АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Морфологічна характеристика та ускладнення гострої інтерстиційної пневмонії
Гострі інтерстиціальні пневмонії, або пневмоніти, зустрічаються при дії певних збудників – вірусів, орнітозу, мікоплазми, рикетсій, хламідій і пневмоцист.
У літературі такі захворювання легенів позначаються також терміном "атипові пневмонії", що підкреслює, що дані гострі інфекційні захворювання легенів відрізняються від пневмоній не тільки клінікою, але й вимагають інших методів лікування. Вони можуть мати вторинний характер або бути самостійною нозологічною формою.
Гостра інтерстиційна пневмонія (пневмоніт) — захворювання інфекційної природи, що характеризується первинним розвитком гострого запалення в альвеолярній стінці й легеневому інтерстиції з можливим вторинним утворенням ексудата в просвіті альвеол і бронхіол. Зустрічається вкрай рідко. Етіологія пов'язана з вірусами, мікоплазмою, грибами, пневмоцистами.
Синонім гострої інтерстиційної пневмонії – гострий пневмоніт. Останній термін є кращим і важливим для практичного лікаря, оскільки підкреслює відмінність даної групи хвороб від гострих пневмоній, що визначає використання і інших методів терапії. Антибіотики при інтерстиційних пневмоніях не рекомендуються й можуть сприяти збільшенню імунопатологічних процесів і прогресуванню захворювання. Хаммен і Річ описали захворювання невідомої природи, пізніше названої хворобою Хаммена-Річа. Захворювання має загальні клінічні й морфологічні риси з гострою інтерстиційною пневмонією, однак перебіг надзвичайно бурхливий із прогресуванням гострої легенево-серцевої недостатності й летальним результатом протягом 2-4 місяців. Етіологія цього захворювання дотепер не установлена.
Патогенез гострих інтерстиційних пневмонійпов'язаний з первинним ураженням збудниками елементів альвеолярної стінки – пневмоцитів 1-го й 2-го порядку, ендотелію капілярів, що супроводжується розвитком на цій території гострого запалення. Нерідко в процесі беруть участь імунопатологичні механізми по типу реакцій гіперчутливості негайного й уповільненого типів.
Морфологічні прояви в значній мірі стереотипні й характеризуються ушкодженням і регенерацією альвеолярного епітелію, повнокров’ям альвеолярних капілярів, запальною інфільтрацією альвеолярної стінки, скупченням білкової рідини в просвітах альвеол, нерідко з формуванням гіалінових мембран, часто з домішкою поліморфноядерних лейкоцитів і макрофагів, іноді з характерними включеннями. Наприкінці нерідко розвивається ітерстиційний фіброз. Гострі інтерстиційні пневмонії, викликані вірусами. Різноманітні вірусні захворювання (грип, парагрип, аденовірусні інфекції й ін.) супроводжуються розвитком пневмоній як вірусної, так і вірусно-бактеріальної природи (грипозна пневмонія). Нерідко вірусні пневмонії виникають і при дитячих вірусних інфекціях. Особливістю вірусних інтерстиційних пневмоній є перевага лімфо-гістіоцитарних елементів у запальному інфільтраті в інтерстиції, що обумовлено реакціями клітинного імунітету.
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 683 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 |
|