АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вазопресин та терліпресин

Вазопресин (антидіуретичний гормон) — поліпептидний гормон, що секретується гіпоталамусом та накопичується в задній частці гіпофізу. Хоча його основною функцією є підтримання осмоляльності сироватки крові, він також проявляє сильну вазоконстрикторну активність щодо артеріальних судин. При внутрішньовенному призначенні у вигляді тривалої інфузії він зумовлює спланхнічну вазоконстрикцію, що забезпечує зменшення спланхнічної перфузії та портального венозного тиску. До синтезування октреотиду для купірування гострої кровотечі з варикозно розширених судин найчастіше застосовували вазопресин. На сучасному етапі він майже не використовується, зважаючи на численні побічні ефекти. Проте у хворих з гострою кровотечею з тонкої або товстої кишки внаслідок судинних ектазів чи дивертикулів вазопресин можна вводити у вигляді інфузії в одну з гілок верхньої чи нижньої мезентеріальної артерії через ангіографічно встановлений катетер з метою створення умов для проведення вазографії. При системному вливанні вазопресину часто виникають побічні ефекти. Системна та периферійна вазоконстрикція може спричинити артеріальну гіпертензію, ішемію та інфаркт міокарда або мезентеріальну ішемію. Ці явища нівелюються при одночасному введенні нітрогліцерину, що супроводжується зниженням портального венозного тиску (шляхом зменшення портопечінкової резистентності судин) та спазму коронарних і периферійних судин, спричиненого вазопресином. До інших частих побічних ефектів належать нудота, спастичний біль у животі та діарея (внаслідок гіперактивації кишечнику). Більше того, антидіуретичний ефект вазопресину призводить до затримки вільної рідини, що може викликати гіпернатріємію, затримку рідини й набряк легень.

Терліпресин — аналог вазопресину з подібною до вазопресину активністю, але менш вираженими побічними ефектами. Цей препарат проходить клінічне тестування у США.

Блокатори β-адренорецепторів

Антагоністи β‑адренорецепторів знижують портальний венозний тиск через зменшення портального венозного притоку. Цей ефект зумовлений зменшенням серцевого викиду (блокування β₁‑рецепторів) та спланхнічною вазоконстрикцією (блокування β₂‑рецепторів), які виникають внаслідок зниження протидії системному впливу катехоламінів на α‑рецептори. Таким чином, у зниженні портального венозного тиску неселективні блокатори β‑адренорецепторів (пропранолол, надолол) більш ефективні порівняно з блокаторами β₁‑адренорецепторів. У хворих на цироз печінки та з варикозно розширеними судинами стравоходу без попередньої кровотечі, які отримують неселективні блокатори β‑адренорецепторів, епізоди кровотечі з варикозно розширених судин виникають у 15 % випадків (в контрольній групі — у 25 %). Серед пацієнтів з кровотечею з варикозно розширених судин в анамнезі ризик повторної кровотечі протягом 2 років становить 80 %. У разі застосування неселективних блокаторів β‑адренорецепторів частота рецидиву кровотечі вірогідно знижується, хоча зниження смертності не доведене.

[1] Лише для мікрокапсульованих препаратів панкреатину в ентеросолюбільній оболонці.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 423 | Нарушение авторских прав