Процеси травлення в тонкій та товстій кишці.
Фізіологія (білети)
Білет №1
Фізіологічні особливості скорочення гладких м’язів.
Гемостаз. Судинно-тромбоцитарний.
Процеси травлення в тонкій та товстій кишці.
На активність гладеньких м'язів впливають, як правило,
нейрони вегетативної нервової системи, розташовані у стовбурі, спинному
мозку і вегетативних ганглiях, - симпатичні нейрони свій вплив
здійснюють за участю адренергiчних синапсiв, парасимпатичнi - за участю
холiнергiчних синапсiв. Існує також вплив метасимпатичноi нервової
системи (периферичні, або внутрiорганнi рефлекторні дуги), а також залоз
внутрішньої секреції (наприклад, за рахунок виділення адреналіну,
окситоцину) і бiологiчно активних речовин, що продукуються у відповідних
регіонах організму (наприклад, брадикiнiн або гiстамiн). Усi ці впливи
мають або стимулюючий вплив, або гальмiвний (конкретно це залежить від
виду м'яза, характеру рецепторів, іонних каналів). В свою чергу,
активність симпатичної і парасимпатичноi системи, інтенсивність
виділення гормонів і БАР контролюється і регулюється вищими відділами
мозку. Але, на відміну від довільної регуляції скелетної мускулатури,
вищі відділи мозку не спроможнi, як правило, довільно змінювати стан
гладеньких м'язів (тому вони називаються мимовільними м'язами).
Гемостаз – сукупність механізмів, які забезпечують зупинку кровотоку з
судин при їх пошкодженні.
Судинно-тромбоцитарний гемостаз (СТГз) – сукупність судинних та
клітинних (тромбоцитарних) реакцій, які забезпечують закриття пошкоджень
в стінці судин тромбоцитарним тромбом і зупинку кровотечі із судин
мікроциркуляторного русла (прекапіляри, капіляри, посткапіляри), тобто
судин з низькою лінійною швидкістю кровотоку та низьким тиском.
1. Рефлекторний спазм судин – у відповідь на подразнення їх стінок
(подальше звуження судин пов’язане з дією гуморальних факторів –
серотонін, тромбоксан, адреналін і т.д). Дана реакція спрямована на
тимчасову зупинку кровотечі або часткове зменшення крововтрати.
2. Адгезія (прилипання) тромбоцитів до пошкодженої стінки судини.
Цьому сприяють:
а) зміна заряду клітин ендотелія (з “-“ на “+”) пошкодженої судини (це
зменшує взаємне відштовхування тромбоцитів (що заряджені “-“) та
ендотеліоцитів);
б) колагенові волокна в місці пошкодження;
в) фібронектин, фактор Віллебранда (ці дві речовини виділяються із
тромбоцитів і утворюють зв’язки як з даними клітинами, так і зі стінкою
судини, що полегшує та прискорює адгезію.
3. Аґреґація (злипання) тромбоцитів. Дана фаза поділяється на 2
підфази:
1) зворотня – процес утворення конгломерату (скупчення) клітин, що
пропускає через себе плазму крові. Стимулятором данаго процесу є судинна
(“зовнішня”) та тромбоцитарна (“внутрішня”) АДФ;
2) не зворотня – процес, головним стимулятором якого є тромбін (
стимуляція “в’язкого метаморфозу” тромбоцитів (зміна їх структури
(тромбоцити стають сферичними і утворюють відростки, що полегшує їх
аґреґацію) (злиття змінених тромбоцитів в гомогенну масу, яка не
пропускає плазму крові;
4. Ретракція тромбоцитарного тромба – його ущільнення і закріплення
в пошкоджених судинах за рахунок скорочення актоміозиноподібного
(містить субодиниці А і М, що подібні до актину та міозину) білка
тромбоцитів – тромбостеніну (АТФ-залежний процес), що забезпечує
віджимання та ущільнення тромбу.
Через пілоричний сфінктер їжа потрапляє у тонку кишку. Перший відділ тонкої кишки — дванадцятипала кишка, де відбувається змішування їжі із жовчу, яка забезпечує емульгування жирів, ферментами підшлункової залози і тонкої кишки, розщеплюють вуглеводи (мальтоза, лактоза, сахароза), білки (трипсин і хімотрипсин). У тонкій кишці відбувається основний обсяг всмоктування поживних речовин через кишкову стінку.
Після проходження тонкого кишечника їжа потрапляє у товсту кишку, що складається зі сліпої кишки, ободової, сигмоподібної і прямої кишки. Тут відбувається всмоктування води і деяких поживних речовин, таких як вітаміни, тут же відбувається і формування калових мас. Залози слизової оболонки товстої кишки виділяють невелику кількість соку (рН 8,5-9,0), що містить в основному слиз і невелику кількість ферментів (пептидази, ліпазу, амілазу, фосфатазу, нуклеазу) зі значно меншою активністю, ніж у тонкій кишці.
Білет №2
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 611 | Нарушение авторских прав
|