АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Стоматит гусей

Прочитайте:
  1. Аллергический контактный стоматит
  2. Вирус везикулярного стоматита
  3. ГІНГІВІТИ, СТОМАТИТИ
  4. Гонококковый стоматит (гоноррея полости рта)
  5. Катаральді стоматит.
  6. Рецидивирующий афтозный стоматит
  7. Язвенно-некротический стоматит Венсана

Стоматит («западання язика») — захворювання, яке характеризується запаленням слизової оболонки і розтягуванням дна ротової порожнини з подальшим випаданням язика в дивертикул міжщелепного простору, що утворився.

Хвороба характерна для переважно старих гусей, що мають в області міжщелепного простору підшкірну складку. Наявність такого «гаманця» характерна для холмогорських, тулузьких, китайських гусей і їх гібридів. Реєструється в домашніх і дрібних фермерських господарствах з традиційним утриманням гусей.

Етіологія. Захворювання розвивається при поганому годуванні гусаків, недостачі в їх раціоні мінеральних речовин, вітамінів А і групи В. Сприяють захворюванню антисанітарний стан пташників і вигулів, обмеження або відсутність водного вигулу, близькоспоріднене розведення.

Патогенез. Запалення слизової оболонки дна ротової порожнини під язиком посилює салівацію і секрецію слизу, що сприяє набряку язика, під тиском якого розтягується дно ротової порожнини і утворюється поглиблення. У дивертикул, що утворився під язиком, потрапляє корм, застоюється там і піддається бродінню і мікробному розкладанню. Надалі може розвинутися гнійно-гнильне запалення слизової оболонки всієї ротової порожнини і язика.

Клінічні ознаки. Хвороба має хронічний перебіг. Хворі гуси слабкі і худі, погано їдять. При огляді ротової порожнини знаходять почервоніння і набряк слизової оболонки і язика, рясне слиновиділення, скупчення густого білого слизу і кормових мас під язиком, від яких виходить гнильний або кислий запах.

Гуски при сильному запаленні слизової рота виснаженні, припиняють яйцекладку, у хворих гусей може розвинутися ентероколіт.

Діагноз встановлюють комплексно на підставі клінічних ознак і аналізу умов годування і утримання.

Лікування і профілактика. Очищають ротову порожнину від слизу, слини і кормових мас, що накопичилися, рясно промивають слизову ротової порожнині 0,1% розчином перманганату калію, риванолу, фурациліну або відваром ромашки, шавлії, звіробою (можна використовувати суміш цих трав). При гнійному запаленні слизової її після промивання змащують йод-гліцерином.

Можна видалити дивертикул хірургічним шляхом, прошивши його стінки суцільним хірургічним швом. На місці прошивки стінки мішка зростаються, а нижня, відшита частина поступово некротизується й відпадає або відділяється після прошивки.

Старих, виснажених і слабких гусей з гнійним запаленням слизової рота вибраковують.

Профілактика хвороби полягає в забезпеченні гусей повноцінними кормами, використовуванні соковитих, вітамінних і мінеральних кормів протягом всього року, забезпеченні чистою питною водою вдосталь і водним вигулом. Не можна тривало годувати гусей сухим, запорошеним кормом, особливо який містить остюки злакових.


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 777 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)