Основні показники фізичного розвитку доношеного здорового новонародженого (маса, зріст,обвід голови, обвід грудей, площа тіла, масово-ростовий коефіцієнт), мінливість з віком.
Класифікація періодів дитинства запропонована Гундобіним Н.П. Характеристика періодів дитячого віку. Вплив тератогенних факторів на дозрівання та розвиток плоду. Класифікація теротогенних факторів.
Класифікація за Гундобіним:
А. Внутрішньоутробний етап (тривалість 270-280 днів):
а) фаза ембріонального розвитку (до 2 міс.);
б) фаза плацентарного розвитку (від 3-го міс. до народження).
Б. Позаутробний етап (від моменту народження до 17-18 років):
а) період новонародженості (від 0 до 3-4 тижнів);
б) період грудного віку (від 1 міс. до 1 року);
в) період молочних зубів (від 1 до 7 років):
— передцошкільний вік (від 1 до 3 років),
— дошкільний період (від 4 до 6-7 років);
г) період отроцтва (від 6-7 до 12 років);
д) період статевого дозрівання — пубертатний (від 13 до 15-16,17-18 років).
— Внутрішньоутробний етап індивідуального розвитку характеризується виключно швидким ростом та інтенсивним наростанням маси плода. Зріст дитини за 270-280 днів збільшується на 50 і навіть більше сантиметрів, а його маса збільшується за цей же період в середньому на 3,5-4 кг. Підраховано, що за час вагітності довжина плода збільшується приблизно в 5000 разів, а маса приблизно в 6-10 разів. Розрахунки показують, що якби з такою інтенсивністю продовжувалося накопичення маси тіла і після народження, то маса тіла дорослої людини перевищила б у кілька разів масу Землі. Крім того, у цьому періоді живлення плода відбувається за рахунок надходження необхідних речовин з материнського організму, серед залоз внутрішньої секреції переважає функціональна активність щитовидної залози.
ПЕРІОДИ ДИТЯЧОГО ВІКУ
1)ВНУТРІШНЬОУТРОБНИЙ ЕТАП (тривалість 270 – 280 днів):
-фаза ембріонального розвитку (до 2 міс.);
-фаза плацентарного розвитку (від 3 –го місяця до народження).
Період внутрішньоутробного розвитку храктеризується:
-швидким ростом плода (довжина плода збільшується в 5 000 разів);
-збільшенням маси тіла (в 6*10¹² разів)
-харчування за рахунок материнського організму (гемотрофне): розвиток ембріона і плода залежить від характеру харчування матері, стану її здоров’я.
Фаза ембріонального розвитку
І. Доімплантаційна стадія - перші 3 дні після запліднення і стадія пронуклеусів.Відбувається злиття ядер яйцеклітин і сперматозоїда (сінгамія), далі врезультаті дроблення (перший поділ через 30 год. після запліднення) утворюється щільний шар (морула);
На 3 –й день після запліднення морула потрапляє в порожнину матки.
Утворюється бластоцеле (в межах скупчення клітин).
До 3 –го дня розвитку будь – яка клітина зародка поліпотентна (може дати початок будь – якій органній системі).
Стадія бластоцисти – початок диференціації клітин;
ІІ.Імплантація бластоцисти проходить на 6 – 9 –й день після запліднення. Утворюється ембріональний диск або бластодерма, з якого проходить розвиток ембріона. Ембріональний диск складається з двох шарів клітин (ектодерми та ентодерми). (Мозок, нерви і шкіра розвиваються з ектодерми; Слизова оболонка травного каналу – з ентодерми; Поверхневі клітини бластоцисти носять назву трофобласта – з нього виникають плідні оболонки.).
Стадія імплантації. З моменту імплантації бластоцисти в ендометрій починається ембріональний період, який триває до 7 тижнів. Встановлюється тісний контакт між материнським організмом і зародком. Імплантація проходить в лютеїнову фазу циклу, коли слизова оболонка матки гіперемована, гіпертрофована, містить значну кількість глікогену.Відбувається формування плаценти: матково – плацентарний кровообіг починається в 14 – 15 днів.Довжина ембріона складає біля 1,5 мм. На 3–му тижні проходить утворення мезодермального зародкового листка.З клітин мезодерми утворюються: центральна частина ворсинок хоріону, сполучна тканина, кровоносні судини.Проходить закладка хребта.На 18 - 28 –й дні – стадія нейрули (закладка нервової системи-нейрула. Протягом 4–го тижня формулюються первинні сегменти (соміти), з яких розвивається скелетна і м’язова системи.Встановлюється система циркуляції між організмом матері та ембріоном. Проходить закладання і розвиток усіх основних систем (нервова, м’язова, травна, кісткова, серцево - судинна). Ембріон набуває форму вигнутої трубки, досягає довжини 6 мм, ізольований від екстраембріональних оболонок. На 3-му і 4-му тижнях ембріогенезу формуються голова, розвиваються серце і судини, з'являються зародки печінки, легень, щитовидної залози, первинної нирки і надниркових залоз, підшлункової залози, закладаються кінцівки. У кінці першого місяця вагітності зароджуються статеві органи, лімфатична система і селезінка, утворюється пупковий шнурочок, триває розвиток раніше закладених органів.На другому місяці вагітності формуються обличчя, шия, стінки грудної клітки і черевної порожнини, розвиваються різні відділи нервової системи, диференціюються зоровий і слуховий апарати. Із зябрових щілин утворюються барабанна порожнина, мигдалики, загрудинна залоза (тимус), розвиваються постійна нирка і статеві залози.
Виділяють 5 основних груп тератогенних факторів:
1. Перша група: іонізуюча радіація, органічні та неорганічні хімічні сполуки, що забруднюють воду, повітря, грунт, продукти харчування: промислові викиди, важкі метали (ртуть, свинець, кадмій), сільськогосподарські отрути, у тому числі пестициди, інсектициди, мінеральні добрива, продукти нафтопереробки і неповного згоряння паливно-мастильних матеріалів, професійні шкідливості, пов'язані з радіацією і хімічним виробництвом.
2. Друга група: токсичні речовини, що добровільно приймаються всередину або вдихувані в період вагітності: алкоголь, наркотики, тютюновий дим.
3. Третя група: лікарські засоби, що застосовуються у період вагітності - до них відносяться антибіотики, аспірин, снодійні, протиепілептичні засоби, статеві гормони та інші.
5. П'ята група: порушення обміну речовин у вагітних жінок - цукровий діабет, дефіцит незамінних амінокислот і вітамінів, особливо фолієвої кислоти, дефіцит йоду і селену, голодування, недосипання.
Вплив несприятливих факторів у фазі плацентарного4 розвитку звичайно вже не призводить до формування вад будови, але може проявлятися затримкою росту й диференціювання органів (гіпоплазії) чи порушенням диференціювання тканин (дисплазії). При інфекційних захворюваннях матері, таких як грип, краснуха, цитомегалія, вірусний гепатит тощо у цій фазі виникають не вади розвитку, а цирози та фібрози; оскільки імунна система починає лише формуватися, у відповідь на інфекцію виникають проліферативні реакції сполучної тканини.Сукупність змін плода, що виникають у цьому періоді під впливом несприятливих факторів, називають фетопатіями.
Основні показники фізичного розвитку доношеного здорового новонародженого (маса, зріст,обвід голови, обвід грудей, площа тіла, масово-ростовий коефіцієнт), мінливість з віком.
Морфологічні (соматометричні): довжина і маса тіла, окружність грудної клітки, а в дітей до трьох років - окружність голови.
Довжина тіла (зріст). Зріст доношеної дитини при народженні коливається в середніх межах від 45 до 52 см. На кінець 1 -го року життя зріст у середньому становить 70-75 см; другого - 85 см; третього - 95 см; шостого - 110-115 см.Протягом першого року життя (в середньому): а) дитина виростає на 25 см; б) протягом другого - на 10 см; в) протягом третього - на 10 см; г) протягом четвертого - на 8 см; д) протягом п'ятого - на 7 см; є) протягом шостого - на 5 см.Середній зріст дитини старше року можна визначити за формулою: 75 см + (5 см х п),де п - число років. Так, у 6 років зріст повинен бути: 75 см + (5 см х 6) = 105 см.Зріст дитини можна визначити також за іншою формулою. У 4 роки зріст дитини становить 100 см. Якщо дитині менше 4 років, її зріст дорівнює:100 см- 8 (4 - п),де п - кількість років.Якщо дитині більше 4 років, то її зріст дорівнює: 100 см + 6 (п- 4),Різні частини тіла дитини ростуть неоднаково, найбільш інтенсивно -нижні кінцівки, довжина їх за весь період росту збільшується у 5 разів, тим часом як довжина верхніх кінцівок - у 4 рази, тулуба - у З рази, а висота голови - у 2 рази. Голова новонародженої дитини становить близько 1/4 довжини всього тіла, голова 6-річної дитини -1/6 і дорослого - 1/8. Вимірюють довжину тіла за допомогою ростоміра. Дітей першого року життя вимірюють горизонтальним ростоміром. У медичних установах користуються спеціальним ростоміром, а в домашніх умовах кладуть дитину на застелений пелюшкою стіл, розпрямляють їй ніжки. До голівки та підошов присувають упритул по книжці. Забравши дитину, міряють сантиметровою стрічкою відстань між книжками.З дворічного віку зріст дитини вимірюють навстоячки. В дитячих поліклініках і консультаціях користуються вертикальним ростоміром.
Маса тіла. В нормі доношена дитина може народитися з масою тіла в межах від 2500 г до 4 кг, середня маса тіла немовлят складає 3400-3500 г для хлопчиків і 3200-3400 г для дівчаток.Цифрові показники маси тіла немовляти мають лише орієнтовне значення. Набирають масу тіла приблизно такими темпами: протягом перших 3 місяців - 25 г на добу (750 г на місяць);від 3 до 6 місяців - 20 г на добу (600 г на місяць);від 6 до 9 місяців -15 г на добу (450 г на місяць);від 9 до 12 місяців - 8-10 г на добу (250-300 г намісяць). Орієнтовно щомісячний приріст маси тіла протягом першого року життя можна визначити за формулою:800 г - (50 х п), де п - вік у місяцях. Так, на 6-му місяці маса тіла дитини має збільшитися на 500 г (800 г-(50x6)Належну масу тіла дитини будь-якого місяця першого року життя можна приблизно встановити за такою формулою:належна маса = маса при народженні + (а х п),де а - 650 г для першого півріччя і 550 для другого півріччя.Так, дитина, що народилася з масою тіла 3500 г, у 7 міс повинна важити:3500 + (550 х 7) = 7350 г.Точніше масу тіла на першому році життя можна визначити за формулою, яку наводять К.В.Мазурін та І.М.Воронцов (1985): для І півріччя за цією формулою маса тіла дорівнює:маса при народженні + (800 х п), де п - кількість місяців, 800 - середній щомісячний приріст маси протягом І півріччя.Для II півріччя життя маса тіла дорівнює: маса при народженні + (800 х 6) (приріст маси за І півріччя) - 400 г х (п - 6), де 800 г х 6 - збільшення маси за І півріччя; п - вік у місяцях; 400 г - середній щомісячний приріст маси тіла за II півріччя.У п'ятимісячному віці або й раніше маса тіла дитини подвоюється, на 12 місяців - потроюється. Невеликі відхилення від середніх показників не мають особливого значення. Тільки суттєва різниця в масі тіла вказує на те, що дитина розвивається недостатньо. Тому батьки повинні регулярно зважувати своє немовля, а найкраще -привозити його в патронажні дні в поліклініку для перевірки ваги.Після першого року життя темпи зростання маси тіла поступово знижуються, збільшуються лише в період статевого дозрівання. Приблизно масу тіла дитини у віці 2-11 років можна встановити за формулою:10 кг + (2х n),де n - кількість років. Так, дитина в 6 років повинна важити:10 кг + (2 х 6) = 22 кгПісля року і до 7-8 років прибавка у вазі тіла в середньому складає 2 кг.Іноді дитина не набирає ваги, але це не означає, що вона недужа. Встановити справжню причину, чому дитина не набирає ваги, вдається не завжди. Це можна зробити лише після всебічного її обстеження. А проте батькам належить засвоїти правило:Відхилення вагової кривої можна вважати патологічним тільки в тому разі, якщо воно супроводжується іншими разладами в організмі.Зважування проводяться за допомогою спеціальних терезів (мал. 3). Дітей до одного року життя зважують на медичних терезах у вигляді човника. Човник вагів при цьому застеляють чистою пелюшкою, ваги тарують. Потім зважують дитину, з одержаної цифри віднімають вагу пелюшки. Це й буде вага вашої дитини.Дітей після 2 років зважують на вагах для дорослих (важелевого типу).
Окружність голови вимірюють сантиметровою стрічкою, провівши через лобні опуклості спереду та потиличну опуклість ззаду. При народженні окружність голови рівна 34-35 см; у віці 4 місяці окружність голови дорівнює окружності грудної клітки. Інтенсивне збільшення окружності грудної клітки проходить у перший рік життя, особливо в перше півріччя. В перший місяць прибавка складає в середньому 1,5-2 см, за рік 13-15 см., потім до трьох років окружність грудної клітки збільшується лише на 4-5 см. Збільшення окружності голови також помітне в першому півріччі життя дитини і складає 7 см. За перший рік окружність голови збільшується на 11-12 см, після 3 років річна прибавка окружності голови складає 1-1,5 см.
Окружність грудної клітки також вимірюють сантиметровою стрічкою, провівши її на рівні сосочків спереду та попід лопатками на спинці. Дітей старшого віку просять вдихнути та видихнути й так одержують потрібні показники. Необхідно знати, що при народженні окружність голови на 2 см більша від окружності грудної клітки. При проведенні контролю за фізичним розвитком важливо пам'ятати строки перехрещення розмірів окружності грудної клітки і голови. Більшість авторів вважають, що у здорових дітей це перехрещення проходить до 3-4 місяців. Якщо до 5-7 місяців це перехрещення ще не визначилося, таку дитину потрібно брати на облік, щоб не пропустити розвиток такого патологічного стану, як гідроцефалія мозку. А передчасне перехрещення може бути причиною розвитку мікроцефалії.Паралельно зі зміною окружності голови необхідно стежити за строками закриття великого тім'ячка. Середній розмір його у немовлят 2x2,5 см, закривається воно до 12-15 місяців. Діти з раннім закриттям великого (лобового) тім'ячка і повільними темпами приросту окружності голови повинні бути під наглядом медичних працівників, особливо ретельно потрібно стежити за їх нервово-психічним розвитком.
Масо-ростовий коефіцієнт у доношених дітей становить 60-80.
Площа поверхневого тіла ППТ=sqrt(рост*вес/3600), где ППТ - площадь поверхности тела, кВ-. м рост - рост, см -вес - масса тела, кг.