АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

СИСТЕМА ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ

Апетит: добрий, середній, знижений, підвищений, спотворений (потяг до неїстівних речовин – крейди, вугілля, вапна тощо), відсутній; пристрасть чи відраза до їжі, якої (м’ясо, жири, солодощі тощо); неприйняття їжі (природжене, набуте), чим проявляється (нудотою, блюванням, головним болем, свербінням шкіри, висипкою на шкірі).

Насичуваність: нормальна, швидка, постійне відчуття голоду.

Спрага: кількість випитої рідини за добу.

Неприємні відчуття в роті: сухість, посилене слиновиділення, печіння і біль у ділянці язика (глосодинія), слизової оболонки ротової порожнини; зубний біль, кровоточивість ясен; присмак (кислий, гіркий, металу, солодкий), неприємний запах із рота.

Жування: їжу пережовує добре, погано (відсутність зубів, зубні протези), біль під час жування.

Ковтання і проходження їжі стравоходом: вільне, утруднене (в якому місці затримується харчова грудка) – постійно, періодично, відколи; проходження якої їжі утруднене (твердої, густої, м’якої, кашкоподібної, рідкої), супроводжується болем (локалізація, іррадіація) чи безболісне. Відчуття затримки їжі в стравоході (на якому рівні), стороннього тіла, “клубка” в горлі.

Печія: частота, тривалість, інтенсивність; зв’язок з характером і часом споживання їжі; що полегшує.

Відрижка: характер (кислим, гірким, спожитою їжею, повітрям із запахом тухлих яєць, калу та ін.); тривалість, частота, вираженість; час появи і зв’язок з видом їжі, положенням тіла; чи настає полегшення.

Нудота: інтенсивність, частота, тривалість, вираженість; зв’язок з часом споживання і характером їжі, неприємними запахами, чим супроводжується (блюванням, болем у животі, запамороченням та ін).

Блювання: частота, час появи (на висоті болю, натще, відразу або через деякий час після споживання їжі); залежність від характеру їжі; настає раптово чи після нудоти; чи полегшує самопочуття хворого; виникає мимоволі чи хворий викликає його штучно. Кількість і характер блювотних мас (щойно спожитою їжею, спожитою раніше, жовчю, кислою рідиною, зі слизом та ін.); наявність у них крові (червоної, темно-червоної, кольору “кавової гущі”, згустків крові); запах (кислий, гнилісний, тухлих яєць; без запаху).

Гикавка: частота, тривалість, умови виникнення.

Біль у животі: локалізація (в надчеревній ділянці, підребер’ї, здухвинних, навколопупковій, пахвинних, надлобковій ділянках, по всьому животу); інтенсивність, характер (постійний, періодичний, нападоподібний; гострий, тупий, пекучий, ниючий, колючий, розпираючий, у вигляді нестерпних нападів), виникає поступово, раптово; іррадіація (в спину, в підребер’я, плече, лопатку, пахвинну ділянку, крижову кістку, ногу та ін.). Залежність від споживання їжі (до їди, через який час після їди, голодний, нічний біль), її характеру (груба, гостра, жирна, смажена, солона, кисла та ін.) і випорожнення кишечника; зв’язок з фізичним навантаженням, струсом тіла, ходьбою, хвилюванням, менструацією, сезонність появи. Положення хворого під час нападу болю, вплив його на інтенсивність больового відчуття. Чи супроводжується біль підвищенням температури тіла, блюванням, здуттям живота, затримкою газів, буркотінням, сечовиділенням, жовтяницею, потемнінням або знебарвленням сечі та ін.; чим полегшується (споживанням їжі, теплом, холодом, якщо застосуванням ліків, то яких).

Здуття і неприємні відчуття в ділянці живота (важкість, стискання, розпирання, переповнення), буркотіння: частота, вираженість, умови виникнення (зв’язок з характером їжі, з квапливою їдою тощо).

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 485 | Нарушение авторских прав