АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація порушень тканинного росту

Прочитайте:
  1. Анемії: класифікація, етіологія, патогенез, їх характеристика.
  2. АНТИБИОТИКИ И ПРОСТУДА
  3. Будово стріо-палідарної сист. функції, наслідки порушень
  4. Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
  5. Гіпоксія: етіологія, патогенез, класифікація.
  6. Гіпоксія: етіологія, патогенез, класифікація.
  7. Гістологічна класифікація пухлин молочних залоз (ВОЗ, 1981)
  8. Гістологічна класифікація пухлин нирок (ВОЗ, 1981)
  9. Гістологічна класифікація пухлин печінки (ВОЗ, 1978)
  10. Гістологічна класифікація пухлин центральноїнервової системи (ВОЗ, 1979)

Ріст тканин – суворо регульований процес. У його регуляції можна виділити три рівні. В багатоклітинному організмі розмноження клітин здійснюється центральною системою регуляції (нервовою, гормональною), а також тканинною. Вплив цих систем реалізується за допомогою власного генного механізму регуляції поділу клітин.

Порушення тканинного росту може бути обумовлене зміною або поломкою будь якої ланки процесу розмноження клітин і його регуляції, які призводять до кількісних і якісних змін росту. Частіше всього це пов’язано зі змінами в центральному механізмі регуляції. Система геномної регуляції поділу клітини при цьому може залишатися в основі своєї непорушеною та обумовлювати відновлення нормального росту тканини при нормалізації його на інших рівнях. Процесами такого типу є гіперплазія і регенерація.

При розладнанні генного механізму, що регулює поділ клітини, клітина починає неадекватно відповідати на центральні і тканинні регуляторні впливи, порушується зворотній зв’язок із ефекторними клітинними механізмами. Клітинний поділ стає нерегульованим. Зміна за таким типом – це пухлина.

За класифікацією А.Д. Адо розрізняють гіпер- і гіпобіотичні порушення тканинного росту.

Гіпербіотичними називають процеси надмірного росту та розмноження клітин та тканин.

До них відносять гіпертрофію, гіперплазію, регенерацію та пухлини.

Гіпобіотичними називають процеси недостатнього росту та розмноження клітин і тканин.

До них належать атрофія, дистрофія і дегенерація. Проте ріст тканин – суворо регульований процес. У його регуляції можна виділити три рівні. У багатоклітинному організмі координація розмноження клітин здійснюється центральною нервовою системою регуляції (нервовою, гуморальною), а також тканинною. Вплив цих систем реалізується за допомогою власного генного механізму регуляції поділу клітин.

Порушення тканинного росту може бути зумовлене зміною або поломкою будь-якої ланки процесу розмноження клітин і його регуляції, які призводять до кількісних та якісних змін росту. Частіше за все це пов’язано зі змінами в центральному механізмі регуляції. Система геномної регуляції поділу клітини при цьому може залишатися в основі своєї непорушеною та зумовлювати відновлення нормального росту тканини при його нормалізації на інших рівнях. Процесами такого типу є гіперплазія і регенерація.

При порушенні генного механізму, що регулює поділ клітини, остання починає неадекватно відповідати на центральні та тканинні регуляторні впливи, порушується зворотній зв’язок із ефекторними клітинними механізмами. Клітинний поділ стає нерегульований. Зміни за таким типом характеризують пухлинний ріст.

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 645 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)