АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Процеси травлення в тонкій та товстій кишці.

Фізіологія (білети)

Білет №1

Фізіологічні особливості скорочення гладких м’язів.

Гемостаз. Судинно-тромбоцитарний.

Процеси травлення в тонкій та товстій кишці.

На активність гладеньких м'язів впливають, як правило,

нейрони вегетативної нервової системи, розташовані у стовбурі, спинному

мозку і вегетативних ганглiях, - симпатичні нейрони свій вплив

здійснюють за участю адренергiчних синапсiв, парасимпатичнi - за участю

холiнергiчних синапсiв. Існує також вплив метасимпатичноi нервової

системи (периферичні, або внутрiорганнi рефлекторні дуги), а також залоз

внутрішньої секреції (наприклад, за рахунок виділення адреналіну,

окситоцину) і бiологiчно активних речовин, що продукуються у відповідних

регіонах організму (наприклад, брадикiнiн або гiстамiн). Усi ці впливи

мають або стимулюючий вплив, або гальмiвний (конкретно це залежить від

виду м'яза, характеру рецепторів, іонних каналів). В свою чергу,

активність симпатичної і парасимпатичноi системи, інтенсивність

виділення гормонів і БАР контролюється і регулюється вищими відділами

мозку. Але, на відміну від довільної регуляції скелетної мускулатури,

вищі відділи мозку не спроможнi, як правило, довільно змінювати стан

гладеньких м'язів (тому вони називаються мимовільними м'язами).

Гемостаз – сукупність механізмів, які забезпечують зупинку кровотоку з

судин при їх пошкодженні.

Судинно-тромбоцитарний гемостаз (СТГз) – сукупність судинних та

клітинних (тромбоцитарних) реакцій, які забезпечують закриття пошкоджень

в стінці судин тромбоцитарним тромбом і зупинку кровотечі із судин

мікроциркуляторного русла (прекапіляри, капіляри, посткапіляри), тобто

судин з низькою лінійною швидкістю кровотоку та низьким тиском.

1. Рефлекторний спазм судин – у відповідь на подразнення їх стінок

(подальше звуження судин пов’язане з дією гуморальних факторів –

серотонін, тромбоксан, адреналін і т.д). Дана реакція спрямована на

тимчасову зупинку кровотечі або часткове зменшення крововтрати.

2. Адгезія (прилипання) тромбоцитів до пошкодженої стінки судини.

Цьому сприяють:

а) зміна заряду клітин ендотелія (з “-“ на “+”) пошкодженої судини (це

зменшує взаємне відштовхування тромбоцитів (що заряджені “-“) та

ендотеліоцитів);

б) колагенові волокна в місці пошкодження;

в) фібронектин, фактор Віллебранда (ці дві речовини виділяються із

тромбоцитів і утворюють зв’язки як з даними клітинами, так і зі стінкою

судини, що полегшує та прискорює адгезію.

3. Аґреґація (злипання) тромбоцитів. Дана фаза поділяється на 2

підфази:

1) зворотня – процес утворення конгломерату (скупчення) клітин, що

пропускає через себе плазму крові. Стимулятором данаго процесу є судинна

(“зовнішня”) та тромбоцитарна (“внутрішня”) АДФ;

2) не зворотня – процес, головним стимулятором якого є тромбін (

стимуляція “в’язкого метаморфозу” тромбоцитів (зміна їх структури

(тромбоцити стають сферичними і утворюють відростки, що полегшує їх

аґреґацію) (злиття змінених тромбоцитів в гомогенну масу, яка не

пропускає плазму крові;

4. Ретракція тромбоцитарного тромба – його ущільнення і закріплення

в пошкоджених судинах за рахунок скорочення актоміозиноподібного

(містить субодиниці А і М, що подібні до актину та міозину) білка

тромбоцитів – тромбостеніну (АТФ-залежний процес), що забезпечує

віджимання та ущільнення тромбу.

Через пілоричний сфінктер їжа потрапляє у тонку кишку. Перший відділ тонкої кишки — дванадцятипала кишка, де відбувається змішування їжі із жовчу, яка забезпечує емульгування жирів, ферментами підшлункової залози і тонкої кишки, розщеплюють вуглеводи (мальтоза, лактоза, сахароза), білки (трипсин і хімотрипсин). У тонкій кишці відбувається основний обсяг всмоктування поживних речовин через кишкову стінку.

Після проходження тонкого кишечника їжа потрапляє у товсту кишку, що складається зі сліпої кишки, ободової, сигмоподібної і прямої кишки. Тут відбувається всмоктування води і деяких поживних речовин, таких як вітаміни, тут же відбувається і формування калових мас. Залози слизової оболонки товстої кишки виділяють невелику кількість соку (рН 8,5-9,0), що містить в основному слиз і невелику кількість ферментів (пептидази, ліпазу, амілазу, фосфатазу, нуклеазу) зі значно меншою активністю, ніж у тонкій кишці.

Білет №2

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 620 | Нарушение авторских прав