Оптимальна, науково обґрунтована організація праці, дотримання гігіє- нічних норм та санітарних правил під час проведення аварійно – рятувальних робіт є умовами високої працездатності особового складу, його стійкості до фізичного та нервово-психічного напруження, до дії несприятливих чинників навколишнього середовища. Несприятливий вплив чинників навколишнього середовища в процесі проведення аварійно-рятувальних робіт проявляється гострими та хронічними професійними захворюваннями. Ризик виникнення цих захворювань збільшується під час аварійних ситуацій або в результаті порушень техніки безпеки.
До шкідливих штучних чинників, які можуть спричинити професійні захворювання відносяться технічні рідини та інші ХНР, вихлопні гази, окис вуглецю, електромагнітні випромінювання надвисокочастотного та інших діапазонів, шум, вібрація, перевантаження тощо. Окрім шкідливих штучних чинників існує цілий ряд природних чинників, які за певних обставин можуть привести до патологічних змін в організмі. До них відносяться підвищений тиск при водолазних роботах, понижений атмосферний тиск та гіпоксія при діях у гірській місцевості.
Для сучасної професійної діяльності стає все більш характерним зростання частки розумової праці, значне нервово-психологічне напруження та все ще досить інтенсивне фізичне навантаження.
З точки зору значного впливу на стан здоров'я велике медичне значення має проблема замкнених просторів технічних об'єктів, в яких наведені негативні чинники професійної діяльності набувають нового значення (особливо при комплексній взаємодії). Розробка цієї проблеми ведеться трьома основними напрямками.
Перший напрямок — вивчення характеру та інтенсивності впливу на людину вже відомих та нових несприятливих чинників у процесі професійної діяльності та розроблення науково-обгрунтованих нормативів цього впливу.
Другий напрямок — гігієнічні рекомендації щодо організації режиму праці та відпочинку особового складу з метою визначення допустимих змін у функціональному стані під час проведення аварійно-відновлювальних робіт та обслуговування техніки.
Третій напрямок — розробка методів професійного відбору та тренування особового складу з метою раціонального розподілу осіб для підготовки за різними фахами.
Таким чином, санітарний нагляд за умовами праці проводиться з метою попередження професійних та інших захворювань, уражень та травм, обумовлених впливом несприятливих чинників професійного середовища та являє собою систему контролю за виконанням гігієнічних норм і санітарних правил при організації навчально-бойової підготовки, робіт по обслуговуванню та експлуатації рухомих та стаціонарних технічних об'єктів.
Санітарний нагляд за умовами праці особового складу передбачає:
§ участь в розробці планів підготовки з метою якомога повної реалізації
гігієнічних вимог щодо забезпеченню режиму праці та відпочинку;
§ контроль за умовами проведення класних занять та відпрацюванням практичних елементів спеціальної підготовки;
§ при проведенні занять і робіт на відкритому повітрі перевірку екіпіру-
вання та виконання вимог з профілактики перегрівань та переохолод жень, а також оцінку санітарного стану місць проведення занять;
§ контроль за виконанням заходів з профілактики травматизму, отруєнь технічними рідинами та іншими ХНР, вихлопними газами при експлуатації техніки;
§ перевірку виконання заходів з профілактики впливу несприятливих
метеочинників, високих та низьких температур навколишнього
середовища
§ забезпечення відпочинку та попередження перевтомлень особового
складу під час відпрацювання елементів навчальної підготовки на
полігонах та в польових умовах, при обслуговуванні техніки в парку та
на марші;
§ оцінки відповідності величини та інтенсивності фізичного навантаженн-