АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клінічна картина та діагностика

4.1Клініка простого герпесу
Існують різноманітні клінічні форми герпетичної інфекції: ушкодження шкіри, порожнини рота, очей, центральної нервової системи, герпетичні гострі респіраторні хвороби, генітальний герпес, герпес новонароджених, а також вісцеральні форми (пневмонія, гепатит та ін.). Найбільш розповсюдженим проявом інфекції є герпес шкіри — від невеликого за площею везикульозу, переважно в області межі шкіри та червоної окрайки губ, до розповсюджених уражень з вираженим регіонарним лімфаденітом та інтоксикацією.

У типових випадках простий герпес проявляється висипкою, яка складається з напівсферичних згрупованих везикул розміром 1,5-2,0 мм на тлі еритеми та набряку шкіри. Продромальні явища характеризуються печією, поколюванням, свербінням та іншими суб’єктивними розладами. Вони виникають за один-два дні до клінічних проявів. Висип виникає поодинокими вогнищами, які складаються з 3-6 згрупованих везикул. Вміст везикул, як правило, прозорий, але може бути й геморагічним. Через 3-6 днів везикули розриваються, виникають ерозії з фестончастими контурами, дно їх м’яке, гладке, поверхня волога. На місці ерозій утворюються буро-жовті кірки. Останні поступово відходять, залишаючи еритему, яка повільно зникає. У середньому процес триває 10-14 днів та обмежується утворенням одного вогнища. Іноді через 2-3 дні формується новий везикульозний висип.

У розвитку герпетичних везикул виділяють чотири стадії: еритемну, везикульозну, кіркову та клінічного одужання.

Загальноприйнятої класифікації герпетичної інфекції не існує, але в залежності від локалізації патологічного процесу виділяють такі форми герпетичної інфекції:

• герпетичні ураження очей (кон’юнктивіт, кератит, іридоцикліт та інші);

• герпетичні ураження шкіри та слизових оболонок (герпес губ, крилів носу, обличчя, рук, сідниць);

• герпетичні ураження нервової системи (менінгіт, енцефаліт, неврит, менінгоенцефаліт і таке інше);

• генералізований та вісцеральний герпес (пневмонії, гепатит, езофагіт і т. д.).

Серед герпесу шкіри та слизових оболонок відрізняють: генітальний герпес (ураження слизових оболонок та шкіри статевого члена, вульви, піхви, каналу шийки матки), герпетичний стоматит, гінгівіт, фарингіт, герпес сідниць, рук, носу, щік та інші. Крім того, в останні роки виділяють так звану багатоформну ексудативну еритему, асоційовану з простим герпесом.

Крім типової везикульозної форми деякі автори виділяють абортивну, набрякову, зостероподібну форми простого герпесу.

Клінічні симптоми, що викликаються ВПГ-1 та ВПГ-2 є однаковими, тому важливим є ідентифікація причинного агенту (K. R. Beutner et al., 1997). Це пов’язане з тим, що прогноз є більш позитивним та благопріємним при ураженні ВПГ-1.

4.2Клініка оперізуючого герпесу
Захворювання починається поступово, з загальних продромальних симптомів: головний біль, диспепсичні розлади, невеликий підйом температури, озноб і нездужання. Надалі приєднуються біль і свербіж по ходу периферичних нервових стовбурів, можливі свербіж і печіння шкіри на місці майбутньої висипань. Ці ознаки є суб'єктивними, і інтенсивність проявів у кожного пацієнта може варіюватися. Тривалість початкового періоду не більше 4-х діб, але у дітей Цей період дещо коротший, ніж у дорослих.

Після нетривалого продромального періоду відзначається Різкий підйом температури до фебрильною і симптоми інтоксикації (головний та м'язові болі, втрата апетиту). Одночасно з цим по ходу одного або декількох спінальних гангліїв з'являється хвороблива шкірний висип у вигляді рожевих плям, не схильних до злиття, діаметром 2-5 мм. Але протягом доби на тлі екзантем з'являються тесносгруппірованние везикули з серозним вмістом. Краю везикул нерівні, підстава отечное і гиперемированное. В залежності від стану імунної системи і від тяжкості перебігу оперізувального герпесу відзначатися збільшення і болючість регіонарних лімфатичних вузлів. У дітей можливі катаральний запалення верхніх дихальних шляхів (фарингіт, ларингіт, риніт), що ускладнює перебіг хвороби.

Екзантеми локалізуються в місцях проекції нервового стовбура, діагностується як одностороннє, так і двостороннє ураження нервових гангліїв. Частіше зустрічається одностороннє ураження, яке локалізується по ходу міжреберних нервів, трійчастого лицьового нерва. Випадки, коли уражаються нервові стовбури кінцівок з розвитком невриту, досить рідкісні; іноді спостерігаються екзантеми в паховій області.

При оперізувальному герпесі, так само як і при вітряній віспі, одночасно можна побачити висипання різні стадії, починаючи від плями і Закінчуючи ділянками гіперпігментації після дозволу везикул. Через кілька днів набряклість навколо везикул починає винищення разом з нею і гіперемія, вміст везикул каламутніє, поступово вони підсихають, на їх місці утворюються серозні скоринки, після Відпадання яких відзначається невелика пігментація шкіри. Разом з цим знижується температура, інтенсивність синдромів інтоксикації, і до кінця третин тижні настає одужання.

Генералізована форма. Іноді генералізовану форму оперізуючого герпесу плутають з приєдналася вітряною віспою, так як висипання відзначаються не тільки по ходу нервових стовбурів, але і на інших ділянках шкіри, а так само на слизових оболонках. Якщо діагностується генералізована герпетична інфекція або ж захворювання протікає більш 3-х тижнів, то слід обстежувати пацієнтів на наявність імунодефіцитів і на присутність онкологічних процесів.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 493 | Нарушение авторских прав