АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

VІ.2.1.Організація санітарно-гігієнічної та епідеміологічної розвідки в осередку надзвичайної ситуації

Здійснення заходів протибактеріального захисту, санітарно-епідемічного нагляду з метою прогнозування впливу несприятливих факторів на стан здоров’я населення та особовий склад формувань, що беруть участь у ліквідації НС, розробка пропозицій щодо покращення гігієнічного виховання і санітарної освіти, розробка рекомендацій для проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів за умов НС ґрунтується на даних відповідної розвідки, яка може бути декількох видів.

Санітарно-епідеміологічна розвідка — одна з найважливіших складових частин системи протиепідемічного забезпечення, яка спрямована на завчасне отримання медичною та санітарно-епідеміологічною службами даних про можливі джерела занесення інфекції з природних осередків та військ противника (в умовах НС воєнного часу), а також на завчасне з'ясування умов можливого розповсюдження інфекційних захворювань серед населення і особового складу рятувальних формувань за рахунок власного резервуару джерел інфекційних захворювань. Санітарно-епідеміологічна розвідка проводиться при організації евакуації населення,пересуванні, під час підготовки та проведення аварійно-рятувальних робіт, після їх завершення.

Основними вимогами до організації та проведення СЕР є: 1)безперервність; 2) достовірність; 3) послідовність; 4) цілеспрямованість; 5) своєчасність; 6) дієвість.

Завданням санітарно-епідеміологічної розвідки є:

§ збір відомостей про санітарно-гігієнічну і протиепідемічну обстановку у осередку катастрофи;

§ аналіз динаміки і структури інфекційної захворюваності всіх категорій населення з урахуванням особливостей розвитку епідемічного процесу, уточнення епідемічної обстановки серед населення у осередку катастрофи та у місцях евакуації населення;

§ санітарно-гігієнічне і лабораторне обстеження довкілля, визначення санітарно і епідемічно небезпечних об’єктів, обстеження житлових і комунальних об’єктів.

§ вибір джерел доброякісного водопостачання.

§ збір та аналіз даних про умови використання сил і засобів медичної служби в інтересах протиепідемічного захисту.

Санітарно-епідеміологічна розвідка проводиться медичним складом всіх рівнів медичної служби та фахівцями санітарно-епідеміологічної служби.

Основними методами СЕР в таких випадках є обхід, огляд та обстеження, які супроводжуються відбором окремих проб для направлення в санітарно-епідеміологічні заклади. Фахівцями санітарно-епідеміологічної служби здійснюються кваліфіковані заходи СЕР, які потребують фахової підготовки та спеціального лабораторного оснащення.

Під час проведення СЕР з'ясовуються наступні питання:

§ інфекційна захворюваність серед місцевого населення, епізоотії серед домашніх тварин та синантропних гризунів;

§ наявність природних осередків інфекційних захворювань та їх активність;

§ санітарний стан населених пунктів, наявність переносників інфекційних захворювань;

§ систему та організацію протиепідемічного забезпечення населення;

§ місцеві ресурси протиепідемічного забезпечення тощо.

Основними об'єктами СЕР можуть бути населені пункти, окремі будівлі та ділянки території, які становлять епідеміологічну небезпеку щодо можливості занесення інфекції та її поширення в умовах конкретної обстановки. Найбільш повну та точну інформацію в цьому відношенні можна отримати від представників системи охорони здоров'я, ветеринарної служби, представників органів місцевої влади. В ряді випадків єдиним джерелом інформації є місцеве населення. При організації і проведенні санітарно-епідеміологічної розвідки територія розділяється на райони, які закріплюються за санітарно-епідеміологічними та військово-медичними закладами (установами).

Об'єм та зміст заходів СЕР визначається конкретними умовами санітарно-епідемічної обстановки.

Основні етапи підготовки, планування та проведення санітарно-епідеміологічної розвідки.

І. Підготовчий період.

а) Попереднє орієнтування санітарно-епідемічної обстановки в районі НС за даними медико-географічних та санітарно-епідеміологічних описів, оглядів, звітів та інших матеріалів.

б) Уточнювання оперативно-тактичної обстановки.

в) Вивчення топографічної карти

ІІ. Планування основних заходів по забезпеченню СЕР.

а) Визначення форми розвідки, виділення конкретних виконавців, постановка задач.

б) Розрахунок матеріальних і транспортних засобів.

в) Вибір маршрутів та об'єктів розвідки.

г) Встановлення форм зв'язку, термінів проведення та порядку інформації.

ІІІ. Проведення розвідки.

а) Опитування медичних та ветеринарних фахівців, представників влади та місцевого населення.

б) Огляд санітарного стану населених пунктів, джерел водопостачання, комунальних та харчових об'єктів, уточнення ландшафту.

в) Відбір матеріалу для лабораторних досліджень від виявлених хворих та об'єктів навколишнього середовища.

г) Виявлення місцевих ресурсів протиепідемічного призначення.

д) Визначення епідемічних протипоказань до умов розташування населення,формувань та медичних пунктів.

е) Докладне обстеження виявлених епідемічних (епізоотичних) осередків, організація в них первинних заходів.

ІV. Підготовка доповіді за результатами розвідки з висновками та пропозиціями.

Результати СЕР оформлюються у вигляді особистої доповіді та письмового повідомлення безпосередніх виконавців організаторам розвідки

На зворотному боці карти наноситься масштабний план-схема населеного пункту із зазначенням джерел водопостачання, їх дебіту, лікувальних та санітарно-епідеміологічних закладів, лазень, санпропускників, скотомо- гильників тощо.

При стаціонарному розташуванні санітарно-епідеміологічна розвідка переходить в санітарно-епідеміологічне спостереження, яке передбачає систематичне отримання даних про санітарно-епідемічний стан району розташування. При організації проведення санітарно-епідеміологічного спостереження вся територія розташування розділяється на райони, які закріплюються за санітарно-епідеміологічними та медичними закладами (установами). Начальники цих закладів регулярно отримують інформацію про інфекційну захворюваність населення, а також екстрені повідомлення у випадку виникнення епідемічних осередків.

Вірна оцінка обстановки в процесі нагляду за санітарно-епідемічною обстановкою а також аналіз ефективності санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів ґрунтується на даних відповідної розвідки.

Завданням санітарно-радіологічної розвідки є оперативний збір даних про радіаційну обстановку і отримання попередньої інформації, необхідної для прийняття рішення щодо організації ЛЕЗ і санітарно- гігієнічних заходів у зоні радіаційної катастрофи.

Завданням санітарно-хімічної розвідки є збір відомостей про якісний і кількісний склад хімічно небезпечних речовин, що забруднили об’єкти довкілля, масштаби і характер зараження території та об’єктів, вражаючу дію хімічних речовин на населення.

Санітарно - хімічна розвідка проводиться спостереженням та обстеженням зараженої місцевості. Спостереження здійснюється хімічними спостерігачами та хімічними спостережними постами (ХСП), а обстеження - хімічними розвідувальними дозорами (ХРД), які переміщуються на спеціально обладнаній тіхніці (БРДМ-РХ, УАЗ-469-РХ, БТР-РХ).

На хімічних спостерігачів та хімічні спостережні пости покладаються такі завдання:

§ виявлення зараження ОР місцевості та повітря;

§ встановлення типу ОР у районі розташування спостерігача чи поста;

§ повідомлення про хімічне зараження тих підрозділів, у розташуванні яких вони встановлені;

§ встановлення ступеню зараження місцевості та повітря ОР;

§ контроль змін ступеню зараженості місцевості та повітря; взяття проб води, грунту, рослинності і т. ін.

На розвідувальні дозори, крім завдань, які виконуються хімічними спостерігачами (постами), покладаються такі завдання: визначення та позначення меж районів хімічного зараження; відшукування шляхів їх обходу (об'їзду); виявлення напрямків, маршрутів та ділянок з найменшими ступенями зараження ОР.

ХСП та ХРД забезпечуються приладами хімічної розвідки, засобами зв'язку та подачі сигналів сповіщення, знаками обгородження ділянок зараження. Вони ведуть журнал хімічного та радіаційного спостереження і за командою терміново доповідають про виявлення ОР.

У медичних формуваннях, установах хімічна розвідка організується командирами (начальниками) цих формувань (установ) та проводиться як у своїх інтересах, так і в інтересах інших служб.

У своїх інтересах хімічна розвідка здійснюється: у місцях, де розгорнуті етапи медичної евакуації; на маршрутах їх переміщення; в районах майбутнього розгортання; на шляхах евакуації поранених та хворих.

У трьох останніх випадках хімічна розвідка здійснюється у випадку відсутності в штабах даних про хімічне зараження місцевості у цих районах.

Хімічну розвідку здійснює, виконуючи функції хімічного спостерігача, санітарний інструктор - дозиметрист сортувального поста. Під час руху (розвідка нових районів розгортання та інше) санітарний інструктор-дозиметрист включається до складу рекогносцирувальної групи медичного формування.

У разі участі в проведенні хімічної розвідки в інтересах інших служб медична служба здійснює дослідження води та продовольства на зараженість ОР, а в деяких випадках на складах продовольства, пунктах водозабору і інш., і відбір проб води та продовольства для подальшого лабораторного дослідження (хімічного контролю).

Біологічна (бактеріологічна) розвідка організується штабами ЦО міста (району), ОГД з метою своєчасного виявлення є виявлення факту забруднення об’єктів довкілля біологічними (бактеріологічної) агентами. У ході розвідки здійснюється оцінка санітарно-епідемічної обстановки для прийняття рішення про найбільш доцільні режимні і протиепідемічні заходи,а також визначаються місця відбору проб і спосіб доставки їх в лабораторію. Бактеріологічна розвідка поділяється на загальну і спеціальну (медичну,ветеринарну).

Загальна бактеріологічна розвідка проводиться розвідувальними дозорами і групами,а також постами спостереження,розміщеними на всій території міста (населеного пункта), Своєчасне виявлення бактеріального забруднення здійснюється також за допомогою закладів мережі спостереження і лабораторного контролю.

Неспецифічна індикація бактеріального забруднення являє собою комплекс спеціальних досліджень, спрямованих на безпосереднє виявлення незвичайних для даної місцевості концентрацій мікробного білка або інших ознак,що вказують на наявність бактеріального забруднення в повітрі або на інших об’єктах зовнішнього середовища. Неспецифічна індикація здійснюється за допомогою спеціальних приладів,дія яких базується на фізико-хімічних методах виявлення біологічних агентів без встановлення їх видової приналежності. Про встановлення факту (або підозру) бактеріального забруднення командир розвідувального підрозділу доповідає відповідному штабу ЦО.

Медична служба,отримавши від штабу дані, дає вказівку проти- епідемічним закладам негайно направити у вказані райони групи епідемічної розвідки для проведення спеціальної бактеріологічної розвідки.

Основним завданням спеціальної бактеріологічної розвідки є проведення ретельного епідеміологічного обстеження району (ділянки) зараження,відбір проб заражених об’єктів і направлення їх в лабора- торію,оцінка епідемічної обстановки в районі зараження для прий-няття рішення про організацію режимних і протиепідемічних заходів.

Загальне керівництво спеціальною бактеріологічною розвідкою здійснює головний лікар обласної (міської) СЕС. Конкретне завдання кожній розвідувальній групі дає керівник того закладу (формування),зі складу якого виділяється група, а саме: визначає кому, якими силами, де, в якому режимі і чим вести спостереження, забирати проби з об’єктів довкілля та інших об’єктів, куди їх направляти, в якому порядку і кому доповідати

Групи епідеміологічної розвідки виділяються СЕС та іншими закладами епідеміологічно-мікробіологічного профілю,а також формуваннями медслужби ЦО. Група повинна складатися не менше як з трьох осіб: епідеміолога,помічника епідеміолога і лаборанта-мікробіолога.При потребі в групу можуть додатково включатися зоолог-паразитолог,лікар-гігіеніст та інші фахівці. До проведення спеціальної бактеріологічної розвідки може залучатися також персонал поліклінік,здоров пунктів,медико-санітарних частин ОГД. Для цієї роботи персонал повинен бути підготований заздалегідь.

Особовий склад при роботі повинен бути одягнутий в захисний одяг (протихімічний або протичумний костюм) і протигаз і мати укладку для взяття проб повітря,змивів з поверхонь різних об’єктів,з носоглотки заражених, а також оснащення для взяття проб води,рослинності,грунту,комах,гризунів,харчових продуктів,фуражу.При появі хворих людей (тварин) необхідно провести забір матеріалу від них. Зцією метою група оснащується укладкою для взяття крові,виділень,пункт атів та іншого матеріалу від хворих людей,тварин і трупів. Крім того група повинна мати дезінфікуючі розчини для проведення часткової санітарної обробки в ході проведення розвідки.

По прибуттю в район можливого зараження,керівник групи організує:

§ уточнення даних,отриманих постами спостереження або розвідувальними групами;

§ виявлення місць застою повітря для відбору проб і доставки їх в лабораторію;

§ виявлення інших непрямих ознак бактеріального зараження,включаючи опитування очевидців;

§ уточнення відомостей про характеристику району зараження:метеорологічні дані,рельєф і т.д..

На основі аналізу отриманих даних оцінюється епідемічна обстановка,виробляються попередні рекомендації для місцевої адміністрації і проводяться заходи по протиепідемічному забезпеченню населення району зараження.

Під час проведення бактеріологічної розвідки забороняється приймати їжу,пити воду,палити,знімати будь-які частини захисного костюма. Після відбору проб руки в рукавичках обробляють 1% активованим розчином хлораміну. Відібрані проби вкладають в ящики,які ретельно протирають іззовні дезінфікуючим розчином і направляють в лабораторію.

Слід врахувати,що успіх специфічної індикації залежить від термінів початку досліджень. Тому термін доставки проб в лабораторію не повинен перевищувати 1—2 години,що забезпечується виділенням кожній розвідувальній групі транспортних засобів. Для більш надійного зберігання відібрані проби необхідно доставляти в контейнері з рідким азотом, в термосах з льодом, або в ізотермічних ящиках.

Після передачі проб в лабораторію,особа,що доставила проби,проходить повну санітарну обробку з знезараженням всього одягу,а транспорт підлягає дезінфекції.

Результатами будь-якого виду розвідки є обробка отриманих даних і встановлення причинно-наслідкових зв’язків у санітарній і епідемічній ситуації, що склалася і осередку катастрофи, відпрацювання і подача висновків, доповідей і пропозицій особам, що відповідають за прийняття оперативних або інших управлінських рішень. На основі отриманих даних проводиться оперативний аналіз санітарно-гігієнічної та епідемічної обстановки, розробляються прогнози розвитку епідемічної обстановки, розробляються прогнози розвитку епідемічної ситуації і визначаються заходи стосовно санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення населення.

Стан району надзвичайної ситуації може бути визначений як сприятливий,нестійкий,несприятливий та надзвичайний.

Сприятливий стан: серед населення відсутні інфекційні захворювання або мають місце поодинокі випадки,які не пов’язані один з іншим.

Нестійкий стан:серед населення з’являються окремі інфекційні захворювання,виникають групові захворювання без подальшого розповсюдження.

При нестійкому санітарно-епідемічному стані району санітарно-епідеміологічна служба визначає пе­релік заходів, які направлені на попередження формування епідемічних осередків, поширення інфекційних захворювань та на усунення умов, що можуть сприяти цьому поширенню, а також на попередження заносу інфекції в район та виносу її за межі району.

Несприятливий стан: виникають групові інфекційні захворювання з тенденцією до їх подальшого розповсюдження або поодинокі випадки захворювання на особливо небезпечні інфекції (чума,холера,сибірка,віспа).

Надзвичайний стан: серед населення виникла епідемія або в наявності групові захворювання на особливо небезпечні інфекції.При надзвичайному стані вводиться режим карантину.

Обсяги медичного забезпечення населення будуть визначатися величиною санітарних втрат і наявністю медичних сил і засобів. При цьому розрахунок можливих санітарних втрат ведеться з огляду на забезпечення населення засобами індивідуального і медичного захисту та екстреної специфічної профілактики, а також передбачення своєчасності їх застосування.

Особливістю епідемічної обстановки в осередку катастрофи, передусім при стихійних лихах, є можливість виникнення декількох епідемічних вогнищ, під якими розуміється місце знаходження джерела інфекції(хворого, інфікованого) і оточуюча його територія, в межах якої можливе поширення збудників інфекційних хвороб, обумовлене відповідними механізмами передачі. Поширення інфекційних хвороб серед населення, шляхом виникнення пов’язаних між собою епідемічних осередків отримало назву епідемічного процесу. Масове і прогресуюче поширення інфекційних хвороб, рівень яких перевищує звичайний рівень на даній адміністративній території, характеризується як епідемія. Розвиток епідемії інфекційних захворювань в осередку катастрофи або на прилеглих територіях може значно ускладнити виконання заходів щодо ліквідації наслідків НС.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 2403 | Нарушение авторских прав