АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Хронічне (гранульоматозне) запалення

Особливим типом хронічного запалення є гранульоматозне запалення, що характеризується утворенням у місцях ушкоджень дрібних запальних осередків – гранульом.

Гранульома – скупчення мононуклеарних клітин (моноцитів, макрофагів, лімфоцитів та їхніх похідних) у запальних інфільтратах.

Морфологічно гранульома має деяку подібність до грануляційної тканини, що утворюється при загноєнні рани. Вона складається із судинних елементів – молодих капілярів – і містить велику кількість макрофагів і фібробластів. Останні продукують колаген, що відмежовує гранульому від нормальної тканини. У залежності від етіології, усередині гранульоми містяться різні кількості нейтрофілів, лімфоцитів, плазматичних клітин, еозинофілів.

Спеціальні клітини гранульоми – епітеліоїдні клітини, що нагадують за формою клітини паросткового шару зроговілого епітелію. Утворюються вони з макрофагів, що втрачають здатність до поділу і стають активно секретуючими клітинами. У секреті епетеліоїдних клітин знаходяться медіатори, що підтримують запалення.

Шляхи запуску гострого і хронічного запалення принципово відрізняються. При гострому запаленні процес запускається «від судин», при хронічному – з території сполучної тканини, де знаходяться активні макрофаги. Провідною клітиною гострого запалення (ефектором) є нейтрофіл, а хронічного – активований макрофаг. Усі інші клітини мезенхіми (лімфоцити, еозинофіли, гладкі клітини) теж беруть участь у реалізації запалення, модулюючи реактивність нейтрофілів і макрофагів.

Гостре запалення, якщо не виникає ускладнень у вигляді гнійної порожнини (абсцесу), закінчується швидко. Хронічне запалення тому і називається хронічним, що не може закінчитися швидко через такі причини:

- макрофаги в осередку запалення мають тривалий життєвий цикл, що обчислюється тижнями, місяцями і навіть роками;

- до гранульоми постійно надходять все нові і нові моноцити з кров’ю з кісткового мозку. І якщо в гранульомі багато активованих макрофагів, то приплив буде перевищувати відтік клітин із гранульоми. Справа в тім, що активовані макрофаги посилено виробляють особливі гемопоетини, що стимулюють утворення фагоцитів у кістковому мозку, в тому числі й колонієстимулюючий фактор Меткалфа. Тому, поки макрофаги активні, приплив клітин в інфільтрат буде продовжуватися. А це означає, що його розсмоктування неможливе;

- хронічне запалення періодично загострюється, коли в осередок надходять нейтрофіли і свіжі макрофаги з високою протизапальною активністю.

Наявність гранульом є характерною ознакою для таких хронічних хвороб, як туберкульоз, лепра, сифіліс, бруцельоз.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 628 | Нарушение авторских прав