АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

VІ.2.Протиепідемічні заходи в осередку надзвичайної ситуації

Протиепідемічне забезпечення включає комплекс заходів, спрямованих на попередження виникнення істотне зменшення і ліквідацію інфекційних захворювань у зоні НС. Для забезпечення їх найбільшої ефективності необхідно:

§ завчасно прогнозувати санітарну і епідемічну ситуації, визначати ймовірні фактори ризику, що негативно впливатимуть на здоров’я і довкілля;

§ в перші години після катастрофи організувати і забезпечити проведення санітарно-епідемічної розвідки за участю необхідної кількості фахівців(гігієністів, епідеміологів, радіологів, токсикологів тощо);

§ упорядити моніторинг санітарного і епідемічного стану осередку катастрофи і прилеглих до нього територій з метою виявлення і ліквідації або послаблення дії факторів, що негативно впливають на здоров’я людей і довкілля, розробки обґрунтованих рекомендацій і контролю за їх виконанням та ефективністю;

§ дати оцінку санітарно-епідемічному стану осередку катастрофи і прилеглих до нього територій;

§ вивчити особливості розвитку епідемічного процесу найбільш імовірних у даній місцевості інфекційних захворювань;

§ з’ясувати характерні особливості епідемічних осередків і факторів, що сприяють поширенню інфекцій і розробити прогноз санітарних втрат у епідемічних осередках;

§ визначити необхідну кількість сил і засобів, порядок використання і систему управління ними у НС;

§ встановити особливості лікувально-евакуаційного забезпечення інфекційних хворих за умов НС.

У практичному плані санітарно-гігієнічні й протиепідемічні заходи тісно взаємопов’язані і взаємообумовлені.

Звичайно, що в разі поширення серед населення конкретного інфекційного захворювання повинні бути передбачені адекватні заходи. Поряд з їх проведенням здійснюється комплекс заходів, який ще називають “протибактеріологічним захистом населення”.

Протибактеріологічний захист населення являє собою комплекс загальноорганізаційних, санітарно-гігієнічних, протиепіде- мічних та лікувальних заходів, які здійснюються на кожному об’єкті ЦО: на заводі, фабриці, в установі, будинку, гуртожитку, квартирі та ін. Напрям та послідовність цих заходів визначаються характером і особливостями осередку бактеріологічного зараження.

Згідно статті 14 Закону України “ Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру ”, захист від біологічних засобів ураження включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, залежно від їх виду і ступеня ураження, проведення комплексу адміністративно-господарських режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

Заходи,які здійснюються з цією метою включають:

§ виявлення осередку біологічного зараження;

§ своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів захисту;

§ запровадження режимів карантину та обсервації;

§ знезаражування осередку ураження;

§ необхідне знезаражування людей, тварин тощо;

§ своєчасну локалізацію зони біологічного ураження;

§ проведення екстреної та специфічної профілактики;

§ додержання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання та населенням;

§ прогнозування масштабів розвитку наслідків біологічного зараження.

Якщо встановлений вид збудника хвороби і відомі шляхи передачі інфекції, то можна планувати і цілеспрямовано вживати необхідних у даній ситуації протиепідемічних заходів. Серед них можна назвати основні: екстрена ізоляція інфекційного хворого, обмеження контакту людей один з одним, дезінфекційні заходи, екстрена неспецифічна профілактика, санітарна обробка й ін.

Що стосується попереджувальних заходів, то вони здійснюються завчасно,тобто в період повсякденної діяльності. Застосовуються неспецифічні і специфічні засоби захисту.

Неспецифічні засоби застосовуються для захисту від усіх видів ураження – ядерного, хімічного і бактеріологічного. До них належать індивідуальні та колективні засоби захисту населення, захист житлових та виробничих приміщень, запасів продовольства, води, фуражу та приміщень для тварин.

Індивідуальними засобами неспецифічного захисту є засоби, що захищають дихальні шляхи, шкіру і слизові оболонки. Найнадійніше від проникнення бактері -альних аерозолів захищають протигази. Для захисту органів дихання використовуються також респіратори типу “Пелюстка”, ватно-марлеві пов’язки, протипилові тканинні маски (ПТМ-1) з окулярами. Для короткочасного захисту органів дихання можуть бути використані підручні домашні та особисті речі: згорнуті в декілька шарів рушники, хустки, косинки, комір та поли пальто.

Захист шкіри забезпечується спеціальними захисними костюмами або пристосова ним одягом: накидки та плащі з церати та плівкових синтетичних непроникних матеріалів, а також пальто, ватники, штани, взуття зі шкіри чи її замінників, гумові калоші, боти, чоботи, шкіряні рукавиці.

Засобами колективного захисту неспецифічного характеру є різноманітні укриття: залізобетоні та дерев’яно-земляні сховища, погреби. У деяких випадках можуть бути використані щілини з перекриттям, землянки, підвали,погреби, адміністративні та житлові будинки, заглиблені споруди, а також рельєф місцевості. У зв’язку з тим, що щілини не захищають повністю від проникнення бактеріальних аерозолів, населення, використовуючи їх, повинно знаходитись в протигазах чи респіраторах. Найбільший захист досягається в спеціалізованих сховищах та будинках з кондиціонованим повітрям. Особи, які знаходяться в момент дії бактеріологічної зброї в незахищеній квартирі чи виробничому приміщенні, неминуче піддаються зараженню. Тому, щоб попередити проникнення бактеріальних аерозолів у приміщення, необхідно завчасно герметизувати віконні та дверні прорізи ватно-тканинними та гумовими прокладками, щільно закрити вентиляційні отвори, пічні засуви, підвальні та льохові віддушини.

З метою захисту невеликих індивідуальних запасів продовольства і води використовується непроникна тара. Невелика кількість води зберігається в герметично закритих банках, відрах, бідонах та іншому посуді. Крупа, мука, вироби з муки, цукор та інші сипучі продукти упаковують у металеві та скляні банки з кришками (притертими пробками), у мішки з різних синтетичних чи інших непроникних матеріалів. Хліб, м’ясо, масло, овочі зберігаються в мішках з непроникних матеріалів, вощеного паперу, церати, брезенту. Найкраще зберігаються продукти в холодильниках, рефрижераторах, контейнерах, вагонах, автоцистернах, надійна герметизація яких повністю виключає можливість проникнення бактеріальних засобів.

Захист колективних запасів продовольства, фуражу на складах, а також резервуарів з водою забезпечується їх герметизацією у відповідності зі спеціальними інструкціями.

Специфічний захист – це використання препаратів екстреної та специфічної профілактики (вакцини, імунні сироватки, бактеріофаги, антибіотики) та безперечне виконання санітарно-гігієнічних правил у домашніх та виробничих умовах.

Завчасній імунізації населення в системі протибактеріологічного захисту надається важливе значення, але її масовість та ефективність багато в чому залежать від активної допомоги та організованості самого населення.

У першу мить після бактеріологічного зараження, коли ще не встановлено вид збудника, роблять екстрену профілактику антибіотиками, які діють проти декількох захворювань одночасно (поліантибіотики).

Після визначення виду збудника рекомендується імунізація вакцинами чи сироватками. Сироватки застосовують не тільки з профілактичною, але й з лікувальною метою. Крім сироваток, у профілактиці і лікуванні застосовують бактеріофаги, які дають кращий ефект у сполученні з лікувальними сироватками та антибіотиками.

Одночасно зі специфічною профілактикою вживають санітарно-гігієнічних заходів, які попереджають зараження. Населення мусить знати способи здійснення цих заходів і під керівництвом і контролем особового складу СД і СП постійно запроваджувати їх на виробництві і в домашніх умовах.

Важливе значення має здійснення дезінсектиційних та дератазаційних заходів.Знищуючи комах та гризунів, підтримуючи в чистоті територію дворів, складів, садиб, населення перешкоджає розповсюдженню захворювань, які передаються людині через живих переносників.

Хоча ці заходи не дозволяють повністю захистити людей в момент бактеріологічного зараження з повітря, в подальшому з їх допомогою можна не допустити розповсюдження інфекційних хвороб.

Під час перебування на зараженій місцевості, проведення прибирання та знезараження захисний одяг робітника (маски, окуляри, куртка, штани, калоші,рукавиці) може бути заражений бактеріальними засобами, тому наступним етапом буде обов’язкова санітарна обробка людини і його одягу. Усе населення, яке піддалося дії бактеріологічного зараження, підлягає частковій і повній санітарній обробці.

Часткова санітарна обробка полягає в обмиванні та знезараженні відкритих частин тіла. Її можна зробити в будь-яких умовах (домашніх, виробничих і польових). Губкою, мочалкою, марлею чи чистою ганчіркою, змоченою в теплій воді з милом (або рідиною з індивідуального протихімічного пакету), обтирають обличчя, руки, а потім одяг та взуття.

Повна санітарна обробка полягає в обмиванні тіла гарячою водою з милом під душем (у ванні, тазу, кориті) із зміною білизни та повним знезараженням знятого одягу, взуття і засобів індивідуального захисту. Повна санітарна обробка можлива в будь-яких умовах (домашніх, виробничих і польових). У цьому разі весь одяг, взуття та індивідуальні засоби захисту затарюють у непроникні мішки для наступної камерної обробки. Речі, що затарені в мішки і підлягають знезараженню в стаціонарних дезінфекційних камерах, передаються за описом дезінфекторам. Після камерної обробки також за описом речі повертають населенню.

Організація та здійснення вказаних профілактичних заходів забезпечується медичною службою у взаємодії з іншими службами ЦО. Першими помічниками медичних працівників у здійсненні цих заходів є санітарні дружинниці, члени санітарних постів, громадські санітарні інспектори (ГСІ) та всі активісти спілки Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.

Під контролем медичних працівників вони організують населення для здійснення санітарно-оздоровчих та гігієнічних заходів на підприємствах, в установах, на об’єктах торгівлі та громадського харчування, в житлових будинках та дитячих закладах; слідкують за виконанням правил особистої гігієни.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1624 | Нарушение авторских прав