АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Урсодезоксихолева кислота

Природна жовчна кислота, що у людини становить менше 5 % циркулюючого пулу жовчних кислот, проте у ведмедів її виявляють у набагато вищих концентраціях.

Фармакодинаміка. Використовується для розчинення холестеринових жовчних каменів. Розчинність холестерину в жовчі залежить від відносного вмісту в ній жовчних кислот, лецитину та холестерину. Хоча тривала терапія урсодезоксихолевою кислотою збільшує пул жовчних кислот, механізм розчинення холестеринових жовчних каменів полягає в іншому. Урсодезоксихолева кислота зменшує вміст холестерину в жовчі за рахунок зниження печінкової секреції холестерину. Ця кислота також стабілізує канальцеві мембрани гепатоцитів, можливо за рахунок зниження концентрації інших ендогенних жовчних кислот або за рахунок пригнічення імуно-опосередкованої деструкції гепатоцитів.

Фармакокінетика. Після перорального призначення урсодезоксихолева кислота абсорбується, в печінці піддається кон’югації з гліцином або таурином та екскретується в жовч. Кон’югована кислота зазнає активної ентерогепатичної рециркуляції. Час її напівжиття у сироватці крові становить близько 100 год. При тривалому прийомі урсодезоксихолева кислота заміщує близько 30–50 % циркулюючого пулу жовчних кислот. Невелика кількість неабсорбованої кон’югованої чи некон’югованої урсодезоксихолевої кислоти потрапляє у товсту кишку, де вона або екскретуєтьтся, або піддається дегідроксилуванню кишковими бактеріями до літохолевої кислоти, що має потенційну гепатотоксичність.

Показання. Застосовують для розчинення невеликих холестеринових жовчних каменів у хворих із симптомами жовчнокам’яної хвороби, що відмовляються від холецистектомії або яким протипоказане хірургічне втручання. Урсодезоксихолева кислота також ефективна у пацієнтів з ожирінням для профілактики утворення жовчних каменів під час терапії, спрямованої на швидке зменшення маси тіла.

Спосіб застосування. Терапія урсодезоксихолевою кислотою в дозі 10 мг/кг на добу протягом 12–24 міс сприяє розчиненню невеликих (<5–10 мм) некальцифікованих жовчних каменів у 50 % хворих.

Доведена ефективність урсодезоксихолевої кислоти в дозі 13–15 мг/кг на добу у пацієнтів з ранніми стадіями первинного біліарного цирозу печінки, у яких терапія цим препаратом забезпечує покращання функціональних печінкових проб та гістологічних змін у печінці.

Побічні дії. Урсодезоксихолева кислота практично не зумовлює серйозних побічних ефектів. Іноді виникає діарея, викликана солями жовчних кислот. На відміну від свого попередника, хенодезоксихолевої кислоти, урсодезоксихолева не характеризується гепатотоксичністю.

Взаємодії. Не слід застосовувати препарат одночасно з іонообмінними смолами (колестирамін, колестипол) або з гідроксидом алюмінію та іншими антацидними засобами, що містять смектит, тому що ці засоби можуть утворювати в просвіті кишечнику сполуки з урсодезоксихолевою кислотою та порушувати її абсорбцію. Якщо призначення цих препаратів необхідне, слід приймати їх за 2 або через 2 год після прийому урсодезоксихолевої кислоти.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 485 | Нарушение авторских прав