АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

АЛГОРИТМ ДІЙ ГАЛУЗЕВОГО СТАНДАРТУ ОСВІТИ

Прочитайте:
  1. III . Изучите алгоритмы практической работы.
  2. V Алгоритм выполнения простой медицинской услуги.
  3. V. Алгоритм выполнения простой медицинской услуги.
  4. V. Алгоритм выполнения простой медицинской услуги.
  5. V. Алгоритм выполнения простой медицинской услуги.
  6. V. Алгоритм выполнения простой медицинской услуги.
  7. V. Алгоритм выполнения простой медицинской услуги.
  8. V. Алгоритм выполнения простой медицинской услуги.
  9. Алгоритм вимірювання АТ
  10. АЛГОРИТМ ДЕЙСТВИЙ БРИГАДЫ СМП ПРИ ОКАЗАНИИ ПОМОЩИ ПОСТРАДАВШИМ С СОЧЕТАННОЙ И МНОЖЕСТВЕННОЙ ТРАВМОЙ

ВИМІРЮВАТИ ОБВІД ГОЛОВИ, ГРУДНОЇ КЛІТКИ

1.ПФ.С.24.ПП.О.11.01

Оснащення: гумові рукавички, емність з дезінфікуючим розчином, сантиметрова стрічка, пелюшка, 70% етиловий спирт, серветки

ЕТАПИ ОБГРУНТУВАННЯ
1.Роз ‘яснити матері мету і хід обстеження, отримати згоду матері Забезпечення прав дитини, матері на інформацію
2.Підготувати необхідне оснащення Забезпечення чіткості процедури
3.Вимити, висушити руки, одягнути рукавички Забезпечення інфекційної безпеки
4.Покласти дитину на сповивальний стіл Забезпечення комфортних умов для дитини
5.Накласти сантиметрову стрічку на голову дитини по орієнтірам: а)ззаду – на потиличний горб, б)зпереду – на лоб дитині на рівні надбровних дуг Забезпечення достовірності результатів обстеження
6.Визначити показники окружності голови, записати результат Забезпечення передачі інформації
7.Накласти сантиметрову стрічку на грудну клітку по орієнтірам: а)ззаду – на рівні нижніх кутів лопаток, б)зпереду – на рівні сосків Забезпечення достовірності результатів обстеження
8. Вимити, висушити руки, зняти рукавички Забезпечення інфекційної безпеки
9.Визначити показники окружності грудної клітки, записати результат Забезпечення передачі інформації

Білет № 31

ПРОВОДИТИ ГІГІЄНІЧНУ ВАННУ

1.ПФ.С.24.ПП.Н.07.01

Оснащення: Ванночка (краще емальована), водний термометр, емальована кружка або глечик, дитяче мило, пелюшка, простирадло, чистий одяг, охолоджена та гаряча переварена вода, махрова рукавичка, стерильна рослинна олія або дитяча присипка, гумові рукавички, 3% розчин хлораміну, мішок для брудної білизни

ЕТАПИ ОБГРУНТУВАННЯ
1.Роз’яснити матері мету і хід проведення процедури Забезпечення правильного щоденного догляду за дитиною
2.Підготувати необхідне оснащення Забезпечення чіткості виконання процедури
3. Поставити ванночку в стійке положення Забезпечення безпеки проведення процедури
4.Вимити і висушити руки,надягти рукавички Забезпечення інфекційної безпеки
5.Обробити внутрішню поверхню ванночки дезрозчином. Вимити ванночку щіткою, облити окропом Забезпечення інфекційної безпеки
6.Протерти сповивальний столик дезрозчином і покласти на нього пелюшку Забезпечення інфекційної безпеки Створення комфортних умов для дитини
7.Покласти на дно ванночки чисту пелюшку, складену в декілька шарів. У перші місяці життя дитину можна занурювати у воду в пелюшці Створення комфортних умов для дитини
8.Покласти в ванночку водний термометр. Наповнити ванну водою на ½ або на 2/3, температура води 36 – 37*С, температура повітря 22 –24*С (спочатку налити холодну, а потім гарячу воду) Профілактика опіків у дитини Забезпечення безпеки дитини   Виключення утворення водяної пари
9. Набрати з ванни воду в глечикабо кружку для ополіскування дитини За час купання вода в глечику вистигає на 1-2*С і забезпечує загартовуючий ефект
10. Роздягнути дитину, викинути брудний одяг в мішок для використаної білизни Підготовка дитини до процедури Попередження забруднення навколишнього середовища
11.Взяти дитину на руки, підтримуючи лівою рукою спину і потилицю, правою – сідниці і стегна Найбільш зручна фіксація дитини
12.Повільно занурити дитину в воду (спочатку ножки і сідниці, потім – верхню половину тулуба). Вода повинна доходити до лініїї сосків дитини, верхня частина грудної клітки залишається відкритою. Звільнити праву руку, продовжуючи лівою підтримувати голову і верхню половину тулуба дитини     Забезпечується максимальне розслаблення м’язів Виключення перегрівання дитини   Найбільш зручна фіксація дитини при проведенні процедури Попереджується потрапляння води до слухових ходів дитини
13.Надягнути на вільну руку «рукавичку» (при необхідності намилити її дитячим милом) і мити дитину в слідуючій послідовності: голова(від лоба до потилиці), шия, тулуб, кінцівки. В останню чергу миють статеві органи та міжсідничну складку. Виключення травмування шкіри Попередженняпопадання води і мила в очі, вуха Попередження переноса інфекції з найбільш забруднених ділянок шкіри на інші її поверхні
14.Зняти «рукавичку». Трохи підняти дитину над водою. Перегорнути дитину обличчям донизу. Облити дитину чистою водою з глечика Забезпечення інфекційної безпеки Зменьшення вірогідності потрапляння води в очі і вуха Забезпечення загартовуючого ефекту
15.Загорнути дитину в простирадло, покласти на сповивальний столик. Просушити шкіру обережними промокуючими рухами, не розтираючи її   Попередження переохолодження Забезпечення безпеки дитини Попередження появи подразнення шкіри дитини
16.Обробити природні складки шкіри стерильною рослинною олією або дитячою присипкою   Попередження появи попрілостей
17. Одягнути або сповити дитину і покласти в ліжко   Забезпечення комфортного стану дитини
18.Пелюшку з сповивального столика і «рукавичку» покласти в мішок для брудної білизни. Злити воду з ванночки та облити її водою. Зняти рукавички, вимити та висушити руки Забезпечення інфекційної безпеки

 

Білет № 30

ПРОВОДИТИ ТУАЛЕТ ПУПКОВОЇ РАНКИ, ЗАЛИШКУ ПУПОВИНИ

1.ПФ.С.24.ПП.Н.03.01

Оснащення:

Стерильні марлеві серветки, піпетки, палички з ватними кульками, 96% етиловий спирт, 5% розчин перманганату калію, 3% розчин перекису водню, гумові рукавички, стерильний лоток, лоток для відпрацьованого матеріалу, 3% розчин хлораміну.

 

ЕТАПИ ОБГРУНТУВАННЯ
1.Роз’яснити матері мету і хід проведення процедури Забезпечення правильного щоденного догляду за дитиною
2.Підготувати необхідне оснащення Забезпечення чіткості і швидкості проведення процедури
3.Вимити і висушити руки, одягнути рукавички. Обробити сповивальний столик дезрозчином і застелити його пелюшкою Забезпечення інфекційної безпеки
4.Покласти дитину на сповивальний столик Найбільш зручне положення дитини
Туалет залишку пуповини
- Пуповинний залишок не треба накривати пов’язками або підгузниками. - За умови відсутності раннього контакту “шкіра до шкіри ” матері і дитини та подальшого відокремлення від матері з метою профілактики колонізації госпітальною флорою рекомендується обробка пуповинного залишку та пуповинної ранки розчином діамантового зеленого. - При забрудненні пуповинного залишку (залишки сечі, випорожнень тощо) необхідно відразу промити пуповинний залишок теплою кип’яченою водою з милом та ретельно просушити його чистою пелюшкою або серветкою. - Необхідно підтримувати пуповинний залишок завжди сухим та чистим. - Спостерігати за імовірними ознаками інфекції.   Нема необхідності обробляти пуповинний залишок антисептиками та антибактеріальними засобами за умови забезпечення раннього контакту матері і дитини “шкіра-до-шкіри” з подальшим спільним перебуванням За наказом № 152 від 04.04.2005 «Про затвердження Протоколу медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною»  
Туалет пупкової ранки
5.Розведи краї пупкової ранки вказівним і великим пальцями лівої руки Забезпечення максимального доступу до пупкової ранки
6. Набері декілька крапель 3% розчину перекису водню, закапай 1 – 2 краплі 3% розчину перекису водню в пупкову ранку. Візьми індивідуальну паличку з ватною кулькою, видали «піну», що утворилася в пупковій ранці рухами з центра до периферії, кожен раз, виходячи на периферію, змінюючи паличку. Забезпечення механічного очищення пупкової ранки   Обробка рухами з центру до периферії попереджує занесення інфекції до пупкової ранки
7. Зберігаючі розтянутими краї пупкової ранки, закапати 1 - 2 краплі 70% етилового спирту в пупкову ранку. Почекай, доки спирт випариться. Забезпечення дезінфікуючого і підсушуючого ефекту  
8.Обробити (по необхідності) пупкову ранку (не доторкуючись до шкіри навколо пупкового кільця) 5 % розчином перманаганату калію за допомогою індивідуальної ватної палички Забезпечення дезінфікуючого і підсушуючого ефекту 5% розчин перманганату калію може викликати опік шкіри
9. Сповити дитину і покласти в ліжко Забезпечення безпеки дитини
10. Забрати пелюшку зі сповивального столика і покласти її в мішок для брудної білизни. Протерти робочу поверхню сповивального столика дезрозчином. Зняти рукавички, вимити і висушити руки Забезпечення інфекційної безпеки

 

Білет № 29

“ЗАКАПУВАТИ КРАПЛІ У: НІС, ВУХА, ОЧІ”

1.ПФ.С.22.ПП.Н.09.07

Оснащення: Лікарські препарати, піпетки, ватні турунди, стерильні ватні кульки

ЕТАПИ ОБГРУНТУВАННЯ
1.Ввічливо привітатися, назвати себе, отримати дозвіл на проведення процедури. Роз ‘яснити матері мету і хід процедури Встановлення контакту з пацієнтом та його батьками Забезпечення прав дитини, матері на інформацію
2.Підготувати необхідне оснащення Забезпечення чіткості виконання процедури
3.Знезаразити руки, одягнути гумові рукавички Забезпечення інфекційної безпеки
4. Надай дитині комфортне положення (в залежності від віку).Проведи туалет носа. Набери краплі в піпетку. Нахили голову дитини назад і в бік носового ходу, в який потрібно закапати краплі. Лівою долонею зафіксуй голову, великим пальцем тієї самої руки підніми кінчик носа. Не торкайся піпеткою носа. Закапай декілька крапель лікарського препарату в носовий хід таким чином, щоб він потрапив на слизову оболонку зовнішньої стінки носа. Через 1 – 2 хвилини повтори закапування крапель в інший носовий хід за тими ж правилами. В умовах стаціонару зроби відмітку в листку призначень. Закапування крапель у ніс
5. Надай дитині комфортне положення (в залежності від віку). Проведи туалет вух. Підігрій краплі до температури 36 – 37*С. Поверни голову набік (при закапуванні у праве вухо – на лівий бік, у ліве вухо – на правий бік). Лівою рукою відтягнути вушну раковину назад і вгору, а правою – випустити 2 –3 краплі у зовнішній слуховий прохід. Легко натисни на завиток, щоб краплі потрапили в середнє вухо. В такому положенні дитина знаходиться 15 – 20 хвилин. Повтори закапування крапель в друге вухо за тими ж правилами. В умовах стаціонару зроби відмітку в листку призначень. Закапування крапель у вухо
6. Надай дитині комфортне положення (в залежності від віку). Проведи туалет очей. Набери ліки в піпетку, за допомогою ватних кульок відкрий очну щілину (дітям старшого віку відтягни нижнє віко).Закапай 1 – 2 краплі лікарського препарату в кожне око. Просуши залишки крапель стерильними ватними кульками. Повтори закапування крапель в друге око за тими ж правилами. В умовах стаціонару зроби відмітку в листку призначень. Закапування крапель в очі  
7. Зняти гумові рукавички, вимити і висушити руки. Забезпечення інфекційної безпеки

 

Білет № 26

“ ПРОМИВАТИ ШЛУНОК”

1.ПФ.С.20.ПП.Н.16.06

Оснащення: Шлунковий зонд з скляним перехідником, лійкою, емальований кухоль, цератовий фартух, стерильна склянка, переварена вода кімнатної температури, пелюшки

ЕТАПИ ОБГРУНТУВАННЯ
1.Ввічливо привітатися, назвати себе, отримати дозвіл на проведення процедури. Роз ‘яснити матері мету і хід процедури Встановлення контакту з пацієнтом та його батьками Забезпечення прав дитини, матері на інформацію
2.Підготувати необхідне оснащення     Забезпечення чіткості виконання процедури  
3.Знезаразити руки, одягнути гумові рукавички, одягнути фартух Забезпечення інфекційної безпеки
4. Один з помічників надягає клейончастий фартух, сідає, бере дитину на руки, стискаючи її ноги між своїми. Однією рукою він фіксує руки хворого, другою притримує голівку. Забезпечення безпеки дитини
5.Візьми стерильний зонд, виміряй відстань від перенісся до пупка. Зроби позначку. У разі відмови великим та середнім пальцями натискають на обидві щоки на рівні зубів. У момент відкривання рота швидко вводять шпатель, обгорнутий марлею, або роторозширювач. Медпрацівник стає праворуч від хворого, у правій руці тримає зволожений водою зонд на відстані 10 – 15 см від кінця. Лівою рукою обіймає шию дитини. Забезпечення правильності введення зонда у шлунок  
6. Кінець зволоженого кип’яченою водою зонда кладуть на корінь язика, просять хворого зробити кілька ковтальних рухів і в цей момент швидко просувають зонд по стравоходу. При позивах на блювання введення зонда припиняють, а хворому пропонують зробити кілька ковтальних рухів і глибоко подихати через ніс. При попаданні зонда в дихальні шляхи хворий починає кашляти, синіти і втрачати голос. У такому випадку зонд негайно витягують і через кілька хвилин процедуру повторюють. Попередження попадання зонду в дихальні шляхи  
7.Увівши зонд до позначки, до вільного кінця приєднують скляний перехідник, гумову трубку і закріплюють скляну лійку. Тримаючи лійку на рівні колін хворого в нахиленому положенні, щоб не ввести повітря в шлунок, наливають у неї близько 1 л води. Повільно піднімають лійку вище від голови хворого - вода при цьому поступає в шлунок. При наближенні рівня води до вічка лійки, її опускають униз у вихідне положення і тримають на цьому рівні до того часу, поки вода з шлунка з домішками слизу і їжі не заповнить її. Вміст лійки виливають у таз. Промивні води збери у стерильну склянку і відправ в бактеріологічну лабораторію. Кількість виділеної води приблизно повинна бути такою ж, як кількість введеної води.     Слідкуйте, щоб не вся вода із лійки потрапила в шлунок, тому що в такому разі зворотне надходження рідини із шлунка в лійку може бути порушеним.
8.Процедуру повторюють до того часу, поки промивні води не будуть абсолютно чистими. Після закінчення процедури від’єднайте лійку, швидким рухом витягніть зонд, протягуючи його через рушник. Принцип сполучених судин
9. Лійку, зонд і трубку після використання промивають проточною водою, замочують зонд у миючому розчині на 30хв, полощуть під проточною водою, потім у дистильованій воді кип’ятять 30 хв. Зберігають зонди в 1% розчині борної кислоти. Перед використанням їх споліскують перевареною водою. Зняти гумові рукавички, вимити і висушити руки. Гумові рукавички знезаразити в 3% розчині хлораміну Забезпечення інфекційної безпеки
10.Зроби відмітку про промивання шлунку в листку призначень.   Забезпечення передачі інформації

 

Білет № 22

“ ЗАСТОСОВУВАТИ ГАЗОВИВІДНУ ТРУБКУ”

1.ПФ.С.20.ПП.Н.15.04

Оснащення: М’який гумовий катетер (один кінець якого закруглений, а другий косо зрізаний), ниркоподібний лоток з водою, вазелін, церата, пелюшка

ЕТАПИ ОБГРУНТУВАННЯ
1.Ввічливо привітатися, назвати себе, отримати дозвіл на проведення процедури. Роз ‘яснити матері мету і хід процедури Встановлення контакту з пацієнтом та його батьками Забезпечення прав дитини, матері на інформацію
2.Підготувати необхідне оснащення Забезпечення чіткості виконання процедури
3.Знезаразити руки, одягнути гумові рукавички Забезпечення інфекційної безпеки
4. Дитину вкладають на лівий бік або на спину з піднятими вгору ніжками. Під таз стелять церату, а на неї ставлять лоток Забезпечення зручного положення дитини
5. Візьми газовивідну трубку, змаж закруглений кінець вазеліном. Лівою рукою розводять сідниці хворого і обертальними рухами правої руки обережно вводять трубку в анальний отвір на 8 – 10 см. Зовнішній кінець її опускають у лоток з водою, оскільки через неї разом із газами можуть виділятися рідкі калові маси. Тривалість процедури 20 - 30 хвилин. Протягом доби процедуру можна повторити декілька разів. Забезпечення зручного положення дитини
6. Після виведення трубки шкіру навколо ануса протирають або обмивають теплою водою, а потім змащують вазеліном. Поклади пелюшку в бак для брудної білизни. Забезпечення інфекційної безпеки
7. Занурь газовідвідну трубку в дезозчин на 1 годину. Промий під проточною водою, знежир. Дезінфікуй методом кип’ятіння протягом 30хвилин. Зберігай в сухому про маркірованому посуді. Знезаразити церату дезрозчином. Зняти гумові рукавички, вимити і висушити руки. Гумові рукавички знезаразити в дезрозчині. Забезпечення інфекційної безпеки
8.Після виконання процедури в умовах стаціонару зроби відмітку в листку призначень.   Забезпечення передачі інформації

 

Білет № 23

“ НАДАВАТИ НЕВІДКЛАДНУ ДОПОМОГУ ПРИ

ГІПЕРТЕРМІЇ”

1.ПФ.С.25.ПП.Н.15.09

Оснащення: Гумовий балончик, стерильні марлеві серветки, гумові рукавички, міхур з льодом, лікарські препарати

ЕТАПИ ОБГРУНТУВАННЯ
1. Гіпертермічний синдром - це терморегуляторне підвищення температури тіла, яке представляє собою організовану і координовану відповідь організму на захворювання або інший подразник. Визначення стану дитини
2.Підготувати необхідне оснащення. Забезпечення чіткості виконання процедури
3.Розкрити дитину. Якщо у дитини озноб, розтерти шкіру тулуба, кінцівок 40% спиртом за допомогою грубого рушника до почервоніння. Якщо у дитини відчуття жару, обтерти шкіру тулуба і кінцівок розчином оцту 1: 10. До голови прикласти міхур з льодом на 20 хв. або холодний компрес. Через 30 хв. процедуру повторити. Прикласти до магістральних судин шиї, пахвини, в ліктьових і підколінних ямках пляшечки з холодною водою. Зробити очисну клізму з водою, охолодивши її до 14 – 18 *С. Застосування фізичних методів охолодження
4. Вимий і висуши руки, одягни гумові рукавички Забезпечення інфекційної безпеки
5.Після очисної клізми зробити лікувальну клізму з 50% розчином анальгіну – 0,5 – 1 мл в 2 – 3 чайних ложках води. Внутрішньом’язово ввести 50% розчин анальгіну – 0,1 мл на рік життя разом з 2% розчином супрастину – 1 – 2 мг на кг маси тіла. Якщо немає ефекту, ввести внутрішньом’язово літичну суміш: 50% розчин анальгіну – 1 мл, 2,5% розчин піпольфену – 1 мл, 2,5% розчин аміназину – 1 мл, 0,5% розчин новокаїну – 5 мл. Суміш дозувати – 0,1 - 0,15 мл на 1 кг маси тіла. В термінових випадках ввести внутрішньом’язово або внутрішньовенно преднізолон – 2 мг на кг маси тіла, гідрокортизон – 5 мг на кг маси тіла.   Догоспітальна допомога
6.Анальгетики: 50% розчин анальгіну – 0,1 мл на рік життя, внутрішньом’язово, цефеконові свічки – 2 – 4 рази на добу. Препарати: 2,4 % розчин еуфіліну – 3 мг на кг маси тіла внутрішньовенно; 2% розчин папаверину гідрохлориду з 0,2 % розчином платифіліну гідрохлориду або з 1 % розчином дибазолу по 0,1 мл на рік життя внутрішньом’язово. Препарати: 0,25% розчин дроперидолу – 0,1 - 0,2 мл або 0,5 – 1 мг на кг маси тіла, 0,5 % розчин сибазону – 0,1 мл на кг маси, 0,5% розчин седуксену – 0,5 – 1 мг на кг маси тіла. Нейролептичні препарати треба вводити внутрішньом’язово разом з 0,1 % розчином тавегілу, 2,5% розчином піпольфену або 2% розчином супрастину – по 1 – 2 мг на кг маси. Для розширення судин і збільшення тепловіддачі     Для проведення нейровегетативної блокади
7.Фізичне охолодження проводити тільки одночасно з нейровегетативною блокадою. Проводити терапію основного захворювання Забезпечення етіологічної терапії.
8. Вимити і висушити руки, зняти рукавички Забезпечення інфекційної безпеки
9.Зробити відмітку про виконання маніпуляцій в листку призначень. Забезпечення передачі інформації

«ЗДІЙСНЮВАТИ ДОГЛЯД ЗА ШКІРОЮ

В РАЗІ НАЯВНОСТІ ПОПРІЛОСТЕЙ»

Оснащення:

Стерильні серветки., рушник, стерильне вазелінове масло, пелюшки, розчини відварів череда, ромашки, кори дуба, слабко - рожевий розчин перманганату калію, стерильна вата, присипки с оксидом цинку., тальком, 1% розчин фукорцину, резорцину, мазі

ЕТАПИ ОБГРУНТУВАННЯ
1. Ввічливо привітатися, назвати себе, отримати дозвіл на проведення процедури. Роз 'яснити матері мету і хід процедури Встановлення контакту з пацієнтом та його баньками. Забезпечення прав дитини, матері на інформацію
2.Підготувати необхідне оснащення Забезпечення чіткості виконання процедури
З.Знезаразити руки, одягнути гумові рукавички Забезпечення інфекційної безпеки
4. Визначити ступень попрілості. Розрізняють ступені: 1 - почервоніння шкіри без порушення її цілісності, 2 - різке почервоніння з роз'їданням поверхневого шару шкіри (ерозії), 3 - мокнуча поверхня шкіри, яка утворилася в результаті злиття ерозій Забезпечення правильності догляду за хворим
5. Проведи лікувальну ванну за загально прийнятою методикою. Для проведення ванни використовуй відвари череди, ромашки, кори дуба або слабко -рожевий розчин перманганату калію. Просуши уражені ділянки шкіри стерильною серветкою. Забезпечення дії лікарських трав на шкіру
6. При попрілостях 1 ступеня: Оброби стерильною ватною кулькою, зволоженою в стерильному вазеліновому маслі, складки шкіри     Забезпечення цілісності шкіри
7. При попрілостях 2 ступеня: Оброби шкіру присипками з оксидом цинку, тальком Запобігання поширенню ерозій  
8.При попрілостях 3 ступеня: Оброби шкіру 1% розчином резорцину, фукорцину, 1% розчином перманганату калію. При зменшенні запального процесу використовуй мазі, які містять седативні, протизапальні, пом'якшувальні, антибактеріальні, вітамінні компоненти. Мазь наклади на уражені ділянки шкіри ватним тампоном. Забезпечення підсушування мокнучої поверхні шкіри  
9.Зняти гумові рукавички, вимити і висушити руки. Гумові рукавички знезаразити в 3% розчині хлораміну Забезпечення інфекційної безпеки
10.Зроби відмітку про догляд за дитиною в листку призначень. Забезпечення передачі інформації

 

Білет № 24

“ ПРОВОДИТИ ЕКСПРЕС – ДІАГНОСТИКУ ГЛЮКОЗИ ТА КЕТОНОВИХ ТІЛ У СЕЧІ”

1.ПФ.С.23.ПП.Н.07.02

 

Оснащення: Суха чиста ємність для збирання сечі, глюкотест у наборі, гумові рукавички

ЕТАПИ ОБГРУНТУВАННЯ
1.Ввічливо привітатися, назвати себе, отримати дозвіл на проведення процедури. Роз ‘яснити матері мету і хід процедури. Встановлення контакту з пацієнтом та його батьками Забезпечення прав дитини, матері на інформацію
2.Підготувати необхідне оснащення Забезпечення чіткості виконання процедури
3.Знезаразити руки, одягнути гумові рукавички Забезпечення інфекційної безпеки
4. Збери сечу в чисту суху ємність. Папір з набору глюкотесту занурь в сечу на 2 – 3 сек. Поклади цю стрічку паперу на білу пластинку з набору глюкотесту. Отримане забарвлення на папері порівняй з кольоровою шкалою, яка є в наборі. Якщо в сечі є глюкоза, папір змінює своє забарвлення. За шкалою визнач рівень глюкози. Забезпечення правильності виконання методики. У здорової дитини глюкози і кетонових тіл в сечі немає.
5. Зняти гумові рукавички, вимити і висушити руки Забезпечення інфекційної безпеки
6. Отримані данні запиши до історії розвитку дитини або в листок призначень лікаря. Забезпечення передачі інформації

 

“РОЗРОБЛЯТИ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО РАЦІОНАЛЬНОМУ ВИГОДОВУВАННЮ ”

4.ПФ.С.01.ПР.Р.06.01

Оснащення:

Суміші для догодовування, страви для підгодовування, чайна ложечка, тарілка, чашка, пелюшка, серветки, перекип’ячена вода.

ЕТАПИ ОБГРУНТУВАННЯ
Розрахунок добової і разової кількості їжі
1. Розрахуйте добову кількість їжі дітям першого року життя, проводьте об’ємний або калорійний (енергетичний) методи. Для доношених новонароджених перших 10 днів життя добову кількість їжі розраховуйте за допомогою формули Фінкельштейна: (70 х п) або (80 х п), де п – кількість днів життя дитини, коефіцієнт 70 - якщо маса тіла дитини при народженні менше ніж 3200 г; коефіцієнт 80 – якщо більше ніж 3200 г. Для недоношених дітей перших 10 днів життя добову кількість їжі розраховуйте за формулою Зайцевої: (2% від М х п), де М – маса тіла при народженні, п – кількість днів. Недоношену дитину з масою тіла менше ніж 2000 г годуйте 8 – 10 разів на добу.
2. З 10 – ї доби життя до 2 місяців добова кількість їжі дорівнює 1/5 маси тіла; З 2 до 4 міс – 1/6; З 4 до 6 міс – 1/7; З 6 до 9 міс – 1/8. Об’єм їжі не повинен перевищувати 1 л. Об’ємний метод.
3. На 1 кг маси тіла дитина повинна отримувати: Перші 3 місяці – 120 ккал на добу; 3 – 6 міс – 115 ккал на добу; 6 – 9 міс - 110 ккал на добу; 9 – 12 міс – 100 ккал на добу. 1 л жіночого молока в середньому містить 700 ккал, тому розраховуйте добову потребу в молоці (х) так: 1000 мл – 700 ккал Х мл – кількість ккал, яка необхідна дитині. Калорійний метод.
4. Розрахуйте разову дозу їжі. Для цього добову потребу в їжі поділіть на кількість годувань. Разова доза їжі не повинна перевищувати 200 мл. Новонароджену дитину необхідно годувати 7 разів на добу (кожні 3 години з 6 – год. нічною перервою). 6 – 9 – 12 – 15 – 18 – 21 – 24
5. При грудному вигодовуванні практикуйте вигодовування дитини за її потребою, а не за розкладом. Вільний режим годування груддю найкращий стимул для лактації.
6. Для корекції вмісту в раціоні вітамінів та мікроелементів дитині дайте сік. Починайте давати з кількох крапель, поступово збільшуючи кількість соку і за 5 – 7 діб доведіть до необхідного об’єму. Сік дитині введіть після 3 місяців. Добову кількість соку краще давати в декілька приймань.
7. З 2- місячного віку до введення підгодовування дитину годують 6 разів на добу (кожні 3,5 години). Після введення підгодовування дитину годують 5 разів на добу (кожні 4 години). 6 – 9.30 – 13 – 16.30 – 20 – 23.30   6 – 10 – 14 – 18 - 22
Введення догодовування
1.Роз ‘яснити матері мету і хід догодовування, отримати згоду матері. Догодовування призначають при недостатній кількості молока в матері та неефективності заходів профілактики гіпогалактії, дитину переводять на змішане вигодовування. Забезпечення прав дитини, матері на інформацію
2.Підготувати необхідне оснащення Забезпечення чіткості процедури
3.Вимити, висушити руки Забезпечення інфекційної безпеки
4.Провести дитині контролююче зважування. Контролююче зважування проводьте кілька разів, визначте середнє значення. Визначення кількості висмоктаного молока з груді матері.
5. Визначить необхідну кількість молочної суміші для догодовування. Забезпечення достовірності результатів обстеження
6. Догодовування молочною сумішшю дайте тільки після годування грудьми, щоб дитина не відмовлялася від грудного молока, втамувавши голод солодкою сумішшю. Діти звикають отримувати їжу без особливих зусиль із пляшечки через соску, часто починають менш охоче смоктати груди, що посилює гіпогалактію, а потім зумовлює і повну відмову дитини від грудей.
7. Залежно від кількості молока в матері догодовування дайте після кожного годування грудьми або після деяких годувань. Навіть при невеликій кількості грудного молока в матері необхідно якомога довше зберегти його в раціоні дитини.
8. Краще давати догодовування з ложечки. Безпосередньо перед годуванням суміш підігрівайте на водяній бані до температури 37* - 40*С. Молочна суміш для догодовування не повинна бути занадто холодною або гарячою. Забезпечення безпеки, комфортних умов дитини
8. Вимити, висушити руки. Забезпечення інфекційної безпеки
9. Про проведення контрольного зважування та введення догодовування дитині зробіть відмітку в «Історії розвитку дитини» (форма №112/о) Забезпечення передачі інформації
Введення підгодовування
10. Перше підгодовування дітям вводьте у 6 – місячному віці. Підгодовування необхідне для задоволення зростаючих потреб організму дитини в білках, жирах, вуглеводах, вітамінах та для забезпечення функції жувального апарату. Підгодовування вводять усім здоровим дітям, незважаючи на достатню кількість молока в матері.
11. Перша страва для підгодовування – овочеве пюре або 5% молочна каша. Підгодовування вводьте поступово, починаючи з 1 – 2 чайних ложок, перед грудним вигодовуванням (краще другим). Дітям із нормальною масою тіла, при анемії, рахіті, паратрофії, алергійному діатезі першим підгодовуванням є овочеве пюре. Дітям із дефіцитом маси тіла першим підгодовуванням є 5% молочна каша.
12. Друге підгодовування вводьте після введення першого, коли дитина адаптується до нього. Для другого підгодовування використовуйте 5% молочну кашу або овочеве пюре, залежно від страви для першого підгодовування. Через 7 – 10 діб 5% кашу на половинному молоці замініть на кашу на незбираному молоці, а ще через тиждень чергуйте рисову, гречану, вівсяну, манну кашу. Через місяць дитині дайте 10% кашу. Поступово збільшуйте кількість підгодовувань і (за 7 днів) доведіть до повного об’єму, замінюючи повністю одне годування груддю або сумішшю.
13. Енергетичну цінність страв для підгодовування збільшуйте за рахунок введення м’ясного бульйону та мясного пюре. Дітям бульйон та мясне пюре уводьте у 6 міс. Дітям першого року життя кількість бульйону становить 30 – 50 мл, кількість пюре – 30 – 50 г. З 8 – місячного віку вводьте фрикадельку, з 10 місяців – парову котлету. Не вводьте одночасно дві нові страви для підгодовування. Не слід давати одну й ту саму страву двічі на добу.
14. Третє підгодовування вводьте у 8 місячному віці Третє грудне вигодовування замініть на незбираний кефір. Третє підгодовування краще давати на ніч (останнє годування).
15. Пам’ятайте: - підгодовування вводять тільки здоровим дітям; - підгодовування дають перед годуванням груддю; - страви для підгодовування вводять поступово, починаючи з малих доз; - страви для підгодовування дають з ложечки, вони повинні бути гомогенними. Правила введення підгодовування.
16. Про введення підгодовування дитині зробіть відмітку в «Історії розвитку дитини» (форма №112/о) Забезпечення передачі інформації
     

 

Білет № 27, 32


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 642 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.011 сек.)