АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ІV.1.Особливості лікувально-евакуаційного забезпечення у випадках стихійних лих

Прочитайте:
  1. VII. Методичне забезпечення
  2. VII. Методичне забезпечення
  3. VII. Методичне забезпечення
  4. VII. Методичне забезпечення
  5. VII. Методичне забезпечення
  6. VII. Методичне забезпечення
  7. VII. Методичне забезпечення
  8. VII. Методичне забезпечення
  9. VII. Методичне забезпечення
  10. VII. Методичне забезпечення

Стихійне лихо – це явище природи,яке виникає раптово і призводить до різкого порушення нормальної діяльності населення,ураження та загибелі людей,знищення матеріальних цінностей.

Кожне стихійне лихо має свою фізичну сутність,свої,тільки йому прита-манні, причини виникнення,рушійні сили,характер і стадії розвитку та особливості впливу на навколишнє середовище. В той же час стихійному лихові властиві загальні риси: великий прострорвий розмах,значний вплив на навколишнє середовище,сильний психологічний вплив на людину та ін..Знання причин виникнення і характеру стихійного лиха дозволяє завчасно здійснювати заходи щодо запобігання важких наслідків деяких з них або послабити силу їх руйнівної дії. В багатьох випадках цьому будуть сприяти адекватна поведінка людей під час стихійного лиха та конкретне виконання заходів щодо ліквідації наслідків рятувальними формуваннями.

Найчастішими стихійними лихами,дія яких виникає раптово і відбувається миттєво є землетруси,повені, зсуви, селі, урагани, шквали, грози, снігові замети.

Під час природних катастроф розміри і структура санітарних втрат характеризуються значною варіабельністю.

Під час сильних землетрусів, смерчів, снігових обвалів, катастрофічних повеней, селів і зсувів можуть переважати безповоротні втрати. Основна причина цього полягає у швидкоплинній дії уражаючих чинників, під час якої люди не встигають правильно і своєчасно відреагувати захисними діями, або ж їхня реакція не повною мірою відповідає подіям. Найбільш складна обстановка може виникнути внаслідок стихійних лих, до осередку яких потрапляють промислово розвинені міста та райони з великою густотою населення. У цьому разі руйнуються будинки, споруди, комунікації, системи життєзабезпечення міст і районів, виникають пожежі, з’являється значна кількість потерпілих. Крім того, порушення інфраструктури життєзабезпечення населення, необхідність переселення людей у безпечні місця неминуче призводять до значного погіршення санітарно-гігієнічного та епідеміологічного стану як в зоні стихійного лиха, так і в місцях тимчасового розміщення населення.

Створюються передумови для виникнення інфекційних хвороб, харчових отруєнь. Зростає загроза виникнення епідемічних осередків. Поширення окремої інфекційної хвороби відбувається неоднаково серед різних контингентів населення в одному й тому ж самому осередку стихійного лиха, оскільки існує відмінність між рівнем санітарно-гігієнічних умов проживання людей у зоні катастрофи та в місцях тимчасового розселення під час евакуації. Крім того, захворюваність різних верств населення залежить і від рівня небезпеки зараження, а також від рівня індивідуального імунітету. Порушення умов водопостачання й харчування за умови недотримання гігієнічних вимог може призвести до поширення кишкових захворювань (черевний тиф, сальмонельоз, холера, вірусний гепатит), серед яких в Україні найбільшу загрозу становить холера. Висока скупченість населення, у тому числі й за рахунок контингентів рятувальників, що прибули для ліквідації наслідків НС, може сприяти виникненню й поширенню повітряно-крапельних

інфекційних хвороб (грип, менінгококова інфекція, дифтерія, кір тощо).

Відсутність можливості здійснення своєчасного банно-прального забезпечення зі зміною білизни може спричинити розвиток паразитарних хвороб (висипний і поворотний тиф тощо).

Зараження територій за межами населенних пунктів рідкими і твердими відходами не має безпосередньої загрози, якщо на цій території відсутнє населення. Однак кордони цієї забрудненої території мають бути позначені для попередження населення про небезпеку.

Розміри й структура санітарних втрат залежать від сили, швидкості поширення НС, густоти населення, ступеня руйнування будівель і комунікаційних мереж, пори року тощо.

 


Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 659 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)