АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

КРОВОПОСТАЧАННЯ НИРОК

Еуфілін, теофілін, теобромін підвищують діурез за рахунок збільшення кровообігу нирок і збільшення клубочкової фільтрації. Одночасно препарати деякою мірою зменшують реабсорцію натрію у проксимальних відділах нефронів. Вважають, що важливе значення у пригніченні реабсорбції натрію у нефроні належить здатності диме-тилксантинів активувати пуринові (аденозинові) рецептори і пригнічувати активність фосфодіестерази, сприяючи накопиченню цАМФ, що супроводжується зниженням ефекту антидіуретичного гормону.

Диметилксантини - слабкі діуретики. Їх застосовують для людей похилого віку при хронічних захворюваннях, які супроводжуються незначними набряками. До ксантинів дуже чутливі діти. При внутрішньовенному введенні цих препаратів у них можуть розвиватися тяжкі отруєння. У зв`язку з цим диметилксантини протипоказані дітям до
2 років.

СЕЧОГІННІ ЗАСОБИ РОСЛИННОГО

ПОХОДЖЕННЯ

Рослинні засоби займають особливе місце в групі діуретиків. Їх застосовують у вигляді настоїв та відварів. Як сечогінні застосовуються препарати окремих рослин або їх комбінації. Листя толокнянки, ортосифону, леспенефрил, брусниці; бруньки і молоді листя берези, трава польового хвоща, квітки волошки синьої, плоди ялівцю та ін. мають м`яку сечогінну дію, механізм якої недостатньо з`ясований. Рослинні препарати недостатньо ефективні при виражених набряках, значній затримці рідини та солей. Призначають їх для підтримуючої терапії дітям і пацієнтам похилого віку. Сечогінні збори застосовують у легких випадках затримки рідини і для її профілактики у хворих із патологією серцево-судинної системи і печінки, при запальних захворюваннях сечовивідної системи. Приймають ці препарати 3-4 рази на день. Терапія рослинними діуретиками не супроводжується порушеннями електролітного балансу.

Леспенефрил – препарат, який одержують із листя і стебел рослини леспеза головчата і плодів анісу. Застосовують препарат для зменшення азотемії при нирковій недостатності. Одночасно препарат збільшує діурез, підвищує виведення натрію і меншою мірою – калію, посилює виведення із сечею азотистих сполук. Показаний леспенефрил при гострих та хронічних (помірного ступеня) нефритах, які супроводжуються гіперазотемією, а також при позанирковій азотемії. Призначають препарат всередину по 1-2 чайні ложки на день, у тяжких випадках – по 2-3 (до 6) чайних ложки на день. Перед прийманням препарат розводять невеликою кількістю води, яка містить мінеральні речовини. Для підтримуючої терапії застосовують препарат довгочасно по 0,5-1 чайній ложці через день.

Існує аналогічний синтетичний препарат леспефлан (препарат екстракту леспези двоколірної). Призначають його по 1 чайній або 1 столовій ложці 3-4 рази на день. Тривалість курсу лікування – 3-4 тижні. Препарат протипоказаний під час вагітності.

ПРИНЦИПИ КОМБІНОВАНОГО
ЗАСТОСУВАННЯ СЕЧОГІННИХ ПРЕПАРАТІВ

Сечогінні засоби часто комбінують як між собою, так і з препаратами інших фармакологічних груп, під час лікування хронічної серцевої недостатності, ниркової недостатності, гіпертонії та інших захворювань.

Для посилення виведення натрію і води із організму часто комбінують сечогінні засоби з різними механізмами дії. Наприклад, осмотичні діуретики (маніт) – з петльовими діуретиками (етакринова кислота, фуросемід). Дана комбінація може бути використана для підвищення ефективності форсованого діурезу при отруєннях або інших станах, які потребують невідкладної дегідратації (набряк мозку та ін.).

Часто комбінують препарати, які діють на рівні базальної мембрани (фуросемід, дихлотіазид та ін.), з діуретиками, що діють на рівні апікальної мембрани ниркових канальців (спіронолактон, тріамтерен, амілорид та ін.). Така комбінація одночасно попереджує гіпокаліємію. До таких комбінованих препаратів відносять «Тріапур», «Модуретин» та ін.

Ряд діуретиків здатні посилювати гіпотензивну дію засобів інших груп («Тенорик», «Енап-Н», «Адельфан», «Кристепін» та ін.).

Ряд діуретиків (спіронолактон, тріамтерен) використовують разом із серцевими глікозидами для попередження токсичності останніх, пов`язаної з гіпокаліємією.

Сечогінні засоби можуть потенціювати ефект багатьох протипухлинних препаратів.

Але необхідно пам`ятати, що деякі сечогінні можуть посилити токсичність інших засобів. Так, фуросемід, етакринова кислота посилюють ототоксичність ряду антибіотиків.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 505 | Нарушение авторских прав