Природжені (інстинктивні) форми поведінки характеризуються тим, що вони генетично детерміновані і не потребують навчання.
Інстинкти - це сукупність складних природжених стереотипних актів поведінки, що властиві всім особинам певного виду тварин у конкретних умовах існування. Прикладами можуть бути інстинкти харчування, самозбереження, продовження роду, міграційні, побудови гнізд, нір і сховищ, стадні, ігрові і т.д.
Кожен такий інстинкт включає більш прості інстинктивні акти (наприклад, випльовування пташенят з яєць, клювання зерна, ссання молока тощо).
В основі нервових механізмів інстинктивної поведінки лежать складні безумовні рефлекси, що грунтуються не на поодиноких рефлекторних дугах, а на їхніх комплексах. До них входять усі генетично детерміновані механізми, необхідні для здійснення поведінкових актів. Очевидно, що вони не можуть бути сформовані до моменту народження. Деякі з них (наприклад, статеві) формуються в онтогенезі з дозріванням нервової і ендокринної систем. Л.А.Орбелі сформулював концепцію постнатального дозрівання безумовних рефлексів у взаємодії з умовними. Погляд на виключно генетичну природу інстинктів дещо змінився. Гени визначають протікання онтогенезу залежно від умов існування, тому поведінкові реакції є результатом взаємодії генетичних механізмів і впливу середовища існування. Нині віддають перевагу терміну природжені форми поведінки, підкреслюючи їхню відносну незалежність від впливу навколишнього середовища.
Еволюція нервових механізмів інстинктивної поведінки виражалась у зростанні здатності організмів диференціювати зовнішні подразники за їхнім біологічним значенням і ускладненні рухових і вегетативних компонентів пристосувальних реакцій.
У риб за інстинктивну поведінку відповідає насамперед діяльність середнього і проміжного мозку. В амфібій і рептилій спостерігається залежність поведінкових реакцій і від кінцевого мозку. У птахів вищим регулятором поведінкових реакцій стало смугасте тіло. Інстинктивна поведінка ссавців дуже залежить від екологічно зумовлених видових відмінностей. У людини інстинкти не зникли, але вони перебувають під контролем свідомості.
Найліпше вивченими є інстинкти харчування, самозбереження і продовження роду.
Інстинкти харчування складаються з пошуку їжі, оволодіння нею, оцінки її їстівних якостей і споживання їжі. Найбільш різноманітними є видові форми поведінки при пошуках і оволодінні їжею. Проте тільки деякі дії тут мають природжений характер, а у більшості випадків уміння добувати їжу набувається через навчання молоді батьками і вдосконалюється у процесі нагромадження власного досвіду.
Інстинкти самозбереження проявляються у виявлені небезпеки власне оборонній реакції і загальній мобілізації організму до боротьби. Крім природжених самооборонних реакцій, найбільш досконалі спроби виявлення небезпеки тварини набувають завдяки утворенню оборотних рефлексів. Оборотні реакції мають різну форму. Агресивно-оборотні реакції виникають під час зустрічі з більш слабким противником. Пасивно-оборотні реакції проявляються у вигляді затаювання (захисна нерухомість деяких пташенят), використання захисних покривів тіла (їжак), утечі (заєць) або реакції покірності. Суспільні тварини використовують несення окремими особинами сторожової служби (деякі птахи, бобри, копитні).
Інстинкти продовження роду складаються з пошуку партнера, підготовці його до спарювання, здійсненні цього процесу і турботі про потомство. У статевій поведінці, крім природжених форм, беруть участь і набуті, тому вона може дуже відрізнятись у різних особин. Ендокринна регуляція стану нервових механізмів інстинктів визначає циклічність статевої поведінки, що пов'язано з сезонною активністю гонад.