АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Протибактеріологічного захисту

Як і при виконанні заходів лікувально - евакуаційного забезпечення, реалізація заходів санітарно-протиепідемічного забезпечення може бути ускладнена невідповідністю потреби спроможностям санітарно - протиепідемічної служби у зоні НС.

Варіантом виходу з цієї ситуації може бути:

§ попереднє планування і підготовка лікарів терапевтичного профілю як інфекціоністів;

§ використання працівників санітарно-протиепідемічної служби для виконання першочергових заходів з подальшим перерозподілом їх, при вивільненні, для виконання інших робіт, які було відкладено;

§ передача окремих функцій лікарського складу середнім медичним працівникам, а окремих функцій середнього медичного персоналу – парамедикам, тобто фахівцям інших професій, що пройшли відповідну медичну підготовку на спеціальних курсах;

§ встановлення найбільш доцільної черговості окремих груп заходів серед окремих верств населення;

§ залучення додаткових сил і засобів ДСМК.

Необхідною умовою є суворий санітарний контроль за гігієнічно значущими об’єктами, руйнування або пошкодження яких в осередку катастрофи може призвести до погіршення санітарно-гігієнічної та епідемічної обстановки.

До таких об’єктів належать:

§ системи водопостачання і каналізації;

§ об’єкти харчової промисловості, харчування, торгівлі харчовими продуктами, тимчасові пункти харчування рятувальників і населення у районі катастрофи;

§ підприємства комунального обслуговування;

§ дошкільні і шкільні заклади;

§ житловий фонд;

§ лікувально-профілактичні заклади та їх харчоблоки; маршрути евакуації і тимчасового розселення евакуйованого населення;

§ місця розміщення формувань, що прибули для ліквідації наслідків НС;

§ пункти санітарної та епідемічної обробки;

§ промислові об’єкти, що можуть стати джерелами вторинних вражаючих факторів(хімічно, радіаційно і біологічно небезпечні);

§ місця утилізації твердих і рідких відходів.

При аваріях на радіаційно і хімічно небезпечних об’єктах додаткові заходи щодо санітарно-гігієнічного забезпечення населення включають:

§ організацію і проведення моніторингу за рівнем радіаційного і хімічного забруднення довкілля;

§ лабораторний контроль за забрудненням питної води, харчових продуктів і сировини радіонуклідами і хімічно небезпечними речовинами;

§ розробка рекомендацій щодо безпечних режимів перебування населення і контингентів, що беруть участь у ліквідації наслідків катастрофи у зоні НС;

§ санітарний контроль за місцями санітарної і спеціальної обробки;

§ санітарний контроль за утилізацією радіаційно і хімічно небезпечних відходів;

§ посилення санітарного контролю за радіаційно і хімічно небезпечними об’єктами;

§ розробка пропозицій щодо заходів, спрямованих на підтримання екологічної безпеки в осередку катастрофи.

Загальне керівництво і координацію дій в осередках масових, особливо небезпечних і карантинних інфекцій покладається на надзвичайні протиепідемічні комісії(НПК).Заходи проводяться до повної ліквідації осередку захворювання усіма закладами і об’єктами, що розташовані або функціонують в осередку, незалежно від їх підпорядкованості або форми власності. До складу НПК входять представники територіальних координаційних комісій ДСМК та санітарно-протиепідемічної служби.

Основними її завданнями є:

§ здійснення загального керівництва і контролю за своєчасним і повним проведенням протиепідемічних заходів для локалізації і ліквідації вогнища інфекційних захворювань;

§ розробка, затвердження і впровадження комплексу заходів для ліквідації вогнища особливо небезпечної або карантинної інфекції;

§ визначення обсягу і строків проведення протиепідемічних заходів;

§ організація встановлення кордонів вогнища інфекційних захворювань;

§ контроль за виконанням санітарно-гігієнічних норм і правил;

§ заслуховування на засіданнях доповідей начальників оперативних груп та інших осіб, відповідальних за виконання окремих заходів стосовно ліквідації епідемічного вогнища;

§ мобілізація необхідних сил і засобів для забезпечення проведення запланованих заходів;

§ рішення питань щодо встановлення або зняття режимів карантину чи обсервації;

§ визначення порядку в’їзду і виїзду з вогнища інфекційного захворювання;

§ визначення порядку евакуації хворих контагіозними інфекціями і місць поховання померлих;

§ надання організаційно-методичної і практичної допомоги у проведенні протиепідемічних заходів;

§ рішення питань взаємодії між різними службами;

§ коригування первісного плану протиепідемічних заходів;

§ підготовка і подання донесень і оперативної інформації про захворюваність, епідемічну обстановку у вогнищі інфекційних захворювань та необхідність у силах і засобах посилення;

§ з’ясування причин виникнення вогнища інфекційних захворювань і проведення епідеміологічного аналізу спалаху.

Для ліквідації осередків інфекційних захворювань організується протиепідемічний штаб, який визначає обсяг, черговість та тривалість профілактичних і протиепідемічних заходів. Засідання штабу проводиться щодня.

Для забезпечення чіткості і ефективності роботи протиепідемічного штабу доцільно у його структурі створити лікувальну, протиепідемічну, карантинну, лабораторну і дезинфекційну групи.

Лікувальна група здійснює керівництво і контроль за проведенням заходів діагностики і лікування хворих, які перебувають у лікувальному закладі(у стаціонарному або тимчасово створеному), контролює і надає допомогу в організації ізоляторів (обсерваторів) і патологоанатомічної служби.

Протиепідемічна група здійснює керівництво і надання допомоги у проведенні заходів щодо визначення кордонів епідемічного вогнища, розвідки й оцінки санітарно-епідемічного стану району НС, проведення епідемічного обстеження, своєчасного активного виявлення, медичної евакуації і лікування хворих, ізоляції осіб, які наражаються на ризик зараження, обсервація осіб, що виїжджають за межі вогнища, відбору і доставки матеріалу для лабораторного дослідження, організації загальної і екстреної профілактики, превентивному лікуванні і вакцинації, дотриманні санітарно-гігієнічних норм розміщення, харчування, водопостачання, утримання території, поховання померлих, проведенні санітарно-просвітницької і роз’яснювальної роботи.

Карантинна(обсерваційна) група здійснює керівництво і контроль за організацією ізоляційно-обмежувальних і режимних заходів, охороною епідемічного вогнища, організацією контрольно-пропускної і внутрішньої комендантської служб, роботою перевантажувальних і передатних пунктів, виконання вимог протиепідемічного режиму в ізоляторах, обсерваторах, лікарнях тощо.

Лабораторна група організує проведення лабораторної діагностики і дослідження матеріалів від хворих, контактуючих з ними, об’єктів довкілля, а також зоолого-паразито логічних досліджень.

Дезинфекційна група організує і забезпечує проведення санітарної обробки і дезинфекції.

Безпосереднє виконання санітарно-протиепідемічних заходів покладається на органи і заклади санітарно-протиепідемічної служби, а також інші заклади і служби, що визначені координаційними комісіями ДСМК. Головний медичний заклад за умов надзвичайної ситуації—санітарно- протиепідемічна станція

Планування і послідовність роботи головного лікаря СЕС, головного медичного закладу, що забезпечує планування і реалізацію заходів санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення населення за умов НС, наведена в таблиці.

Збір необхідної інформації проводиться силами груп епідеміологічної розвідки, які є позаштатними формуваннями, що створюються у кожній СЕС і забезпечуються потрібними для роботи засобами, в тому числі і автотранспортом.

Крім того, інформація надходить від керівників лікувальних закладів, розташованих у вогнищі катастрофи, штабів вогнищ інфекційних хвороб, розвідувальних груп інших служб. На основі отриманої інформації робиться попередній аналіз і розробляються попередні пропозиції щодо санітарно-протиепідемічного захисту населення.

Оцінка санітарно-епідемічного стану є безперервним процесом і уточнюється з урахуванням нових даних.

Результатом оцінки є санітарно-гігієнічний і протиепідемічний прогноз, на якому базується прийняття управлінських рішень.

Основні дані, необхідні для розробки прогнозу:

§ інфекційна захворюваність, її структура, рівень, динаміка серед населення у вогнищі катастрофи;

§ наявність природно-вогнищевих захворювань;

§ час і сезон року;

§ імунна захищеність населення;

§ санітарно-гігієнічний стан району НС;

§ наявність, стан і спроможність санітарно-епідеміологічних закладів;

§ рівень культури медичного забезпечення населення;

§ можливість дотримання населенням санітарно-гігієнічних норм і правил при організації харчування, водопостачання, комунального обслуговування.

Після оцінки санітарно-епідемічної обстановки робиться прогноз:

§ можливих санітарних втрат від інфекційних хвороб;

§ потреби у силах і засобах для проведення екстреної і специфічної профілактики серед формувань, команд рятувальників, декретованих груп і потерпілих;

§ можливість проведення санітарної обробки дезинфекції;

§ потреби у ліжковому фонді для госпіталізації інфекційних хворих.

При розробці плану санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення враховують:

§ результати оцінки санітарно-епідемічної обстановки;

§ епідемічний прогноз і фактори, що на нього впливають;

§ завдання медичної служби, розподіл і використання сил і засобів санітарно-епідеміологічних і лікувально-профілактичних закладів, організацію проведення санітарно-епідеміологічної(санітарно - радіологічної, санітарно-хімічної) розвідки та заходів для попередження поширення інфекцій;

§ організацію протиепідемічних бар’єрів;

§ організацію мережі нагляду і лабораторного контролю;

§ організацію санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів серед населення;

§ організацію лікувально – евакуаційних заходів у випадку виникнення епідемічних осередків;

§ організацію управління і взаємодії з інших службами.

Ліквідація санітарно-гігієнічних і епідеміологічних наслідків катастроф потребуватиме значних сил і засобів, у тому числі залучення до цієї мережі лікувально – профілактичних закладів(ЛПЗ).

У планах переводу ЛПЗ на роботу в умовах суворого протиепідемічного режиму необхідно передбачити:

§ роздільне приймання хворих з температурною реакцією (з підозрою на інфекційні захворювання) і соматичних хворих;

§ зосередження уваги на ранній діагностиці інфекційних хвороб;

§ епідеміологічний аналіз показників інфекційних захворювань;

§ забезпечення приймальних відділень ЛПЗ дезинфікуючими засобами.

Зважаючи на можливість появи великої кількості інфекційних хворих у епідемічному вогнищі, необхідно передбачити створення резервного ліжкового фонду.

Цього можна досягти через такі заходи:

§ створення стаціонарів для хворих особливо небезпечними хворобами на базі існуючих інфекційних лікарень і відділень;

§ перепрофілізацію ліжкового фонду, створення стаціонарів особливо небезпечних інфекцій на базі дільничих лікарень за допомогою інфекційних бригад постійної готовності ДСМК;

§ розгортання інфекційних стаціонарів на базі відомчих лікувальних закладів або інших об’єктів, що розташовані поблизу епідемічного вогнища, з використанням сил і засобів ДСМК;

§ використання рухомих інфекційних госпіталів.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 841 | Нарушение авторских прав