АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

VІ.2.2.Організація режимно-обмежувальних заходів в осередку бактеріологічного зараження

Прочитайте:
  1. VІ.2.1.Організація санітарно-гігієнічної та епідеміологічної розвідки в осередку надзвичайної ситуації.
  2. VІ.2.Протиепідемічні заходи в осередку надзвичайної ситуації.
  3. Алгоритм лікувальних заходів при ДР
  4. ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ОСЕРЕДКУ ІНФЕКЦІЙНОЇ ХВОРОБИ
  5. Організація і проведення санітарно-гігієнічних заходів на період надзвичайних ситуацій і катастроф мирного і воєнного часу. Гігієна розміщення військ, формувань і населення.
  6. Перелік заходів у мережі лікувально-профілактичних закладів з виявлення інфекцій, які передаються статевим шляхом
  7. Протибактеріологічного захисту.
  8. ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАХОДІВ
  9. Чоловік перебуває в осередку дерматотропного лейшманіозу. Щеплення проти цієї хвороби не проведене через наявність у нього протипоказань. Укусів яких комах треба уникати людині?

Спалахи особливо небезпечних чи карантинних інфекцій, а також інфекційних захворювань, природа яких не встановлена, потребують введення режиму карантину або обсервації на певній адміністративній території.

Під карантином розуміють комплекс адміністративних, правових, ізоляційно-обмежувальних, лікувально – профілактичних, санітарно - гігієнічних та протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження виносу збудника небезпечної інфекційної хвороби за межі епідемічного вогнища і підвищення ефективності заходів його локалізації та ліквідації.

Карантин встановлюється і відміняється Кабінетом Міністрів України за поданням головного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину,а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території.

(Закон України “ Про захист населення від інфекційних хвороб”

№ 1645 – ІІІ від 6.04.2000 року)

Він запроваджується у разі виникнення захворювань на «карантинні» («конвенційні») інфекції (чума, холера, віспа натуральна, жовта гарячка) або у разі появи масових захворювань на інші ОНІ: меліоїдоз, сап, сибірку, висипний тиф, орнітоз, туляремію, більшість геморагічних гарячок тощо.

У разі аварій із зараженням території збудниками мало контагіозних захворювань, карантин замінюється режимом обсервації, під час якого суворі режимні заходи в зоні надзвичайної ситуації не проводяться.

Режим карантину передбачає наступні заходи:

1.На зовнішніх межах зони карантину встановлюється охорона,організується комендантська служба і патрулювання,розгортання на основних транспортних магістралях контрольно-пропускних і санітарно-контрольних пунктів для контролю за в’їздом і виїздом громадян із зони карантину, ввезенням продовольства, медикаментів і предметів першої необхідності для населення;

2.В населених пунктах і на об’єктах організується спеціальна комен -дантська служба для забезпечення встановленого порядку і режиму харчуван, ня, охорони джерел водопостачання, інфекційних лікарень,ізоляторів,тощо;

3.З районів карантину забороняється вихід людей,вивіз продуктів харчуван- ня,і тварин,іншого майна. В’їзд на заражену територію дозволяється начальником ЦО лише спеціальному транспорту і спеціальним формуванням для надання допомоги і проведення інших робіт.

4. Активне виявлення, ізоляція і госпіталізація інфекційних хворих; розгортання обсерваторів для здорових осіб, які потребують виїзду за межі зони карантину;

5.Транзитний проїзд через зону карантину автомобільного і залізничного транспорту може бути дозволений тільки після дезінфекції дороги та території, що до неї прилягає. Проїзд автомобільного транспорту здійснюється автоколонами, без зупинок, на підвищеній швидкості, у супроводі автоінспекції. Залізничний транспорт пропускається через зону на підвищеній швидкості. Під час перевезення людей і вантажів вживають заходи щодо герметизації транспортних засобів. Після виїзду із зони карантину (за необхідності) всі транспортні засоби підлягають знезараженню

6.Припиняється робота торгових,навчальних,розважальних закладів (базари,магазини,бари,школи,дитячі садки,кінотеатри та ін.).Об’єкти господарської діяльності,що продовжують свою роботу,переходять на особливий режим,із суворим дотриманням протиепідемічних вимог. Робочі зміни розподіляються на дрібні групи,контакт між якими скорочується до мінімуму. Харчування і відпочинок організується за групами у спеціально відведених для цього приміщеннях.

7.Населення у зоні карантину розподіляється на дрібні групи,йому не дозволяється без крайньої потреби виходити з своїх будинків і квартир. Продукти харчування,вода,предмети першої необхідності доставляються спеціальним транспортом і передаються через передаточні пункти для уникнення контакту між населенням зараженої території і навколишнім світом. При необхідності виконання термінових робіт поза будівлею,люди повинні бути в засобах індивідуального захисту.

8.Робота магазинів,майстерень,побутових установ може бути відновлена лише після встановлення виду збудника,закінчення терміну інкубаційного періоду,після проведення дезінфекції навколишнього середовища,проведення санітарної обробки.

В осередку інфекційних захворювань всі працівники повинні вживати наступних засобів особистої безпеки:

n носити захисні маски;

n додержуватися правил особистої гігієни на роботі і вдома;

n не вживати неперевірені або заражені продукти харчування і воду;

n не палити на зараженій території;

n при появі нездужання або кволості негайно звертатися до начальника цеху,санпоста або прикріпленої санітарної дружини.

Населення в осередку ураження проводить знезаражування (дезинфекцію) своїх квартир, територій, транспорту, одягу, води і продуктів харчування,миється в домашніх умовах,стежить за своїм самопочуттям і при найменшому нездужанні негайно викликає до себе

лікаря по телефону,через прикріплену санітарну дружину або санітарного уповноваженого по будинку.

За умов карантину обов’язково передбачається проведення загальної екстреної і специфічної профілактики особам, які перебувають в зоні зараження;посиленого медичний контроль за населенням(подвірні обходи,раннє виявлення,ізоляція,госпіталізація хворих,посилений медичний контроль за виконанням санітарно-гігієнічних заходів,санітарної обробки і дезінфекції,а також профілактичних щеплень).Таке лікування організує медичний персонал,закріплений за об’єктом, дільничні медичні працівники, а також особовий склад медичних формувань.

Схема неспецифічної профілактики (збудник невідомий).

  Препарати Спосіб застосу- вання Разова доза Кількість приймань на добу Доза на курс Середня тривалість курсу
Доксициклін (основний засіб) всередину 0,2   1,0  
Ріфампіцин (резервний засіб) всередину 0,6   3,0  
Тетрациклін (резервний засіб) всередину 0,5   7,5  
Сульфатон (резервний засіб) всередину 1,4   14,0  

За кожною санітарною дружиною закріплюється частина вулиці,об’єкту,квартал,будинок,які сандружинниці обходять 2-3 рази на добу,населенню видають лікувальні препарати. Для профілактики застосовуються антибіотики широкого спектру дії та інші препарати,що забезпечують лікувальний та профілактичний ефект. Населення,що має аптечки АІ-2(або її аналоги) профілактику здійснює самостійно, використо- вуючи препарати з аптечки.

Проводиться санітарно-просвітницька робота серед населення.

Здійснюється контроль за проведенням дезінфекційних заходів під час захоронення трупів, а також перевірку повноти спалювання і правильності захоронення небезпечних для здоров’я населення матеріалів.

Термін дії карантину залежить від виду застосованих засобів. Якщо встановлюється застосування противником збудників особливо небезпечних інфекцій (чуми, віспи, холери), то карантинні заходи здійснюються до повної ліквідації осередку та усунення можливості виникнення захворювань. Якщо індикація виявляє застосування противником збудників інших інфекцій (туляремії, бруцильозу, орнітозу та ін.), то карантин знімається і замінюється обсервацією.

Обсервацією називається комплекс обмежувальних заходів і посиленого медичного спостереження, спрямований на попередження поширення інфекційних хвороб.

Основним завданням обсервації є своєчасне виявлення випадків інфекційних захворювань із метою здійснення екстрених заходів щодо їх локалізації й усунення причин, що сприяють їх поширенню.

Обсервацією передбачаються:

§ виставлення регулювальних постів на зовнішній межі зони обсервації, основних маршрутах з метою обмеження в’їзду, виїзду і транзитного проїзду;

§ посилення медичного контролю за станом території, організацією харчування, водопо- стачання, правилами торгівлі;

§ опитування і термометрія населення з метою активного і своєчасного виявлення інфекцій- них хворих;

§ вакцинація населення;

§ посилення санітарно-просвітньої роботи.

Рішення про збереження карантину або перехід на режим обсервації приймається після отримання результатів специфічної індикації. Режим карантину зберігається за умови виявлення збудників особливо небезпечних інфекцій (чуми, холери, натуральної віспи) і появи масових захворювань сапом, сибірковою виразкою, висипним тифом, жовтяницею, меліоїдозом, орнітозом.

Якщо виявлені збудники малоконтагіозних інфекцій, режим карантину замінюється обсервацією. Карантин замінюють обсервацією після дезінфекції або самообеззаражування об’єктів навколишнього середовища і повної санітарної обробки населення в осередку надзвичайної ситуації.

У залежності від конкретної епідеміологічної обстановки карантинний або обсерваційний режим може зніматися поступово з окремих населених пунктів або одразу з усієї зони.

Для здійснення повної санітарної обробки населення цієї зони використовуються всі наявні засоби комунально-технічної служби: душово-дезінфекційні камери на автомобілях (ДДА), лазні, санітарні пропускники, душі тощо.

Екстрена неспецифічна профілактика здійснюється медичною службою до визначення виду збудника за допомогою антибіотиків широкого спектру дії силами санітарних дружин під час подвірних (поквартирних) обходів.

Після визначення виду збудника організовується специфічна профілактика. Цей вид профілактики здійснюється прищеплювальними бригадами із застосуванням сироваток, вакцин, анатоксинів. Із цією метою можливе також застосування бактеріофагів і антибіотиків.

Активне виявлення хворих здійснюється санітарними дружинами шляхом опитування (2 рази на день) населення і замірюванням температури тіла. Одна санітарна дружина обслуговує в осередку 1500 людей. Санітарні дружини, крім того, видають засоби екстреної профілактики, проводять найпростішу роз’яснювальну роботу. У своїй роботі вони повинні опиратися на санітарний актив з-поміж населення.

В разі виявлення хворого або особи, підозрілої на інфекційне захворювання, санітарна дружинниця оповіщає про це дільничного лікаря, під керівництвом якого вона працює. Дільничний лікар повинен виїхати до хворого, оглянути його на місці і за необхідності вжити заходів щодо його госпіталізації, а також організувати дезінфекцію помешкання.

Всі поліклінічні заклади припиняють приймання хворих, а їх персонал переводиться на казармене становище. За кожним лікарем закріплюється певна ділянка роботи і під його керівництво виділяється відповідна кількість санітарних дружин. Огляд тих, що захворіли, здійснюється вдома за викликом лікаря санітарними дружинниками, які роблять поквартирні обходи.Після виїзду для огляду хворих лікарі й інший медичний персонал повертаються у своє поліклінічне відділення і проходять повну санітарну обробку. Реєстратура поліклініки стає диспетчерським пунктом, який приймає виклики санітарних дружинників і направляє лікарів за цими викликами.Про кожний випадок інфекційного захворювання лікар повинен повідомити головного лікаря поліклініки і СЕС.

Така організація роботи дозволяє здійснювати активне виявлення хворих, більщ оперативно вживати заходи щодо їх ізоляції і госпіталізації. За необхідності більшість лікарень, які опинилися в зоні карантину, перепрофілюються в інфекційні лікарні. Крім того, для госпіталізації інфекційних хворих розгортаються тимчасові інфекційні стаціонари в житлових будинках.

Знезаражування помешкання здійснюється силами медичної служби шляхом поточної і заключної дезінфекції в квартирах, де виявлений інфекційний хворий. Крім дезінфекційних заходів, в осередку медична служба повинна зробити дезінсекцію і дератизацію.


Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1861 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)