АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Морфологічна характеристика, прогноз тубулоінтерстиційного нефриту

Тубулоінтерстиційний нефрит - захворювання з імунозапальним пошкодженням інтерстицію канальців нирок. Етіологія і патогенез – такий же як при гломерулонефриті.

Кла сифікація. Поділяють на первинний і вторинний (ВКВ, ревматоідний артрит й ін.). А за течією поділяють на гострий і хронічний.

Морфологія:

Гострий характеризується набряком і інфільтрацією строми: лімфоцитами й макрофагами (лімфогістіоцитарний варіант), плазмоцитами (плазмоцитарний варіант), еозинофілами (еозинофільний варіант), епітеліоїдними клітинами (гранулематозний варіант). Спостерігається периваскулярна інфільтрація та некроз нефроцитів. На базальній мембрані канальців помітні імунні комплекси.

Хронічний характеризується лімфогістіоцитарною інфільтрацією і периваскулярним склерозом. В канальцях спостерігається дистрофія. Результат - нефросклероз.

Ускладнення: ХНН.

Морфологічна характеристика, прогноз гострого та хронічного пієлонефриту.

ПІЄЛОНЕФРИТ - гнійне інфекційне 1-но або 2-х стороннє запалення ниркової миски, чашечок, речовини нирок з переважним пошкодженням проміжної тканини.

Класифікація:

1. гострий (вогнищевий, дифузний),

2. хронічний

Етіологія:

- висхідний шлях інфікування - із сечовивідних шляхів (при дискинезії сечоводів, рефлюксах, каменях, стриктурах, пухлинах, вагітності й ін.)

- низхідний (гематогенний) шлях - при черевному тифі, ангіні, сепсисі й ін. А також можливий лімфогенний шлях - з товстої кишки, статевих органів.

ПА: Гострий: Мікроскопічно: повнокров'я й лейкоцитарна інфільтрація мисок і чашечок, вогнища некрозу слизової оболонки, фібринозний пієліт, дистрофія канальців, у їхньому просвіті циліндри з десквамованого епітелію й лейкоцитів.

Макроскопічно: нирка збільшена, тканина набрякла, повнокровна, капсула легко знімається, порожнини мисок та чашечок розширені, заповнені каламутною рідиною або гноєм, слизова оболонка тьмяна з вогнищами крововиливу.

На розрізі ниркова тканина строката, жовто-сірі ділянки оточені зоною повнокрів'я, геморагій й абсцесів.

Хронічний: Мікроскопічно: у мисках і чашечках склероз, лімфоплазмоцитарна інфільтрація, поліпи слизової оболонки, метаплазія перехідного епітелію в багатошаровий плоский. Інкапсуляція абсцесів, макрофагальна резорбція гнійно-некротичних мас, дистрофія й атрофія канальців. Збережені канальці різко розтягнуті, епітелій сплощений, у просвітах колоїдоподібний вміст (″щитовидна″ нирка).

Наслідки: пієлонефритично зморщена нирка, піонефроз, папілонекроз, гіпертензія, видужання.

Гострий пієлонефрит. Нирка збільшена у розмірі, тканина набрякла, повнокровна, капсула легко знімається. На поверхні невеличкі абсцеси.

Ускладнення: злиття великих абсцесів - карбункул нирки; піонефроз - утворення гнійної порожнини в мисці; перинефрит - перехід запалення на фіброзну капсулу; паранефрит - перехід запалення на клітковину що оточує нирку; папілонекроз; хронічна ниркова недостатність.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 457 | Нарушение авторских прав