АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Режим і дозування інгаляційних глюкокортикостероїдів у дітей залежно від віку і важкості перебігу бронхіальної астми

Прочитайте:
  1. III.3.1. Оценка условий для соблюдения режима АРТ
  2. IV. Санитарно - противоэпидемический режим в отделении.
  3. VII. 1. Показания к использованию режимов лечения второго ряда
  4. VIII. Противоэпидемический режим ДДУ
  5. VІ.2.2.Організація режимно-обмежувальних заходів в осередку бактеріологічного зараження.
  6. А) поддержание оптимального температурного режима
  7. Алгоритм обследования противоэпидемического режима стационара
  8. Алгоритм фармацевтичної опіки при підвищеній температурі тіла у дітей віком до 15 років
  9. АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ І ГІГІЄНА ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
  10. Анатомо-фізіологічні особливості кровотворної системи. Анемія у дітей раннього віку.
  Вік дитини Перебіг персистуючої астми Режим дозування
Флутиказона пропіонат Бекламетазона діпропіонат Будесонід
1,5 - 6 місяців середньоважкий 50 мкг х 2 рази 50 мкг х 2 рази 50 мкг х 2 рази
важкий 50 мкг х 2 рази 100 мкг х 2 рази 50 мкг х 3 рази
6 – 12 місяців середньоважкий 50 мкг х 2 рази 50 мкг х 3 рази 50 мкг х 3 рази
важкий 50 мкг х 3 рази 100 мкг х 2 рази 100 мкг х 2 рази
1 – 3 роки середньоважкий 50 мкг х 2 рази 100 мкг х 2 рази 100 мкг х 2 рази
важкий 100 мкг х 2 рази 100 мкг х 3 рази 100 мкг х 3 рази
4 – 7 років середньоважкий 50 мкг х 3 рази 100 мкг х 2 рази 100 мкг х 2 рази
важкий 100 мкг х 2 рази 100 мкг х 3 рази 200 мкг х 2 рази
8 – 11 років середньоважкий 100 мкг х 2 рази 100 мкг х 3 рази 200 мкг х 2 рази
важкий 125 мкг х 3 рази 100 мкг х 4 рази 200 мкг х 4 рази
12 – 15 років середньоважкий 125 мкг х 3 рази 150 мкг х 3 рази 200 мкг х 3 рази
важкий 250 мкг х 2 рази 150 мкг х 4 рази і більше 200 мкг х 4 рази і більше

 

Вибір доставкового пристрою для інгаляцій у дітей. *Заснований на ефективності доставки ліків, економічній ефективності та зручності використання. Стаціонарне лікування показане у випадках, якщо:

- дитина з групи високого ризику летального кінця від бронхіальної астми,

- загострення є важким (якщо після використання інгаляційних b2-агоністів швидкої дії ПОШВ залишається менше 60% від належного або найкращого індивідуального значення),

- немає швидкої і стабільної протягом не менше 3 годин реакції на бронхолітик,

- немає поліпшення в межах 2-6 годин після початку лікування глюкокортикостероїдами,

- спостерігається подальше погіршення стану хворої дитини.

 

Вік дитини Пристрій, якому надається перевага Альтернативний пристрій
До 4 років Дозований аерозольний інгалятор і відповідний спейсер з маскою на обличчя Небулайзер з маскою на обличчя
4-6 років Дозований аерозольний інгалятор і відповідний спейсер з мундштуком Небулайзер з маскою на обличчя
Старше 6 років Дозований сухопорошковий інгалятор або дозований аерозольний інгалятор, які активуються диханням, або дозований аерозольний інгалятор зі спейсером Небулайзер з мундштуком

 

Примітка: * Засновано на ефективності доставки ліків, економічній ефективності та зручності використання. Стаціонарне лікування показане у випадках, якщо:

- дитина з групи високого ризику летального кінця від бронхіальної астми,

- загострення є важким (якщо після використання інгаляційних b2-агоністів швидкої дії ПОШВ залишається менше 60% від належного або найкращого індивідуального значення),

- немає швидкої і стабільної протягом не менше 3 годин реакції на бронхолітик,

- немає поліпшення в межах 2-6 годин після початку лікування глюкокортикостероїдами,

- спостерігається подальше погіршення стану хворої дитини.

4.2. Лікування загострення бронхіальної астми у стаціонарі.*

Перевага надається лікуванню інгаляційними b2-агоністами у високих дозах і системними глюкокортикостероїдами. Якщо інгаляційних b2-агоністів немає, слід вводити внутрішньовенно теофілін.

Дата добавления: 2014-12-12 | Просмотры: 758 | Нарушение авторских прав


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)