АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Зсідання крові. Судинно-тромбоцитарний гомеостаз.

Зсідання крові – ланцюг біохімічних перетворень, спрямованих на зупинку кровотечі.

Судинно-тромбоцитарний гомеостаз - забезпечує зупинку кровотечі з судин з низьким тиском крові і з низькою швидкістю.

26.Коагуляційний гемостаз.Його фази. Коагуляційний гемостаз (КГз) – процес зсідання крові,утворюється фібриновий згусток – тромб,

що закриває отвір (пошкодження) у судині. КГз забезпечує зупинку

кровотечі.Система зсідання:-ферментативна система плазми;-формені елементи крові;-стінки кровоносних судин;-оточуючі тканини; Процес зсідання:1)предфаза(судинно-тромбоцитарний гемостаз),2)3фази гемокоагуляції:

1.Утворення кровяної та тканинної протромбіназ;2.Перетворення протромбіну у тромбін;3.Перетворення фібриногену у фібрин;3)після фаза(рефракція і фібриноліз) Ретракція кров’яного згустка – його стискування, ущільнення.Фібриноліз-ферментативний гідроліз фібрину для відновлення просвіту судини. В нормі процес фібринолізу максимально активується через декілька діб після ушкодження судини та зсідання крові – коли завершуються процеси репарації стінки судини.

27.Фібриноліз -ферментативний гідроліз фібрину для відновлення просвіту судини. Починається одночасно з ретракцією під дією плазми.Проходить у 3 фази:1)утвор.тканинних активаторів(лізопіназа);2)активатори стимул.пертвор.плазміногену на плазмі;3)розщ.фібрину під дією плазміну до пептидів і амінокислот. Активатори:екзогенні(ендотелійген,мікроорганізми) та ендогенні(каплікреін,прекаплікреін).

28. механізми підтримкм рідкого стану крові:

1.Гладка поверхня судин,що запобігає актив.ХІІ фактора.

2.Стінки судин і формені елементи мають негат.заряди і відштовхуються.

3.Стінки судин вкриті шаром розчинного фібрину,який адсорбує активні фактори згортання тромбіну.

4.Велика шв.кровообігу перешкодж.концентрації факторів.

5.Наявність в крові антикоагулянтів.

29Будова серця. Серце-порожнистий м’яз,орган має форму конуса,має 4 камери,2 передсердя і 2 шлуночки,маса 240-330 г.Серце забезпечує рух крові по судинам.Будова стінки серця:перикард(ізолює серце від органів);епікард(захищає міокард);міокард(м’язовий шар-типові та атипові міоцити);ендокард(внутр.шар-спол.ткан.з еласт.волокнами,утворює клапани серця). Типові міоцити забезпеч.щільні контакти між клітинами,збираються у волокна і забезпечують скорочення всього міокарда одночасно.Атипові міоцити утвор.провідну систему-виникн.імпульсів в серці,послідовне скороч.передсердь та шлуночків,частота серцевих скорочень.Між передсерд. та шлун.розташ.стулові клапани,між шлун.артеріями –півмісяцеві клапани. Виконує нагнітальну(рух крові по судинам),ендокринну(міоцити передсердь декретують натрійурет.гормон)

30.Фізіологічні властивості міокарду. Передсердя та шлуночки вистилає міокард:передсердя 2 шари-зовн.циркулярний,внутр.циркулярний;шлуночки 3шари-зовн.косний,серцево-кільцевий,внутр.повздовжений. Міокард утворений типовими(скоротливі) та атиповими(провідна система) міоцитами. Типові міоцити забезпеч.щільні контакти між клітинами,збираються у волокна і забезпечують скорочення всього міокарда одночасно.Атипові міоцити утвор.провідну систему-виникн.імпульсів в серці,послідовне скороч.передсердь та шлуночків,частота серцевих скорочень. Властивості:збудливість,скоротливість,провідність,рефрактерність,автоматизм.

31.Будова провідної системи.Функції.Типові та атипові кардіоміоцити. Провідникова система складається з синоатріального вузла,пучка Бахмана,атріовентрикулярного вузла,пучка Гіса.Типові міоцити забезпеч.щільні контакти між клітинами,збираються у волокна і забезпечують скорочення всього міокарду одночасно.Атипові міоцити утворюють провідникову систему-сполучення атипових волокон з закінченнями симпатичних та парасимпатичних нервів.1)місце виникнення імпульсів в серці;2)Координативне послідовне скороч.передсердь та шлуночків;3)Синхрон.залуч.у процеси скороч.всіх клітин міокарду шлуночків;

32.Провідна система серця — група клітин серця, які мають здатність ґенерувати імпульси та їх проводити. Клітини розташовуються компактно, формуючи елементи провідної системи серця:синусово-передсердний вузол,міжвузлові передсердні шляхи,атріовентрикулярний вузол,пучок Гіса,волокна Пуркіньє. Автоматизм серця – це здатність клітин провідної системи серця самостійно (автономно) виробляти біоелектричні імпульси, які викликають його збудження.В нормі, зґенеровані синусово-передсердним-вузлом імпульси, поширюються передсердними шляхами до атріовентрикулярного -вузла, через нього до пучка Гіса та волокнами Пуркіньє до м'язів шлуночків серця.Найдоступнішим методом оцінки роботи провідної системи серця є електрокардіографія.

33. (двостулковий) клапан розташовується між лівими передсердям і шлуночком.Коли він відкритий, кров надходить через атриовентрикулярное отвір в лівий шлуночок з лівого передсердя. Під час систоли лівого шлуночка клапан закривається, щоб кров не йшла назад в передсердя, а виталкивалась через аорту в судини великого кола кровообігу.(тристулковий) клапан знаходиться між правим передсердям і шлуночком.Якщо він відкритий, кров йде з правого передсердя через атриовентрикулярное отвір у правий шлуночок.Аортальний клапан закриває собою вхід в аорту. Складається він з трьох півмісяцевих стулок і відкривається в момент скорочення лівого шлуночка. Кров при цьому надходить в аорту. В діастолу лівого шлуночка він закривається, завдяки чому венозна кров, що йде по верхній і нижній порожнистим венах, потрапляє з великого кола кровообігу в праве передсердя.

34. Серце́вий цикл — це послідовність процесів, що відбуваються за одне скорочення серця та після його подальшого розслаблення. Фа́зи серце́вого ци́клу — фази асинхронного скорочення, ізометричного скорочення (період напруження шлуночка), швидкого і повільного вигнання крові (період вигнання крові), протодіастолічний інтервал, фаза ізометричного розслаблення, період розслаблення і період наповнення кров'ю (фази швидкого, повільного і активного наповнення шлуночка).кров рухається судинами завдяки скороченням серця, які чергуються з його розслабленням. Скорочення серцевого м'яза називається систолою, а розслаблення — діастолою. Систола і діастола разом складають серцевий цикл. У серцевому циклі три фази: систола передсердя(0,1с), систола шлуночків(0,3с) і спільна пауза — діастола(0,4с). Один цикл триває 0,8 секунди (за частоти серцевих скорочень 75 уд./хв.).

35. при роботі серця виникають звуки,які наз.тонами серця. Перший (систолічний) тон виникає на початку систоли шлуночків. Тривалість першого тону не повинна перевищувати 0,14 с. він систолічний протяжливий,низький,глухий. Другий (діастолічний) тон формується за рахунок коливань стулок напівмісячних клапанів при їх закритті. високий і короткий,звонкий (до 0,11 с), ніж перший. Третій тон виникає за рахунок вібрації стінок шлуночків при їх швидкому наповненні кров'ю.Четвертий тон виникає при систолі передсердь за рахунок коливань стінок шлуночків при надходження туди крові.

36.запис ЕКГ -реєстрування біопотенціалів серцевого м*яза. Зубци ЕКГ показують:P-деполяризація передсердь, Q- деполяризація міжшлункової перегородки,R- розповсюдження збудження обох шлуночків S-завершенню поширення збудження в шлуночках. Зубець Т (фаза реполяризації у шлуночках).

37. Нервова регуляція. Серце, позбавлене нервових зв'язків з центральною нервовою системою, працює в одному ритмі і не може пристосуватись до зміни умов відпочинку та навантаження. Така адаптація можлива тільки з участю нервової системи. Серце має подвійну іннервацію. від центральної нервової системи до серця імпульси передаються по симпатичних та парасимпатичних (блукаючих) нервах.Ядра парасимпатичних нервів знаходяться у довгастому, а симпатичних — у спинному мозку на рівні перших грудних хребців. Звідси через шийні симпатичні ганглії імпульси йдуть до серця. під час відпочинку організму тонус блукаючих нервів підвищується, а симпатичних нервів — знижується, в результаті робота серця сповільнюється. В умовах фізичних навантажень тонус симпатичних нервів підвищується, а блукаючих — знижується, робота ж серця прискорюється. Незважаючи на такий баланс, тонус ядер блукаючих нервів все ж таки завжди вищий, ніж симпатичних.

38. Гуморальна регуляція роботи серця. Адреналін (гормон надниркових залоз) надходить до крові і викликає ефекти, що спостерігаються при подразненні симпатичної нервової системи. Такий самий ефект надає норадреналін. Схожі ефекти викликає гормон щитоподібної залози – тироксин.

Велику роль відіграють електроліти – зокрема іони К+ і Са2+. Надлишок іонів в К+ в крові пригноблює серцеву діяльність. Надлишок іонів Са2+ викликає протилежний ефект. Але при зменшенні вмісту Са2+ серцеві скорочення пригнічуються.

39. Внутрішньосерцеві периферичні рефлекси. Цей більш високий рівень регуляції роботи серця пов'язаний з наявністю в серці інтрамуральних гангліїв: аферентні нейрони, дендрити яких утворюють на волокнах міокарду і вінцевих судинах рецептори розтягнення, вставні нейрони і еферентні нейрони, аксони яких іннервують міокард і м*язи корональних судин. Ці 3 типи нейронів взаємопов’язані між собою, утворюючи внутрішньо серцеві рефлекторні дуги. Вони забезпечують нормальне надходження крові в систему артерій.

Позасерцева регуляція роботи серця (екстракардинальна)

Обумовлює частоту і силу серцевих скорочень залежно від активності організму і різних умов, в яких він знаходиться.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1159 | Нарушение авторских прав