АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Санітарно-епідемічний нагляд за пересуванням

Пересування евакуйованого населення і формувань здійснюється двома основними способами —пішим порядком та транспортними перевезеннями.

Для перевезення залізничним транспортом формуються ешелони. Для медичного забезпечення населення,що евакуюється на значні відстані, на кожний залізничний ешелон (або судно при евакуації водним транспортом) виділяється 1 лікар,1-2 середніх медичних працівника з необхідним майном

За гігієнічне забезпечення ешелону відповідає начальник ешелону та його заступники. В ешелоні мають бути вагони для людей, ізолятор для інфекційних хворих, кухня, вагон для запасів продовольчих продуктів.

Під час слідування лікар щоденно перевіряє санітарний стан вагонів; контролює дотримання правил особистої гігієни; перевіряє умови зберігання та якість харчових продуктів; веде санітарний контроль за приготуванням та видачею їжі; постачанням питною водою; керує санітарною обробкою особового складу; проводить санітарно-просвітню роботу.

Постачання ешелону питною холодною та гарячою водою здійснюється адміністрацією залізниці з розрахунку 6-10 л/добу на одну особу. В ешелоні повинен бути запас питної води в бачках.

Гаряча їжа готується не менше 2 разів на добу. Якщо ешелон не обладнаний кухнями, то евакуйовані (особовий склад формувань,що перевозиться) гарячою їжею забезпечуються 1 раз на добу на пересувних продовольчих пунктах, де отримують не менше 50 % добової норми продуктів харчування. Інша частина добового пайку видається у вигляді сухого пайку

Найбільш поширеним способом пересування формувань і евакуації населення є перевезення на автомобілях. Середня швидкість руху колони на марші вдень 30-40 км/год., вночі — 25-30 км/год., середньодобовий пробіг колони - 150-350 км. Час доби розподіляється: пересування — 10-12 год., завантаження (вивантаження) — 3-4 год., технічне обслуговування — 1-2 год., відпочинок особового складу — 7-8 год.

Для відпочинку здійснюють малі та великі привали, а також нічний (денний) відпочинок. Малі привали тривалістю до 1 год. призначають через кожні 3-4 години слідування для розминки, прийому їжі та води. На початку другої половини добового переходу (через 6-8 год. слідування) здійснюють великий привал на 2 год. для відпочинку, прийому гарячої їжі та огляду техніки.

При завантаженні розраховують 0,27 м² підлоги кузова на одну особу.

Під час автомобільних перевезень на організм людини потрапляє під негативний вплив комплексу чинників навколишнього середовища, сумарним ефектом якого може бути передчасний розвиток втоми та зниження працездатності. Перш за все це перегрівання або переохолодження, обмороження, простудні захворювання, головний біль, статичне напруження окремих груп м'язів, укачування. Небезпечним чинником може бути отруєння вихлопними газами під час порушення дистанції між автомобілями, при зниженні темпу пересування, зупинках з ввімкнутими двигунами тощо.

Харчування здійснюється на пересувних пунктах харчування, або особовий склад готує їжу з консервів, або харчуються сухим пайком.

Водопостачання здійснюється за рахунок води з запасів, які перевозяться в колоні.

При евакуації населення пішим порядком, колони формуються за об'єктами господарювання, чисельність колони не повинна перевищувати 1000 осіб. Швидкість руху колони планується 2-3 км/год., дистанція між колонами до 500 метрів. Величина добового переходу може складати 20-30 км, тривалість привалів складає:

- малих-10-15 хвилин;

- великих-1-2 години.

Малі привали призначаються кожні 1-1,5 години руху, великий - на початку другої половини добового переходу, як правило, за межами зон (районів) можливих негативних факторів надзвичайної ситуації.

Формування здійснюють марш пішим порядком в горах, лісисто-болотистій місцевості та важкопрохідних районах. Марш буває: звичайний, форсований та марш-кидок. Протяжність добового переходу звичайним маршем в середньому 25-30 км, швидкість пересування 4-5 км/год. При форсованому марші добовий перехід складає 40-45 км. Під час марш-кидку швидкість складає 8-9 км/год., а відстань — 5-15 км.

Режим пересування: перший малий привал на 10-15 хв. здійснюється через 1 год., далі — на 20-30 хв. через кожні 2-3 год. руху. В другій половині добового переходу здійснюється великий привал тривалістю 2-4 год.

Марш пішим порядком — важка фізична праця з витратами до 4000 ккал на добу, які повинні бути повернуті під час відпочинку достатнім харчуванням. Режим харчування: за 40-60 хв. до початку маршу видається м'ясний сніданок. На великому привалі після короткочасного відпочинку видається другий сніданок у вигляді другої страви і чаю, або консервів з хлібом та чаєм. Обід видається після закінчення маршу або перед ночівлею.

При пересуванні формування своїм ходом до місця призначення повинна бути організована розвідувальна група до складу якої обов'язково повинен входити медичний працівник. Він зобов'язаний проводити санітарно-епідеміологічну розвідку маршруту та місць відпочинку особового складу. В ході розвідки необхідно оцінити санітарно-епідеміологічний стан маршруту пересування, виявити неблагополучні в санітарному відношенні населені пункти, для того щоб не допустити розміщення в них особового складу на відпочинок; провести оцінку джерел водопостачання щодо можливості використання їх для водозабезпечення особового складу.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 833 | Нарушение авторских прав