ЛІМБІЧНА СИСТЕМА ТА ЇЇ ФУНКЦІЇ
Лімбічною системою називають найбільш давню частину кори великого мозку, яка розміщена на медіальній (внутрішній) стороні великих півкуль.
Основними структурами лімбічної системи є: поясна закрутка (окаймовує мозолисте тіло), парагіпокампальна закрутка, власне гіпокамп, мигдалеподібне ядро. На даний час доведено, що лімбічна система приймає активну участь в регуляції вегетативних функцій, особливо травлення, в регуляції реакцій поведінки організму, в формуванні та регуляції емоцій, в формуванні і проявів пам’яті.
ЛІКВОР
Спинномозкова рідина міститься в підпавутинному просторі, шлуночках і центральному каналі спинного мозку. У дорослої людини кількість спинномозкової рідини становить 120-150 мл, вона виробляється судинними сплетеннями шлуночків головного мозку. Спинномозкова рідина циркулює у всіх напрямках. З бокових шлуночків вона надходить через міжшлуночкові отвори у порожнину 3-го шлуночка, а потім (через водопровід середнього мозку) у порожнину 4-го. Звідси через серединний (Мажанді) та бічний (Люшке) отвори частина спинномозкової рідини потрапляє у підпавутинний простір головного та спинного мозку, частина її по центральному каналу спинного мозку поширюється у каудальному напрямку, у розширення підпавутинного простору в ділянці кінського хвоста. Далі вона потрапляє у підпавутинний простір спинного мозку і рухається вгору до головного мозку. Відтік (всмоктування) спинномозкової рідини відбувається у венозну систему через грануляції павутинної оболонки.
Функції спинномозкової рідини:
- - є амортизатором для головного та спинного мозку, що оберігає його від механічних ушкоджень;
- - бере участь у живленні та метаболічних процесах нервової тканини;
- - бере участь у захисті від водно-осмотичних зрушень;
- - забезпечує нормальний кровообіг у порожнині черепа;
- - регуляторна функція – в лікворі знаходяться фізіологічно-активні речовини, які можуть дифундувати до нервових центрів та змінювати їх активність.
У клінічній практиці велике значення має вивчення ліквору при різних захворюваннях нервової системи, а також можливість ендолюмбального введення лікарських речовин. Найчастіше ліквор отримують за допомогою поперекової (люмбальної) пункції, яку проводять звичайно між 2 і 4 або 4 і 5 поперековими хребцями (щоб не пошкодити речовину спинного мозку). З діагностичною метою у підпавутинний простір можна вводити контрастні речовини, з терапевтичною – антибіотики чи інші засоби, а також певні анестетики з метою знеболювання.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 619 | Нарушение авторских прав
|