування організму. При порушенні мікрофлори при деяких захворювань може спостерігатися розмноження в кишечнику стафілокока, протея, дріжджів та інших мікробів.
Діяльність нормальної мікрофлори пов'язана із синтезом вітаміну К і вітамінів групи В.
14.6.1. Моторна діяльність товстого кишечника
Так само як і тонкий, товстий кишечник має інтрамуральну і екст-рамуральну систему реґуляції, що забезпечує, в основному, два види скорочень її гладких м'язів:
1) перистальтичні, що виникають 3—4 рази на добу і рухають вміст у каудальному (хвостовому) напрямку;
2) маятникоподібні (малі і великі), що сприяють перемішуванню хімусу і його згущенню за рахунок всмоктування води.
Моторика товстого кишечника сприяє виконанню функцій:
1. Всмоктування з хімусу деяких речовин, в основному, води.
2. Формування калових мас після всмоктування водиі їхню евакуація. Товстий кишечник, так само як і тонкий, має кілька систем реґу-
ляції, однієї з яких є екстрамуральна, представлена симпатичними нервами веґетативної нервової системи, що виходять з верхнього і нижнього брижових сплетень, гальмуючими його моторику, а також парасимпатичними, що йдуть у складі блукаючого і тазового нервів і стимулюють рухову активність товстого кишечника.
Рухова активність товстого кишечника підсилюється під час їжі за рахунок умовних і безумовних подразників (складнорефлекторна реґуляція), нервові впливи яких здійснюються через блукаючі і черевні нерви із замиканням рефлекторних дуг у ЦНС і шляхом поширення збудження від шлунка по стінках кишечника.
До факторів гальмування моторики товстого кишечника належать: подразнення механорецепторів прямої кишки, серотонін, адреналін, глюкагон.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 895 | Нарушение авторских прав
|