АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Комбіновані препарати лігніну

Прочитайте:
  1. E. Антигістамінні препарати
  2. Антибактеріальні препарати. Протипаразитарні препарати.
  3. Антидепресанти, препарати літію, адаптогени
  4. Антітромбоцитарні препарати .
  5. Вітамінні препарати
  6. Вітамінні препарати
  7. Гормональні препарати
  8. Гормональні препарати
  9. Гормональні препарати
  10. Гормональні препарати та їх антагоністи.

Розроблено комбінований препарат, що містить лігнін, целюлозу, геміцелюлозу та пектин.

Фармакодинаміка. Нерозчинні компоненти (целюлоза, геміцелюлоза та лігнін) забезпечують сорбційний ефект щодо ендо- та екзотоксинів, жовчних кислот, холестерину й тригліцеридів. Розчинна фракція біополімерів (пектин) є живильним середовищем для облігатної нормофлори кишечнику. Продукти бактеріального метаболізму пектину — органічні кислоти, що знижують рН кишечнику та пригнічують розвиток патогенної мікрофлори. Біополімери, що входять до складу цього комбінованого препарату, здатні утримувати воду, маса якої в 5 разів перевищує їх сумарну масу. Завдяки цьому досягається збільшення об’єму вмісту кишечнику, посилюється його перистальтика, прискорюється кишковий транзит.

Показання. Призначення комбінованого препарату лігніну рекомендоване при хронічних гастроентеритах, запорах, безкам’яному холециститі, дискінезії жовчовивідних шляхів, гепатитах, цирозах, неалкогольному стеатогепатозі, стеатогепатозі на фоні цукрового діабету.

Спосіб застосування. Препарат призначають по 1 пакетику 1–3 рази на добу. Застосування комбінованого препарату лігніну вимагає вживання рідини не менше 1,5 л на добу.

Діосмектит

Діосмектит — речовина природного походження, яку отримують зі специфічної глини.

Фармакодинаміка. Діосмектит має стереометричну структуру та підвищену в’язкість, що обумовлює високу обволікаючу здатність щодо слизової оболонки травного тракту та відсутність водно-електролітних втрат на фоні прийому препарату. Діосмектит взаємодіє з глікопротеїнами слизу й посилює бар’єрну функцію слизової оболонки кишково-шлункового тракту, що сприяє захисту його стінки від дії патологічних агентів. Сорбційна потужність діосметктиту — 100 м2/г.

У терапевтичних дозах препарат не впливає на моторику кишково-шлункового тракту. Діосмектит не абсорбується у кишечнику та виводиться з організму у незмінному вигляді.

Взаємодії. Сповільнення або зниження абсорбції препаратів, які приймають одночасно з ентеросорбентом.

Показання: симптоматичне лікування при ГЕРХ, гастродуоденіті, захворюваннях товстої кишки.

Спосіб застосування. При ГЕРХ препарат призначають після їди, в інших випадках — між прийомами їжі. Перед застосуванням вміст кожного пакетика розчиняють в ½ склянки води, добова доза препарату — 3 пакетики.

Побічні дії. Дуже рідко відзначають появу або посилення запору, що швидко зникає після зниження дози препарату.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 533 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)