АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Аеросакуліт (Пневмоаероцистіт)

Запалення легень і повітроносних мішків.

Етіологія. Причиною є порушення теплового режиму, підвищена вологість, утримання на сирій підстилці, різкі коливання температури протягом доби, що тривало діють на організм. Особливо часто захворювання реєструють у молодняку птиці.

Патогенез. Тривала дія етіологічних чинників приводить до розповсюдження запалення по слизистій оболонці всіх відділів дихальних шляхів, активізація мікрофлори підсилює набряк і транссудацію.

Клінічні ознаки. Хвора птиця пригнічена, сонлива, відмовляється від корму, дихання у неї хрипке (вологі хрипи), напружене. При диханні часто чутні булькаючі звуки. На початку захворювання відмічають підвищення температури тіла на 1 – 1,5 ⁰С. Спостерігаються слизові або слизово-гнійні витікання з очей і носових ходів, набряк повік і додаткових синусів, закупорка носових ходів.

Патологоанатомічні зміни. У просвіті верхніх дихальних шляхів, бронхів і повітроносних мішках пінява рідина, слизова оболонка дихальних шляхів набрякла і гіперемійована, легенева тканина набрякла, з ділянками катарального, катарально-геморагічного або фібринозного запалення, особливо у верхівкових ділянках. Відзначають набухання і тьмяність стінок повітроносних мішків, вони вкриті фібринозними плівками, нитками або на їх поверхні знаходять скупчення сирних мас. У порожнинах повітроносних мішків відзначають скупчення серозно-фібринозного ексудату.

Діагноз. Встановлюють на підставі аналізу умов утримання, клінічних і патологоанатомічних ознак.

Виключають інфекційні захворювання (бронхіт, ларинготрахеїт, пастерельоз, колібактеріоз, респіраторний мікоплазмоз, аспергільоз).

Лікування і профілактика. Регулюють температурно-вологогісний режим, вводять в раціон кисломолочні продукти, сир або лікувальні молочнокислі культури, моркву, морквяний сік, зелень, вітаміни (А, групи В і С).

Слід промивати носові ходи і додаткові синуси і прогрівати птахів, як при лікуванні риніту. або інгаляції препаратів йоду.

Застосовують аерозольтерапію і аерозольпрофілактику сульфаніламідними препаратами, антибіотиками (натрієві солі сульфадимезину, норсульфазолу, сульфапіридазин, тетрациклін, неоміцин, левоміцетин, полімексин М, еритроміцин, синтоміцин, стрептоміцин, мономіцин, оксицилін, ампіцилін). Окремим птахам призначають антибіотики внутрішньом’язово в дозі 3 – 5 тис. ОД 2 – 3 рази на добу протягом 3 – 4 діб. Звертають увагу на дотримання норм ветеринарно-санітарного режиму утримання різних вікових груп птиці. Використовують ультрафіолетове опромінення і штучну іонізацію повітря.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 591 | Нарушение авторских прав