АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Морфологічна характеристика та ускладнення гострої інтерстиційної пневмонії

Гострі інтерстиціальні пневмонії, або пневмоніти, зустрічаються при дії певних збудників – вірусів, орнітозу, мікоплазми, рикетсій, хламідій і пневмоцист.

У літературі такі захворювання легенів позначаються також терміном "атипові пневмонії", що підкреслює, що дані гострі інфекційні захворювання легенів відрізняються від пневмоній не тільки клінікою, але й вимагають інших методів лікування. Вони можуть мати вторинний характер або бути самостійною нозологічною формою.

Гостра інтерстиційна пневмонія (пневмоніт) — захворювання інфекційної природи, що характеризується первинним розвитком гострого запалення в альвеолярній стінці й легеневому інтерстиції з можливим вторинним утворенням ексудата в просвіті альвеол і бронхіол. Зустрічається вкрай рідко. Етіологія пов'язана з вірусами, мікоплазмою, грибами, пневмоцистами.

Синонім гострої інтерстиційної пневмонії – гострий пневмоніт. Останній термін є кращим і важливим для практичного лікаря, оскільки підкреслює відмінність даної групи хвороб від гострих пневмоній, що визначає використання і інших методів терапії. Антибіотики при інтерстиційних пневмоніях не рекомендуються й можуть сприяти збільшенню імунопатологічних процесів і прогресуванню захворювання. Хаммен і Річ описали захворювання невідомої природи, пізніше названої хворобою Хаммена-Річа. Захворювання має загальні клінічні й морфологічні риси з гострою інтерстиційною пневмонією, однак перебіг надзвичайно бурхливий із прогресуванням гострої легенево-серцевої недостатності й летальним результатом протягом 2-4 місяців. Етіологія цього захворювання дотепер не установлена.

Патогенез гострих інтерстиційних пневмонійпов'язаний з первинним ураженням збудниками елементів альвеолярної стінки – пневмоцитів 1-го й 2-го порядку, ендотелію капілярів, що супроводжується розвитком на цій території гострого запалення. Нерідко в процесі беруть участь імунопатологичні механізми по типу реакцій гіперчутливості негайного й уповільненого типів.

Морфологічні прояви в значній мірі стереотипні й характеризуються ушкодженням і регенерацією альвеолярного епітелію, повнокров’ям альвеолярних капілярів, запальною інфільтрацією альвеолярної стінки, скупченням білкової рідини в просвітах альвеол, нерідко з формуванням гіалінових мембран, часто з домішкою поліморфноядерних лейкоцитів і макрофагів, іноді з характерними включеннями. Наприкінці нерідко розвивається ітерстиційний фіброз. Гострі інтерстиційні пневмонії, викликані вірусами. Різноманітні вірусні захворювання (грип, парагрип, аденовірусні інфекції й ін.) супроводжуються розвитком пневмоній як вірусної, так і вірусно-бактеріальної природи (грипозна пневмонія). Нерідко вірусні пневмонії виникають і при дитячих вірусних інфекціях. Особливістю вірусних інтерстиційних пневмоній є перевага лімфо-гістіоцитарних елементів у запальному інфільтраті в інтерстиції, що обумовлено реакціями клітинного імунітету.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 689 | Нарушение авторских прав