АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Поверхнева

За наявності скарг на біль у певній частині живота пальпацію слід починати з ділянки, що найвіддаленіша від передбачуваної локалізації больової зони. Якщо скарг на біль у животі немає, пальпацію потрібно проводити симетрично у напрямку знизу вгору в такій послідовності: ліва пахвинна ділянка – права пахвинна ділянка, ліва бічна (клубова) – права бічна (клубова), ліва підреберна – права підреберна – надчеревна, пупкова й надлобкова.

Пальпацію живота бажано проводити натще і після спорожнення кишечника.

Болючість: інтенсивність болю, локалізація (обмежена або поширена), зони гіперстезії- гіпералгезії.

Напруження черевної стінки: дифузне або місцеве (із зазначенням локалізації), податливість, резистентність, м’язове напруження (ригідність).

Симптом подразнення очеревини Щоткіна-Блюмберга (позитивний, негативний).

Набряки (пастозність), наявність ущільнень, вузлів, пухлин та збільшених органів і патологічних утворень черевної порожнини: локалізація, форма, розміри, консистенція, болючість, характер поверхні, рухомість, зв’язок із сусідніми органами; флюктуація.

Розходження прямих м’язів живота, розширення пупкового кільця, наявність гриж (білої лінії живота, пупкової, пахвинної, післяопераційної).

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 476 | Нарушение авторских прав