 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
АЛГОРИТМ ДІЙ ГАЛУЗЕВОГО СТАНДАРТУ ОСВІТИ. Оснащення: Стерильні ватні кульки, пінцети, марлеві серветки, шприци, голки, гумові рукавички, піпетки“ПРОВОДИТИ ПЛАНОВІ ЩЕПЛЕННЯ ” 2.ПФ.С.34.ПП.О.492.01 Оснащення: Стерильні ватні кульки, пінцети, марлеві серветки, шприци, голки, гумові рукавички, піпетки, 70% спирт, вакцини.
Білет № 27 “ РОЗРАХУНОК РАЗОВОЇ І ДОБОВОЇ ПОТРЕБИ В ЇЖІ”
Оснащення: Історія розвитку дитини, ручка.
Білет № 24 ВЗЯТТЯ МАЗКА З НОСОВОЇ ЧАСТИНИ ГЛОТКИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ НА НАЯВНІСТЬ МЕНІНГОКОКА 1.ПФ.С.23.ПП.Н.12.04 Оснащення: два середовища: чашка Петрі з елективним середовищем і з сироватковим агаром, стерильний стрижень, бланк направлення, гумові рукавички, шпатель.
Білет № 35 “ПРОВОДИТИ ПЛАНОВІ ЩЕПЛЕННЯ ” 2.ПФ.С.34.ПП.О.492.01 Оснащення: Стерильні ватні кульки, пінцети, марлеві серветки, шприци, голки, гумові рукавички, темний ковпачок, 70% спирт, вакцина БЦЖ, дезінфекційний розчин.
Білет № 24 “ПРОВОДИТИ ПЛАНОВІ ЩЕПЛЕННЯ ” 2.ПФ.С.34.ПП.О.492.01 Оснащення: Стерильні ватні кульки, пінцети, марлеві серветки, шприци, голки, гумові рукавички, темний ковпачок, 70% спирт, вакцина БЦЖ, дезінфекційний розчин.
Білет №32 Гіпервітаміноз Д – захворювання, яке зумовлене гіперкальціємією і токсичними змінами в органах і тканинах унаслідок підвищеної чутливості до кальцію. Етіологія Потреба в вітаміні Д у дітей 400 мг на добу. Причини розвитку - призначення вітаміну Д в літні місяці, разом з УФО, препаратами кальцію, підвищена індивідуальна чутливість. Клініка. Клінічна картина складається з низки симптомів: Симптоми кишкового токсикозу: Зниження апетиту до повної анорексії, Блювання, Зменшення маси тіла, Зневоднення організму, Спрага Симптоми нейротоксикозу: Підвищена температура тіла, Підвищена збудливість Дитина млява, сонлива, на короткий час може знепритомніти Напади клоніко-тонічних судом Симптоми порушення функцій вегетативної нервової системи: Тахікардія, систолічний шум, Червоний дермографізм, Блідість шкіри з сіруватим відтінком, Зниження тургору тканин, Зниження м’язового тонусу, Приєднання пневмонії, Підвищений артеріальний тиск, Збільшені печінка і селезінка, Розвиток ниркової недостатності, Нестійкі випорожнення Лікування Проводиться в стаціонарі. Виключають продукти, що містять Са, призначають фрукти, пиття, овочі Вітамінотерапія - призначають вітамін Е (токоферол), який є антагоністом вітаміну Д, перорально в 5 – 10 % олійному розчині. Дезінтоксикаційна терапія - рідину вводять з розрахунку 150-170 мл на кг маси тіла Дегідратаційна терапія Гормонотерапія (в тяжких випадках) преднізолон 1-2 мг на кг маси на добу ПРЕПАРАТИ ВІТАМІНУ Д 1. Відехол – олійний розчин 0,125% вітаміну Д3. 1 мл – 25 тис ОД 1 крапля – 500 ОД 2. Відехол – олійний розчин 0,25% вітаміну Д3. 1 мл – 50 тис ОД 1 крапля – 1 000 ОД 3. Відеїн у порошку по 1,0 г. 1,0 г – 200 тис. ОД вітаміну Д3. 4. Олійний розчин 0,125% вітаміну Д2. 1 мл – 50 тис ОД 1 крапля – 1 тис ОД 5. Олійний розчин 0,0625% вітаміну Д2. 1 мл – 25 тис ОД 1 крапля – 500 ОД 6. Спиртовий розчин 0,5% вітаміну Д2 1 мл – 200 тис ОД 1 крапля – 5 тис ОД КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ГІПЕРВІТАМІНОЗУ Д СТУПІНЬ ТЯЖКОСТІ КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ПЕРІОД 1 (легкий) Без токсикозу. Погіршення апетиту, пітливість, дратливість, порушення сну, зменшення маси тіла,полідипсія, збільшення виділення кальцію з сечею проба Сулковича +++ Початковий 2 (середньої важкості) Помірний токсикоз, погіршення апетиту, блювання, зменшення маси тіла, поява гіперкальціємії, гіпофосфатемії, гіпомагніємії, проба Сулковича +++ або ++++ Розпал 3 (важкий) Виражений токсикоз, стійке блювання, значне зменшення маси тіла, приєднання ускладнень (пневмонія, пієлонефрит, міокардит, панкреатит та інш.), різкі зсуви біохімічних показників Реконвалесценція. Залишкові явища: кальциноз різних органів і судин, їх склероз із розвитком коарктації аорти, стенозу легеневої артерії,уролітіаз, хронічна ниркова недостатність та інш.) Медсестринський процес: МЕДСЕСТРИНСЬКЕ ОБСТЕЖЕННЯ 1 СКАРГИ АНАМНЕСТИЧНІ ОБ’ЄКТИВНО МАТЕРІ ДАННІ Е - зниження апетиту - призначення вітаміну Д - підвищена температура тіла, Т до повної анорексії, в літні місяці, разом з УФО, - підвищена збудливість, А - блювання, препаратами кальцію, - судоми, П - зменшення маси тіла, - підвищена індивідуальна - зневоднення організму, - спрага чутливість - тахікардія ПРОБЛЕМИ ПАЦІЄНТА 2 1. Гіпертермія. Е 2. Блювання. Т 3. Втрата маси тіла. А 4. Анорексія. П 5. Судоми. ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ 3 1. Підготовка пацієнта та взяття матеріалу для лабораторних досліджень Е 2. Догляд та медсестринське спостереження за пацієнтом Т 3. Виконання лікарських призначень А 4. Навчити матір пацієнта маніпуляціям по догляду П 4 ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ Е 1. Взяття крові на вміст Са і Р; сечі на пробу Сулковича. Т 2. Виключають продукти, що містять Са, призначають фрукти, пиття, овочі. А 3. Здійснювати контроль за добовим діурезом, водним балансом. П 4. Виконання лікарських призначень: вітамінотерапія (перорально токоферол), дезінтоксикаційна терапія в/в крапельно, дегідратаційна терапія, гормонотерапія. 5 ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА КОРЕКЦІЯ ДОГЛЯДУ Е 1. Зникнення інтоксикації, покращання загального стану Т 2. Відновлення маси тіла А 3. Корекція мед сестринських втручань можлива при різних ускладненнях: треба П пам’ятати про приєднання пневмонії, підвищений артеріальний тиск, збільшення печінки і селезінки, розвиток ниркової недостатності, олігурію). Білет № 34 РАХІТ Мета: не допустити розвитку вираженої клінічної картини захворювання, приєднання супутніх захворювань. План дій Обґрунтування 1. Інформувати пацієнта та його батьків або родичів про захворювання, можливі його наслідки. Забезпечується право пацієнта на інформацію. Дитина та її батьки розуміють доцільність виконання всіх заходів догляду. 2. Забезпечити дитині повноцінне раціональне харчування з обов’язковим включенням в раціон продуктів, збагачених вітамінами (особливо вітаміном Д), кальцієм. Рахіт – це полівітаміноз з переважною недостатністю вітаміну Д, внаслідок чого відмічається схильність до зниження кальцію в організмі дитини. 3. Забезпечити тривале перебування дитині на свіжому повітрі у «мереживній тіні дерев». Забезпечується вироблення вітаміну Д в шкірі дитини під дією УФ випромінювання. «Мереживна тінь дерев» затримує інфрачервоні промені, тобто попереджається перегрівання дитини. 4. Організувати щоденне проведення дитині масажу, гімнастики. При рахіті відмічається гіпотонія м’язів. 5. Провести заходи по профілактиці приєднання супутніх захворювань. рахіт є несприятливим преморбідним станом. 6. Перевіряти дотримання призначених лікарем доз вітаміну Д2 в залежності від ступеня рахіту. Забезпечується покращення стану дитини. 7. Періодично контролювати вміст кальцію в сечі, використовуючи пробу Сулковича. До 5 мл вранішньої сечі додають 2,5 мл реактиву Сулковича. Ступінь помутніння вказує на ступінь кальциурії. Рахіт – загальне захворювання організму дитини, що виникає внаслідок екзогенного дефіциту вітаміну Д або порушення його природного синтезу в організмі. Характеризується змінами фосфорно-кальцієвого обміну, процесів кісткоутворення, зниженням реактивності, а також порушеннями у функціонуванні ендокринної системи, активності ферментів, в обміні мікроелементів. Етіологія Причиною рахіту є гіповітаміноз Д (недостатність кальциферолу). Цьому сприяє: 1.Дефіцит сонячного опромінення 2.Неповноцінне харчування. Оптимальне співвідношення Са і Р в їжі – 1: 1,5 3.Недостатня рухова активність 4.Протисудомна терапія, що призначається дуже довго, сприяє підвищеної метаболізації вітаміна Д. Медсестринський процес: МЕДСЕСТРИНСЬКЕ ОБСТЕЖЕННЯ 1 СКАРГИ АНАМНЕСТИЧНІ ОБ’ЄКТИВНО МАТЕРІ ДАННІ Е - неспокій, - підвищена пітливість, - облисіння потилиці, Т - легка збудливість, - відставання в фізичному - гіпотонія м’язів, А - здригування. розвитку. – краніотабес, П - гепатоспленомегалія, - деформації грудної клітки, хребта, довгих кісток. ПРОБЛЕМИ ПАЦІЄНТА 2 1. Краніотабес. Е 2. Деформації грудної клітки, хребта, довгих кісток. Т 3. Неспокій, підвищена збудливість. А 4. Відставання в фізичному розвитку. П 5. Розм’якшення (остеомаляція) кісток. ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ 3 1. Підготовка пацієнта та взяття матеріалу для лабораторних досліджень. Е 2. Догляд та медсестринське спостереження за пацієнтом. Т 3. Виконання лікарських призначень. А 4. Навчити матір пацієнта маніпуляціям по догляду. 4 ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ Е 1. Взяття крові на вміст Са і Р; сечі на пробу Сулковича. Т 2. Коригувати харчування дитини. А 3. Здійснювати диспансерне спостереження за дитиною. П 4. Систематичний контроль за перебуванням дитини на свіжому повітрі. 5. Виконання лікарських призначень: вітамінотерапія перорально, ЛФК, масаж. 5 ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА КОРЕКЦІЯ ДОГЛЯДУ Е 1. Зникнення гіпотонусу, остеомаляції; покращання загального стану. Т 2. Нормалізація діяльності вегетативного відділу нервової системи. А 3. Корекція мед сестринських втручань можлива при неспецифічному і П специфічному виді лікування. Білет № 31 ГНН (гостра ниркова недостатність) – синдром, який розвивається в результаті раптового виключення функцій нирок. Він проявляється олігурією чи анурією, підвищенням концентрації сечовини та креатиніну в крові, ознаками порушення канальцевих функцій нирок. План дій Обґрунтування 1. Інформувати пацієнта та його батьків або родичів про захворювання. Забезпечується право пацієнта на інформацію. Дитина та її батьки розуміють доцільність виконання всіх заходів догляду. 2. Організувати раціональне харчування дитини (стіл № 7) з обмеженням гострих, солоних, пряних страв, рідини. При догляді за хворим на пієлонефрит організувати рясне питво під суворим контролем діурезу; при догляді за хворим на гломерулонефрит виключити в харчуванні алергени. Зменшується подразнення паренхіми нирок, отже, зменшується больовий синдром. Зменшується навантаження на нирки. Затримка рідини в організмі підсилює набряки, підвищує АТ. Гострий період пієлонефриту супроводжується інтоксикацією. Гломерулонефрит є інфекційно – алергічним захворюванням. 3. В гострий період захворювання організувати пацієнту ліжковий режим з наступним поступовим його розширенням. «Нирки люблять горизонтальне положення», тому що в горизонтальному положенні зменшується больовий синдром, поліпшується кровопостачання нирок, отже поліпшуються регенераторні процеси. 4. Чітко реєструвати діурез. Зниження діурезу свідчить про затримку рідини в організмі. Порушення діурезу, а також порушення співвідношення ДД: НД свідчать про можливе порушення функцій нирок. 5. Оберігати дитину від приєднання супутніх інфекцій, простудних захворювань. будь – яка додаткова інфекція може призвести до загострення захворювання. 6.Обмежити фізичне і емоційне навантаження дитини при організації праці і відпочинку. Навантаження провокують підвищення АТ, посилення больового синдрому. 7. Організувати суворе проведення гігієни статевих органів. Можливим є висхідний шлях інфікування. 8. Оберігати дитину від переохолодження. При охолодженні знижується імунітет (загальний і місцевий), може провокуватися загострення процесу. 9. Проводити регулярний контроль АТ, навчити родичів пацієнта вимірювати АТ. Не допускати значного підвищення АТ. 10.Суворе дотримання призначень лікаря. Забезпечується покращення стану дитини. Білет № 25 1.Природжені вади серця – це аномалії морфологічного розвитку серця і кровоносних судин, які виникають на 2 – 8 –му тижнях вагітності внаслідок порушення ембріогенезу. Етіологія Головні чинники пов’язані з дефектами генетичного коду і порушенням ембріогенезу, які виникають внаслідок алкоголізму, цукрового діабету, тиреотоксикозу, вірусних інфекцій, перенесених у перші місяці вагітності, хронічних інфекцій, застосування деяких лікарських препаратів. Чинники, що сприяють виникненню аномалій, повязані зі спадковістю. Вади серця супроводжують хромосомні хвороби та аномалії розвитку інших органів. Класифікація 1 група – ПВС зі збільшеним легеневим кровотоком (відкрита артеріальна протока, дефекти перегородок передсердя) 2 група – ПВС з незмінним легеневим кровотоком (коарктація аорти) 3 група – ПВС зі зменшеним кровотоком (тріада та тетрада Фалло) За перебігом мають 3 фази: 1.Адаптації 2.Відносної компенсації 3.Термінальна (декомпенсації) Клініка У більшості дітей ПВС розпізнають на першому році життя. У дітей грудного віку можуть бути утруднення під час годування, діти відстають у фізичному розвитку, часто схильні до ГРВІ. Загальними симптомами є: 1.Задишка 2.Тахікардія 3.Ціаноз або блідість шкіри 4.Розширення меж серця 5.Шуми в ділянці серця 6.Деформація грудної клітки у вигляді серцевого горба 7.Відставання у фізичному розвитку 8.Хронічна гіпоксемія призводить до зміни кінцевих фаланг (на вигляд як барабанні палички) і нігтів (як годинникові скельця) ДМПП діагностують відразу після народження дитини або до 5 років життя. Хворі скаржаться на задишку, втомлюваність, іноді на біль в серці. Під час об’єктивного обстеження визначають такі симптоми: 1.Під час огляду – „серцевий горб”, 2.Під час перкусії – розширення меж серця більше вправо, відсутність талії серця 3.Під час аускультації – акцент і розщеплення 2 тону над легеневою артерією, короткий систолічний шум в другому – третьому міжребер’ї зліва від груднини 4.Рентгенологічно – розширення тіні серця за рахунок гіпертрофії правого шлуночка, збільшення правого передсердя, випинання дуги легеневої артерії, розширення коренів легенів і посилення судинного малюнка в легенях 5.На ЕКГ – гіпертрофія правих відділів серця, аритмія, пароксизмальна тахіардія, блокада правої ніжки передсердно – шлуночкового пучка (пучка Гіса) ДМШП діагностують відразу після народження дитини, порушення гемодинаміки проявляються з2 – 4 – го місяців життя. Але прояв цієї вади серця залежить від розташування та розмірів дефекту. Невеликий дефект у нижній частині перегородки практично не призводить до порушень гемодинаміки. Високий дефект призводить до гіпертрофії правої половини серця та легеневої гіпертензії. У хворих дітей з’являються кашель, задишка, загальна слабкість, діти відстають у фізичному розвитку. Під час об’єктивного обстеження визначають такі симптоми: 1.Під час огляду – блідістьшкіри та ціаноз губ, серцевий „горб”, пульсація в епігастрії 2.Під час перкусії –межі серця значно розширені вправо 3.Під час аускультації серця – акцент 2 тону над легеневою артерією, грубий систолічний шум у третьому – четвертому міжребер’ях, який проводиться в усі точки серця. У більшості хворих одночасно визначають під час пальпації систолічне тремтіння, у деяких хворих – ритм галопу 4.Під час аускультації легенів – вологі хрипи, які свідчать про перевантаження малого кола кровообігу 5.Рентгенологічно – збільшення тіні серця за рахунок обох шлуночків і лівого передсердя, розширення легеневої артерії та її гілок, посилення судинного малюнка у легенях 6.На ЕКГ – ознаки гіпертрофії та перевантаження всіх камер серця Відкрита аортальна протока значного діаметру клінічно проявляється значним шумом після народження. Хворі діти скаржаться на біль у серці, задишку, втомлюваність. Під час об’єктивного обстеження визначають такі симптоми: 1. Під час огляду – блідість шкіри, серцевий „горб” 2. Під час пальпації –посилений і розлитий серцевий поштовх із систолічно – діастолічним тремтінням 3. Артеріальний тиск з великим пульсовим градієнтом (систолічний нормальний, а діастолічний низький і ще більше знижується в положенні стоячи) 4. Під час перкусії – розширення меж серця вліво й угору 5. Під час аускультації –посилення, а іноді розщеплення 2 тону над легеневою артерією, шум швидко наростає і стає систолічно – діастолічним, -машинним”, у другому – третьому міжребер’ях зліва від груднини, проводиться на всі інші точки і спину. У разі збільшення легеневої гіпертензії шум знову стає систолічним, а в термінальній стадії шум повністю зникає 6. Рентгенологічно – збільшення лівих відділів серця, розширення аорти, корені легенів розширені, посилений легеневий малюнок 7. На ЕКГ – гіпертрофія та перевантаження лівого шлуночка Стеноз отвору аорти діагностують у віці 5 – 15 років. Діти скаржаться на задишку, запаморочення, біль у серці, втомлюваність. Під час об’єктивного обстеження визначають такі симптоми: 1.Під час огляду – блідість шкіри 2.Під час пальпації – посилений серцевий поштовх, систолічне тремтіння в другому міжребер’ї справа 3.Під час перкусії –межі серця розширені вліво 4.Під час аускультації – грубий (дуючий) систолічний шум, який проводиться в усі точки серця, судини шиї, спину 5. Артеріальний ттск знижений 6.Рентгенологічно і на ЕКГ - гіпертрофія лівого шлуночка Коарктація аорти – звуження просвіту аорти, частіше нижче від отвору лівої підключичної артерії. Скарги з’являються пізніше, ніж при інших вадах серця. Хворі діти скаржаться на головний біль, запаморочення, шум у вухах, задишку, біль у животі та ногах. Під час об’єктивного обстеження визначають такі симптоми: 1. Під час огляду – більш розвинута верхня половина тулуба порівняно з нижньою 2. Під час пальпації – посилений серцевий поштовх 3. Під час перкусії – розширення меж серця вліво 4. Під час аускультації – акцент 2 тону над аортою, систолічний шум над основою серця або у міжлопатковому просторі 5. Артеріальний тиск високий на верхніх кінцівках і знижений на нижніх кінцівках 6. Рентгенологічно – розширення лівих відділів серця, висхідної та низхідної аорти 7. На ЕКГ – брадикардія, перевантаження лівих відділів серця Тетрада Фалло складається з 4 вад: стенозу легеневої артерії, високого дефекту міжшлуночкової перегородки, декстрапозиції аорти, гіпертрофії правого шлуночка. Клінічно проявляється після народження дитини, на 1 – му році життя наростають задишка, ціаноз під час навантаження (крик, годування), а потім задишка проявляється в стані спокою. Під час об’єктивного обстеження визначають такі симптоми: 1. Під час огляду – ціаноз шкіри і слизових оболонок, пальці у вигляді барабанних паличок, нігті у вигляді годинникових скелець 2. Під час пальпації – серцевий „горб” (діагностують рано) 3. Під час перкусії – межі серця помірно розширені вліво 4. Під час аускультації – послаблений 2 тон над легеневою артерією, грубий систолічний шум у другому- третьому міжребер’ях зліва від груднини 5. Під час вимірювання АТ – знижений систолічний і пульсовий тиск 6. Рентгенологічно –серце має вигляд дерев’яного черевика, лівий контур серця дещо піднятий за рахунок гіпертрофії правого шлуночка. Легеневий малюнок нечіткий, корені легенів вузькі 7. На ЕКГ – електрична вісь відхилена вліво, ознаки гіпертрофії правого шлуночка, гіпоксії міокарда Особливістю природжених вад серця 3 – ї групи зі зменшеним легеневим кровотоком є гіпоксемічні напади задишково – ціанотичного синдрому. Для цих вад серця характерним є те, що діти набувають вимушеної пози –сидять навпочіпки. При всіх вадах можуть виникати симптоми перенавантаження правого або лівого відділу серця, що компенсують розлади гемодинаміки. Діагностика Ехокардіографія, електрокардіографія, рентгенографія органів грудної клітки, катетеризація серця, ангіо- і вентрікулографія Лікування 1.Усунення або зменшення недостатності кровообігу: серцеві глікозиди, діуретики, оксигенотерапія, заспокійливі засоби з метою усунення неспокою і подовження сну 2.Лікування супутніх захворювань і ускладнень 3.Хірургічне лікування – його термін, характер визначає кардіохірург у кардіоцентрі, індивідуально. Хірургічне втручання проводиться на „сухому” серці в умовах гіпотермії.Для різних вад є свій віковий ценз (вікове обмеження) 4.Санаторно – курортне лікування (переважно в місцевому санаторії) спрямоване на підвищення загальної опірності організму, ліквідацію вогнищ хронічної інфекції Природжені вади серця – це аномалії морфологічного розвитку серця і кровоносних судин, які виникають на 2 – 8 – му тижнях вагітності внаслідок порушення ембріогенезу. Етіологія. Головні чинники пов’язані з дефектами генетичного коду і порушенням ембріогенезу, які виникають внаслідок алкоголізму, цукрового діабету, тиреотоксикозу, вірусних інфекцій, перенесених у перші місяці вагітності, хронічних інфекцій, застосування деяких лікарських препаратів. Чинники, що сприяють виникненню аномалій, повязані зі спадковістю. Вади серця супроводжують хромосомні хвороби та аномалії розвитку інших органів. медсестринський процес: МЕДСЕСТРИНСЬКЕ ОБСТЕЖЕННЯ 1 СКАРГИ АНАМНЕСТИЧНІ ОБ’ЄКТИВНО МАТЕРІ ДАННІ Е - ціаноз шкіри, - перенесені під час - тахікардія, Т - загальна слабкість, вагітності - ціаноз шкіри, А - задишка, захворювання. – розширення меж серця, П - відставання в - шум в ділянці серця, фізичному розвитку. – деформація грудної клітки. ПРОБЛЕМИ ПАЦІЄНТА 2 1.Задишка. Е 2. Відставання в фізичному розвитку. Т 3. Ціаноз шкіри. А 4. Деформація грудної клітки. П ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ Е 1. Догляд та медсестринське спостереження за пацієнтом Т 2. Виконання лікарських призначень А 3. Навчити матір пацієнта маніпуляціям по догляду П ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ 4 1. Підготовка дитини до ехокардіографії, ЕКГ, рентгенографії органів грудної клітки, Е катетеризації серця, ангіо- і вентрікулографії. Т 2. Годувати дитину вітамінізованою їжею. А 3. Здійснювати догляд за дитиною під час задишки. П 4. Систематичний контроль за ЧСС, частотою дихання, АТ. 5. Виконання лікарських призначень: серцеві глікозиди, діуретики, оксигенотерапія, заспокійливі засоби, симптоматична терапія. 5 ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА КОРЕКЦІЯ ДОГЛЯДУ Е 1. Зникнення ціанозу, покращання загального стану. Т 2. Підготовка дитини до оперативного втручання. А 3. Корекція мед сестринських втручань можлива при різних ускладненнях.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 532 | Нарушение авторских прав |
