АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Медичні заклади, що розгортають додатковий ліжкофонд

Медичні заклади, що розгортають додатковий ліжкофонд, призначені для надання кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги при НС і відносяться до закладів ДСМК другого етапу медичної евакуації при надзвичайних ситуаціях. До них відносяться визначені для цього МОЗ України за погодженням з територіальними органами виконавчої влади та відомствами незалежно від галузевої належності лікарні, госпіталі, науково- практичні центри тощо.

Ліжкофонд закладів ДСМК, що розгортається додатково до штатного ліжкофонду, складається з ліжок, що у повсякденних умовах використо- вуються для лікування хронічних хворих та видужуючих, які можуть бути виписані в надзвичайній ситуації для продовження лікування в інші медичні заклади, які не відносяться до ДСМК, в тому числі і для амбулаторного лікування, та з ліжок, які фактично додатково розгортаються при відповідних відділеннях. Для цього в лікувальному закладі накопичуються запаси ліжок, м’якого інвентаря, медикаментів, продуктів харчування, предметів догляду за хворими, основного медобладнання тощо згідно існуючих нормативів даного лікувального закладу для забезпечення роботи протягом 7 діб. Фінансування накопичення запасів має здійснюватись в відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1997 р. № 1379 “Про затвердження заходів щодо розвитку Державної служби медицини катастроф на 1998 – 2001 роки” за рахунок спеціально виділених коштів місцевого бюджету.

Табелі необхідного медичного майна для кожного лікувального закладу з метою забезпечення розгортання визначеного ліжкофонду і автономної роботи протягом 3-х діб з повним плановим навантаженням складаються закла- дом разом з фахівцями територіального центру екстреної медичної допомоги, враховуючи реальний стан забезпечення закладу медичним обладнанням та діагностичною апаратурою, з урахуванням відповідних запасів територіального центру, оперативного резерву спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги та затверджується органом управління охороною здоров’я адміністративної території.

VІІІ.2.Організація захисту медичного майна за умов надзвичайних ситуацій.

При різноманітних надзвичайних ситуаціях медичне майно може піддаватися дії РР, ОР, БЗ, СДОР, високої або низької температур, забруднення землею й ін. З метою захисту медичного майна застосовується низка заходів, що дозволяють зберегти майно або послабити вплив несприятливих факторів.

З них варто назвати завчасне розосередження складів із медичним майном по території потенційно небезпечного регіону, інженерне обладнання приміщень складів, їх герметизацію, забезпечення можливостей швидкої евакуації.

Основним заходом захисту медичного майна від вражаючих чинників надзвичайної ситуації є його розосередження. Тому всі запаси медичного майна (медичні склади) розосереджуються по території країни, в областях, на території області.

Важливим питанням у період загальної готовності (особливо у разі значної відірваності джерела постачання від осередків аварій, катастроф) є створення додаткових баз медичного постачання, що працюють за тим або іншим напрямом. Такі бази можуть бути створені за рахунок аптечних складів, міжобласних або міжрайонних баз постачання, за рахунок районних або міських аптек, аптек у сільській місцевості. Створивши в такий спосіб додаткові бази постачання за напрямами використання основних сил і засобів, можна значно наблизити джерела медичного постачання до лікувальних закладів і зробити медичне забезпечення більш стійким, ефективним і якісним.

Для зберігання медичного майна безпосередньо в зоні катастрофи найважливіше значення має характер його упакування (тари). У герметично закупореній тарі (скляні ампули і склянки з притертими пробками, металеві банки і контейнери) медикаменти й інші препарати цілком захищені від скресання або руйнування. Засоби, що утримуються в такій упаковці, можна застосовувати після спеціальної обробки тари (дезакти –вації, дегазації, промивання водою в разі забруднення землею, пилом тощо).

Інші види упаковки (ящики з дерева і картону, мішки з поліетилену, паперу, бавовняної тканини) недостатньо захищають від попадання всередину РР, ХНР і води. У разі зараження медичного майна згаданими речовинами здійснюється відбирання проб і їх дозиметричний (хімічний) контроль безпосередньо на місці й у відповідних лабораторіях СЕС (СЕЗ).

Якщо є підтвердження забруднення РР або ХНР, проводять дезактивацію (дегазацію) забрудненого майна.

При виборі способу дегазації і дезактивації враховується якість предметів майна і їх призначення, особливості упаковки і характер зараження.

Медикаменти, вітаміни, бактеріальні препарати, які заражені ОР, РР, як правило, знищуються. Якщо вони зберігаються у герметичній непронікній тарі, то після дегазації і дезактивації тари їх використовують за призначенням.

Хірургічний інструмент, металеві лікарські і аптечні предмети, а також предмети із скла, фарфору, пластмаси дегазуються промиванням в 2-3 ваннах з розчинами спирту, бензину з наступним кип'ятінням у воді протягом 30-60 хвилин; промиванням у 3-4 ваннах з розчинами і наступним промиванням у розчині соди, а потім протиранням насухо ватним тампоном.

Крім того, ці ж предмети (крім металевих) можуть бути знезаражені обробкою в ваннах з дегазуючими розчинами N 1 або N 2 з наступним кип`ятінням. При зараженні іпритом можна замочити в 3-5% розчину хлораміна.

Також, дегазація перелічених предметів може бути проведена промиванням або обтиранням тампонами, змоченими у 1-2% розчині лимонної кислоти, комплексоутворювачах з наступним ретельним полосканням у чистій воді.

Перев`язувальний матеріал, який зберігається в упаковці з прогумованої тканини або пергаментного паперу, парами стійких ОР і пиловидним РР практично не заражається і після зняття упаковки може бути використаний за призначенням.

Перев`язувальний матеріал, заражений крапельно-рідкими ОР, сортується. Заражена частина його знищується, а решта дегазується і використовується для технічних цілей.

Дегазація марлі, бинтів, серветок проводиться: гарячим повітрям при температурі 90-95⁰ С протягом 1-2 годин; пароаміачним способом протягом 1 години з наступним полосканням у чистій воді, висушуванням і прасуванням.

Перев'язувальний матеріал, заражений рідкими і пиловими РР, також сортується. Заражена частина його дезактивується пранням або віддається на склади для дезактивації, а в окремих випадках, коли є перевищення ступеня забрудненості знищується.

Катетери, хірургічні рукавички, дренажні трубки важко піддаються дегазації і тому, як правило, знищуються.

Грілки, пляшки, джгути, гумові частини медичної апаратури дегазуються кип'ятінням у 2% розчину соди протягом не менше трьох годин з наступним обмиванням водою.

Дезактивація гумових виробів здійснюється водою з миючими засобами або дезактивуючим розчином.

Ноші дегазуються протиранням або оприскуванням дегазуючим розчином N 1 і N 2-ащ (залежно від природи ОР) з наступним ретельним усуненням продуктів дегазації промиванням гарячою водою. За відсутністю рідких дегазуючих речовин полотнища з нош знімають і дегазують кип'ятінням у воді протягом 40-50 хвилин, а металеві і дерев'яні частини обробляються кашою хлорного вапна і промиваються водою.

Дезактивація нош здійснюється обмиванням водою або обробкою дезактивуючими розчинами з наступним промиванням водою.

Санітарно-господарське майно (медичні намети, халати, ковдри) дегазуються і дезактивуються способами, які використовують для дегазації і дезактивації речового майна. За наявністю часу і умов санітарні намети дегазуються провітрюванням протягом 15-35 днів або занурюванням у проточну воду на 3-5 діб.

Лікарські засоби, що зазнали дії високих або низьких температур, підлягають повторному фармакологічному контролю.

Медичне майно, що не піддається дезактивації, дегазації, дезінфекції, підлягає знищенню.

Рішення про знищення або використання медикаментів, перев’язувальних засобів й іншого майна в кожному окремому випадку приймає начальник служби ЕМД області на підставі відповідних висновків, а щодо майна запасів, що знаходяться на складах, за поданням начальника складу і помічника з медичного постачання.

Додаток №1

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 801 | Нарушение авторских прав