АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Польове розміщення формувань

Організація польового розміщення формувань починається з розвідки району, який призначений для розміщення особового складу.

Для розташування особового складу в польових умовах вибирають незабруднену, забезпечену доброякісною водою місцевість, захищену від вітрів, на якій будуються тимчасові споруди (намети, розбірно-щитові казарми, польові вагончики або модулі). Безпосереднє керівництво будівництвом табору здійснюється начальником інженерної служби.

Начальник медичної служби здійснює попередній санітарний нагляд за вибором місць, розміщенням житлових, службових та господарських будівель, за територіальним зонуванням табору. В його обов'язки входить також проведення поточного санітарного нагляду за санітарним станом району дислокації табору, приміщень, за організацією водопостачання, харчування, лазнево-пральним забезпеченням тощо.

При розміщенні особового складу в наметах їх обладнують ліжками або дерев'яними нарами. В кожному підрозділі встановлюється бачок з питною водою. На кожен підрозділ обладнуються вмивальники польового типу з розрахунку 1 кран на 5-7осіб. Стічні води від вмивальників по відвідним ровикам направляються у фільтрувальні колодязі, які заповнюються шлаком або щебенем. Перед спуском ці води проводять через милозатримувачі (можуть бути використані ящики з дірчастим дном, заповнені соломою, стружками або сухою травою).

Туалети та канава для сміття мають бути розташовані не ближче 75 м від наметів та об'єктів харчування. В туалеті передбачується 1 вічко та 0,4 похідних метри пісуару на 10-12 осіб. Підлогу та стіни на висоту до 1 м щодня дезінфікують 1%-ним розчином хлорного вапна та ДТСГК, а вміст вигрібів — 10%-ним розчином тих же препаратів.

Вся територітабору повинна щоденно прибиратись. Для збору твердих покидьків та сміття мають бути обладнані сміттєзбірники, які повинні герметично закриватись. Сміття вивозять влітку щоденно, а взимку не рідше ніж 1 раз на 3 дні. Регулярно проводяться протимушині заходи та дератизація.

З гігієнічної точки зору польове розташування має ряд негативних особливостей: зниження рівня комунально-побутового забезпечення, скупченість, низька захищеність від несприятливого впливу кліматичних та геофізичних чинників, постійний контакт з грунтом, можливість контакту з дикими тваринами та гризунами, труднощі з організацією водопостачання та харчування.

Санітарний нагляд за харчуванням.

Організація харчування особового складу формувань і евакуйованого населення, забезпечення продуктами харчування та відповідним майном, підтримання належного санітарно-гігієнічного стану об’єктів харчування покладається на відповідні служби.

Харчування за своїм характером є громадським, а постачання продуктів харчування — централізованим і здійснюється за встановленими нормами забезпечення.

Розрізняють пайки котлового забезпечення, сухі пайки та додаткові. Пайки котлового забезпечення призначені для приготування гарячої їжі в стаціонарних умовах дислокації та при польовому розміщенні. Сухі пайки комплектуються з консервів та концентратів. Вони призначені для харчування особового складу в умовах, коли приготування гарячої їжі неможливе.

Пайки складені таким чином, що повністю компенсують енергетичні витрати особового складу під час РіНАВР. Енергетичні витрати рятувальників становлять 3500-4500 ккал.

Хворі, які знаходяться на лікуванні в загонах першої медичної допомоги отримують харчування за госпітальною нормою. Їжа для них готується на кухні за окремим раціоном.

Фахівці, які працюють в умовах впливу шкідливих чинників отримують додатково лікувально-профілактичне харчування.

Режим харчування при проведенні РіНАВР рекомендовано встановити наступний: гаряча їжа видається тричі на добу — на сніданок, обід та вечерю, а чай двічі — на сніданок та вечерю. Сніданок має бути виданим до початку робіт, обід — після закінчення основних робіт, а вечеря — за 2-3 години до відбою. Інтервали між окремими прийомами їжі не повинні перевищувати 7 годин. Години прийому їжі встановлюються розпорядком дня, який затверджується командиром формування. Добова норма харчування розподіляється по калорійності таким чином: на сніданок — 30-35 %, на обід — 40-45 % та на вечерю — 20-30 %. Режим харчування може змінюватись командиром в залежності від конкретних умов з урахуванням рекомендацій лікаря.

В польових умовах харчування організовується через пересувні пункти харчування. Для приготування їжі використовується мінімум кухонного обладнання. Їжу готують з консервів та концентратів. З цією метою на постачанні знаходяться польові автокухні (ПАК-170, КП-125).

В польових умовах харчування може бути котловим, самостійним (індивідуально-груповим) та змішаним.

Котлове харчування в польових умовах не має принципових відмінностей від котлового харчування у місцях постійної дислокації. Гаряча їжа готується тричі на добу з використанням свіжих продуктів.

При самостійному або індивідуально-груповому харчуванні особовий склад готує гарячу їжу сам або використовує її без теплової обробки. Для приготування гарячої їжі використовуються малолітражні кухні, таганці або багаття.

При змішаному харчуванні гаряча їжа видається 2 рази на добу — на сніданок та вечерю, а в інтервалах між ними військовослужбовці вживають продукти з сухого пайку.

В основу роботи пересувних пунктів харчування покладено принцип поточності обробки продуктів, приготування їжі та видачі її військовослужбовцям. Польові кухні та технологічне обладнання розташовуються в тимчасових розбірно-щитових спорудах або у наметах. При харчуванні особового складу з казанків на відстані 25 м від кухні обладнуються місця для їх очищення та миття.

До часу, призначеного розпорядком для прийому їжі, її приготування повинно бути закінчено. Зберігання її дозволяється лише для осіб, які не можуть бути присутні на прийомі їжі за службовими обов'язками. Для цього готові страви дозволяється зберігати в холодильнику не більше ніж 4 години, або на гарячій (80°С) плиті не більше 1,5 год., або у термосах 2 год.

В польових умовах під час приготування їжі ніякі відхилення від кулінарних та санітарних правил не допускаються.

Деякі особливості в кулінарній обробці встановлені саме для польових умов. Так заморожене м'ясо попередньо не потребує розморожування. Його розрубують на шматки 1,5-2 кг, які після зачищення та обмивання відразу закладають в казан. Розділене на порції варене м'ясо викладають на деко, заливають бульйоном та проварюють протягом 15 хвилин після закипання. Видача м'яса без додаткової теплової обробки заборонена. Консервні бляшанки відкривають безпосередньо перед закладкою в казан. Перед розкриттям бляшанки очищують від змащування, розігрівають у гарячій воді 10-15 хвилин. Перед роздачею м'ясні консерви проварюють в казанах не менше 20 хвилин. Відкриті консерви зберігати забороняється.

Для збору та зберігання харчових відходів повинні бути виділені спеціальні ємності з герметичними кришками. Вивезення відходів здійснюється відразу після закінчення прибирання їдальні, очищення та миття кухонного та столового посуду. Ці ємності повинні щоденно підлягати очищенню, миттю та дезінфекції.

На об'єктах харчування в польових умовах регулярно повинні проводитись протимушині заходи та боротьба з гризунами, які є джерелами інфекції або переносниками численних інфекційних захворювань.

Особлива увага в польових умовах приділяється контролю за станом здоров'я працівників об'єктів харчування, які можуть стати причиною виникнення значних епідемічних спалахів інфекцій з фекально-оральним механізмом передачі. Відповідальність за прийом на роботу та допуск до роботи осіб, які не пройшли медичного обстеження, або за порушення термінів його проведення несуть посадові особи відповідних об'єктів харчування.

Таким чином санітарний нагляд за харчуванням передбачає:

§ участь у розробці режиму харчування та складанні розкладкипродуктів з урахуванням фізіолого-гігієнічних вимог та характеру заходів по ліквідації наслідків НС;

§ перевірку готовності підрозділів продовольчої служби до транспортування та зберігання запасів продовольства та питної води, приготування та реалізації готової їжі;

§ перевірку проходження працівниками об'єктів харчування медичних обстежень, знань кухарським складом продовольчих пунктів гігієнічних норм і санітарних правил та їх виконання під час роботи;

§ контроль забезпечення особового складу індивідуальними казанками, кухликами, ложками, флягами, а також перевірка знань та виконання ним правил особистої та колективної гігієни;

§ контроль за виконанням гігієнічних вимог до розташування продовольчих пунктів на місцевості, організацією їх водозабезпечення, очищенням території та видаленням відходів і сміття;

§ перевірку умов зберігання пересувних запасів продовольства, особливо такого,що швидко псується, а також питної води на продовольчих пунктах;

§ контроль за виконанням гігієнічних вимог до первинної теплової обробки продуктів;

§ перевірку забезпечення умов прийому їжі на продовольчих пунктах та контроль за її доставкою та термінами реалізації;

§ перевірку якості миття та знезараження індивідуальних казанків,

кухлів, ложок, посуду, інвентарю та термосів на продовольчих

пунктах;

§ контроль за організацією харчування на марші, у відриві від своїх формувань з використанням сухих пайків;

§ організацію проведення серед особового складу санітарно- просвітньої роботи з урахуванням гігієнічних вимог до харчування в польових умовах, недопущення вживання в їжу випадкових та неперевірених продуктів рослинного і тваринного походження.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 2786 | Нарушение авторских прав